Helsing робить ставку на Україну: призначено нового керівника та анонсовано тисячі дронів для ЗСУ

Беатриса з Закарпаття: історія Миколи Греченюка, який перемагає в тендерах та балує свою дочку розкішними прикрасами

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це було здійснено в межах права на безкоштовне отримання землі, яке гарантується Конституцією України. Ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (водій Греченюка за даними ЗМІ) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи все ж отримали право на землю.

Сам Микола Греченюк володіє в Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса має у своєму володінні три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому вдалося перемогти в ряді тендерів. Згідно з даними "Прозоро", ця компанія брала участь у щонайменше 124 конкурсах і виграла підрядів на загальну суму близько 370 мільйонів гривень.

Життя Беатриси Миколаївни Греченюк, або Беатрікс, як вона зазначається у реєстрах, мало пов'язане з простотою. Вона демонструє своє розкішне життя на своїй сторінці в Instagram, де не поступається своїм подружкам, серед яких сестра Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, також є відомою особистістю. Пара веде розкішне життя, яке оздоблюється поїздками в екзотичні країни та шануванням розкішних товарів. Крім того, Беатриса вказує у своєму Instagram, що займається дизайном інтер'єрів та володіє рестораном Darlin' restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та вино.

У 2015 році Беатриса Греченюк вийшла заміж за Андрія Петьовку, який, крім автобізнесу, також невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні 2022 року, коли загострився конфлікт між Україною та Росією, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про перепустку для свого сина на виїзд за кордон на три місяці. Зазначено, що Андрій Петьовка волонтерить від Благодійного фонду "Наша паляниця". Серед інших осіб, для яких просив дозвіл на виїзд, був і Микола Греченюк, сват Андрія Петьовки. Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адмінпротокол за цим фактом, але після того, як було підтверджено їхнє повернення в Україну, претензій більше не виникло.

У липні 2022 року, коли діяли зазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Ймовірно, саме в цей час чоловік та батько подорожували за кордоном не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято. Проте, згідно з Instagram, найрозкішнішу подорож Беатриса влаштувала у вересні 2023 року в Італії, можливо, разом із своєю сім'єю. Їхня подорож пройшла не просто в готелі, а в справжньому палаці.

Сім'я з Закарпаття завжди відзначалася своєю пристрастю до розкошів, але те, що можна побачити на їхніх сторінках у соціальних мережах, може здивувати найвідоміших світських левиць. Варто замислитися, чи не фінансується це все за рахунок контрабанди, яка масово ввозиться через Закарпатську область, яка є лідером серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті висвітлено приклад недоречного використання влади та впливу для особистих користей. Розкрито, як члени сімей впливових осіб використовують свої зв'язки для отримання переваг, таких як земельні ділянки та дозволи на виїзд за кордон, навіть у період війни. Ця практика викликає сумніви щодо коректності та прозорості дій у владних структурах.

Крім того, стаття розкриває життя осіб, які мають вибагливий спосіб життя, який суперечить їхньому статусу та джерелу доходу. Зауважується, що деякі елементи розкішного способу життя можуть бути фінансовані з тіньових джерел, зокрема контрабанди, що створює загрозу для законності та економічної стабільності країни.

Узагальнюючи, стаття наголошує на необхідності боротьби з корупцією, забезпеченні прозорості та відповідальності владних структур перед громадянами, а також на важливості розвитку механізмів контролю за діяльністю посадових осіб та їхніх родичів.

Німецька очна клініка, що працює в Україні, долучилася до унікального міжнародного проєкту, спрямованого на розробку глобальної системи штучного інтелекту у сфері офтальмології. Ініціатива об’єднала 100 провідних медичних закладів із 65 країн світу, і українська клініка стала єдиною учасницею з нашої держави, посівши 37-ме місце у переліку партнерів.

Визнання клініки на світовому рівні стало можливим завдяки багаторічній науковій діяльності та високому професіоналізму її команди. Значну роль у цьому успіху відіграв науковий керівник закладу, професор, доктор медичних наук Оксана Вітовська, авторитет якої у сфері офтальмології високо цінується в міжнародному медичному середовищі.

