Харківські медзаклади купують цукор за рекордними цінами

Детективи Національного антикорупційного бюро ведуть розслідування у справі № 991/8790/25, пов’язаній із можливим заволодінням 222 мільйонами гривень у державній компанії “Енергоатом”. За даними слідства, ТОВ “Світло Груп М” отримувало великі обсяги електроенергії без повної оплати, використовуючи спеціальні умови постачання, що надавали можливість купувати енергоресурси без передоплати. Надалі компанія продавала електроенергію на ринку, а значну частину коштів переводила на рахунки підозрілих юридичних осіб.

Станом на тепер, за оцінками слідства, загальна заборгованість “Світло Груп М” перед “Енергоатомом” перевищує 225 мільйонів гривень. Встановлено, що умови, які компанія отримала, значно відрізнялися від стандартних договорів із іншими контрагентами, що створило прецедент для системного зловживання державними ресурсами. За версією НАБУ, саме ця розбіжність у правилах доступу до енергоресурсів і дозволила здійснювати операції, в результаті яких держава недоотримала сотні мільйонів гривень.

Бухгалтерка компанії “СК Енерджі Груп” Наталія Багнюк, яка також обслуговує “Світло Груп М”, за версією слідства, переказала частину коштів на свій ФОП-рахунок. ЗМІ повідомляють, що бухгалтерка заперечує будь-які звинувачення.

Нові власники ТОВ “Світло Груп М” з’явились у 2023 році, бенефіціаром став харків’янин Анатолій Дарій. Він пов’язаний з Артемом Василенком, який є президентом Федерації дзюдо Харкова, депутатом місцевої ради та керівником кількох компаній, серед яких “СК Енерджі Груп” та “Лєон ВК”. Василенко та Дарій раніше володіли кількома спільними бізнесами, включаючи охоронні компанії.

НАБУ підкреслює, що без сприяння керівництва “Енергоатому” здійснити таку схему було б неможливо. Справу досі розслідують, перевіряючи всі фінансові потоки та причетність осіб до привласнення державних коштів.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.

За дев’ять місяців 2025 року в Україні було відкрито близько 1 500 кримінальних проваджень, пов’язаних з порнографічною продукцією. Це свідчить про значне збільшення злочинної активності в цій сфері порівняно з минулим роком — на 13%. Згідно з інформацією, наданою Опендатаботом, ці дані базуються на офіційних звітах правоохоронних органів. Показовим є той факт, що більша частина проваджень була зареєстрована лише в січні та березні, що свідчить про специфічні піки діяльності, характерні для певних періодів.

Особливу увагу привертає рівень доведення проваджень до стадії підозри. Вже у 95% випадків (1 424 справи) правоохоронці змогли повідомити про підозру особам, що потрапили під підозру. Цей високий рівень завершеності справ підтверджує серйозність та ефективність правоохоронних органів у боротьбі з розповсюдженням порнографії, яка заборонена відповідно до статті 301 Кримінального кодексу України. Злочини, пов’язані з виготовленням, збутом та розповсюдженням порнографії, мають важкі соціальні наслідки, що ставить ці справи в пріоритет для українських правоохоронців.

Значні ресурси держава витрачає на експертизу контенту 18+. За підрахунками «Економічної правди», за три роки повномасштабної війни на такі експертизи витрачено 4,9 мільйона гривень. У середньому експерт, який переглядає матеріали з можливими порнографічними елементами, отримує близько 500 гривень за годину роботи.

На цьому тлі Державна податкова служба почала надсилати листи авторам контенту з платформ на кшталт OnlyFans, закликаючи їх декларувати доходи та сплачувати податки. Це викликало хвилю занепокоєння серед моделей: вони побоюються, що легалізація доходів може автоматично призвести до кримінального переслідування за статтею 301.

Попри окремі випадки, коли автори цифрового контенту оскаржували штрафи у суді — і навіть перемагали (знайдено щонайменше три такі рішення), проблема залишається неврегульованою. Питання можливого декриміналізування статті 301 КК — ключове для цієї індустрії, адже чинне законодавство дозволяє дуже широке тлумачення «порнографічних матеріалів», що створює ризики для контент-індустрії.