У клініці використовуються найсучасніші методи лікування та новітні рішення, зокрема вибір штучних кришталиків англійської компанії Rayner, створених за участі штучного інтелекту. Наразі ці інноваційні лінзи доступні лише у Британському офтальмологічному центрі та Німецькій очній клініці в Україні. Впровадження нових технологій висуває високі вимоги не лише до обладнання, а й до медичного персоналу. Усі лікарі клініки проходять сертифікаційні курси та постійно підвищують свою кваліфікацію. Медики, які не відповідають новим стандартам, змушені залишити заклад. У клініці запроваджено принцип — перевершувати очікування пацієнтів. Це передбачає використання сучасного обладнання, точну діагностику, повне обстеження відповідно до стандартів МОЗ України та ЄС, а також персоналізований підхід до кожного пацієнта.

Фундаментальні моделі штучного інтелекту, які зараз активно впроваджуються у медицині, вже застосовуються в офтальмологічній практиці. Для їх ефективної роботи необхідна велика база якісних даних. Саме тому понад 100 клінік у світі об’єдналися для спільної роботи над цією технологією, і Україна стала повноправним учасником цього процесу. Консорціум Global RETFound задає нові стандарти в офтальмології — як у діагностиці, так і в лікуванні. Українська клініка не просто переймає міжнародний досвід, а бере активну участь у його формуванні. Це стосується також точності прогнозування результатів, вибору штучних кришталиків та проведення лазерної корекції зору. Важливо, що особисті дані пацієнтів залишаються в межах клініки. У глобальну систему передаються лише модельні ваги — результат обробки даних штучним інтелектом. Таким чином створюється безпечне середовище, у якому лікар може моделювати ідеальний результат лікування з високим ступенем точності.

Сьогодні інновації, які в інших країнах стануть доступними лише через кілька років, уже є стандартом в українській клініці. Зокрема, це стосується первинного огляду та консультації офтальмолога перед операцією з видалення катаракти. Такі послуги надаються безкоштовно. Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною рекомендацією.

У сфері індивідуального захисту здавна існувала складна проблема: чим міцніший бронежилет, тим він важчий, громіздкіший і менш зручний для носіння. Науковці Міського університету Нью-Йорка (CUNY) запропонували кардинально новий підхід, здатний змінити стандарти безпеки. Вони розробили матеріал, який у повсякденних умовах залишається легким і гнучким, але при раптовому ударі миттєво твердне, формуючи надміцний бар’єр, здатний витримати високі навантаження.

Основою цієї інновації став графен — найтонший у світі матеріал, який складається з одного шару атомів вуглецю. Дослідники поєднали два шари графена під певним кутом, що створило унікальну структуру. При раптовому навантаженні всередині матеріалу виникає ефект локальної жорсткості: атоми миттєво реагують на силу удару, розподіляючи її по всій поверхні і перетворюючи гнучку тканину на жорстку захисну оболонку.

Під час такого удару вуглецеві зв’язки всередині матеріалу переупорядковуються, формуючи короткочасну структуру, схожу на алмазну. Цей процес називають ударно-індукованою фазовою трансформацією. Він триває наносекунди, але забезпечує неймовірну твердість у момент небезпеки. Як тільки навантаження зникає, матеріал повертається у гнучкий стан, зберігаючи свої властивості для подальшого використання.

Порівняно з традиційними бронежилетами з кевлару чи вуглецевих волокон, новий матеріал має унікальну перевагу — надзвичайну легкість при тому самому рівні захисту. Потенційно це дозволить створювати броню, яка за відчуттями нагадуватиме звичайний одяг, не обмежуючи рухів військових, рятувальників чи поліцейських.

Перспективи застосування такого матеріалу виходять далеко за межі оборонної сфери. Завдяки малій вазі й гнучкості він може стати проривом у авіації та космонавтиці — для захисту апаратури від мікрометеоритів або для створення надлегких, але надміцних корпусів. У цивільній сфері графенова броня може знайти місце у гнучкій електроніці, смартфонах і пристроях, що носяться, де важливі одночасно міцність і еластичність.

Наразі матеріал проходить етап лабораторних випробувань. Вчені працюють над тим, щоб зробити його виробництво масштабним і доступним. Якщо це вдасться, світ отримає технологію, здатну змінити не лише захисну індустрію, а й дизайн гаджетів, архітектуру та транспорт майбутнього.