П’ятниця, 16 Січня, 2026

Хімічна загроза Кремля: Росія в Україні відтворює сценарій Першої світової війни

Важливі новини

Київський районний суд Одеси закрив кримінальне провадження проти Сергія Лепетинського через закінчення строку давності

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про закриття кримінального провадження проти Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, який був залучений до схеми фальсифікації документів для реєстрації кількох фіктивних компаній. Відомо, що одну з цих компаній використовували для незаконного продажу несправних іржавих тепловозів через порт "Південний". Як зазначає видання 368.media, причиною закриття справи стало закінчення строків давності, оскільки з моменту скоєння злочину минуло понад шість років.

Цей випадок став предметом широкого обговорення в медіа, оскільки пов’язаний із серйозними порушеннями, які могли призвести до значних економічних збитків для країни. Проте, згідно з українським законодавством, після закінчення строку давності кримінальні провадження не можуть бути продовжені, незалежно від тяжкості злочину. Таким чином, справу проти Лепетинського було закрито без вироку суду, що викликало подив і занепокоєння серед громадськості.

За матеріалами слідства, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати номінальним засновником і директором понад 30 юридичних осіб, серед яких ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «УКРПРОЕКТСЕРВІС-2017» та інші. Він видав довіреність на повне розпорядження своїми частками іншій особі, передав копії паспорта та ІПН, при цьому не мав наміру вести бізнес.

Прокуратура кваліфікувала дії Лепетинського як пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до держреєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК). Проте підозрюваний не ухилявся від слідства і не скоював нових злочинів. Прокурорка Наталія Дульська подала клопотання про закриття справи, яке суд задовольнив.

Лепетинський та його захисник підтримали клопотання, тож кримінальну відповідальність з нього знято.

Нардепи масово розлучаються з дружинами, рятуючи свої мільйони

Військовий експерт Костянтин Машовець висловив свою аналітичну оцінку щодо гіпотетичного сценарію значного збільшення військової присутності на території України. На його думку, такий крок несе в собі суттєві ризики та виклики для ініціаторів.

Після казкового збагачення під час війни, деякі з них знайшли новий спосіб захистити свої статки від перевірок та державного контролю – через розлучення. Як саме це відбувається і хто із скандальних політиків ховає свої багатства за “спідницями” колишніх дружин?

Журналісти видання НЕНЬКА ІНФО провели власне розслідування. І ось що вдалося дізнатися.

Микола Тищенко: розлучення не без вигоди

Микола Тищенко, один із найскандальніших українських політиків, розлучився з дружиною Алою Барановською на початку 2023 року. Невдовзі після цього у його декларації з’явилося понад 12 мільйонів гривень як “подарунок” від колишньої дружини. Ця ситуація викликала підозри, оскільки походження цих коштів так і залишилося незрозумілим. Після цього Тищенко опинився під вартою за напад його охоронця на військовослужбовця, що ще більше привернуло увагу до його діяльності. Відзначимо, що цей “подарунок” став чудовою можливістю уникнути подальших питань щодо походження коштів.

Степан Івахів: “король нерухомості” без власного житла

Не можемо не згадати про Степана Івахіва. Український підприємець, депутат партії “За майбутнє”, співвласник мережі автозаправок WOG. Примітно, що у 2021 році Івахів увійшов до рейтингу найбагатших українців, посівши 58 сходинку. Тоді його статки оцінили у 180 мільйонів доларів. Проте його декларація викликала занепокоєння у Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), оскільки була визнана ризиковою, тобто такою, що могла не відображати всі доходи чи майно.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Івахів намагався втекти з країни, вивозячи з собою 310 тисяч доларів. Ця спроба зазнала невдачі, і невдовзі після цього депутат розлучився з дружиною.

За інформацією порталу YouControl, після розлучення його статки зменшилися на 21%. Проте, загальна вартість майна його родини все ще оцінюється в 236 мільйонів гривень. Що цікаво, Івахів не задекларував жодного особистого житла чи автомобіля. Усе майно, включаючи чимало земельних ділянок, елітні автівки, дачі, ювелірні прикраси та одяг відомих брендів, тепер належить його колишній дружині Світлані.

Колишня дружина Івахова володіє чотирма земельними ділянками в селі Липини Волинської області, житловим будинком на 300 квадратних метрів, дачним будинком такого ж розміру, садовим будинком на понад 200 квадратних метрів у селі Пульмо, господарською будівлею на 650 квадратних метрів, квартирою в Києві на 200 квадратних метрів та ще однією на 146 квадратних метрів. У колишньої також є квартира на 450 квадратних метрів, що знаходиться у процесі побудови, а також квартира в Липинах на 876 квадратних метрів, котра перебуває у спільній власності з іншими особами.

Цікаво, що Івахів, співвласник мережі автозаправок WOG, у своїй декларації не вказав жодного автомобіля, а задекларував лише причеп за 10 тисяч гривень. Колишня дружина Світлана, навпаки, володіє дорогими автівками, зокрема Porsche Cayenne 2018 року та Toyota FJ Cruiser 2009 року. Це викликає підозри щодо справжньої мети його розлучення. Чи не є це спробою приховати статки? Декларації та реальність: майно депутата та його родини

Вадим Столар: “збіднілий” мільйонер

Ще один приклад — Вадим Столар. Здобув популярність як політик і бізнесмен, пов’язаний із ОПЗЖ. Після заборони ОПЗЖ він приєднався до депутатської групи “Відновлення України”. Проте, його кар’єра не обійшлася без скандалів: Столар фігурує в журналістських розслідуваннях, де його звинувачують у корупційних схемах разом з головою ОП Андрієм Єрмаком.

Його статки за 2023 рік зменшилися на 98%, складаючи тепер лише 5 мільйонів гривень. Однак, до розлучення зі своєю дружиною Інною Майструк, родина Столара мала значний пакет нерухомості та коштовностей.

На Інну Майструк були оформлені будинок під Києвом на понад 900 квадратних метрів, будинок на 100 квадратних метрів, садовий будинок, житловий будинок на 2000 квадратних метрів у Козині, господарська будівля на 280 квадратних метрів, та близько 10 земельних ділянок під Києвом, більшість з яких вартують мільйони гривень. Крім того, Майструк орендувала квартиру в Монако площею 600 квадратних метрів і пентхаус на 500 квадратних метрів в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Столар також володіє колекцією антикваріату, в тому числі антикварними меблями, картинами, винами та іншими предметами розкоші. Попри це, у своїй декларації він вказав, що після розлучення його майновий стан суттєво погіршився.

Ще цікавіше те, що за даними розслідувань, навіть попри зменшення офіційних статків, Вадим Столар продовжує володіти значними сумами за кордоном. Зокрема, на острові Домініка у нього залишилося понад 3 млн доларів, понад 2 млн євро в Австрії і 700 тис. доларів у Дубаї. Це наводить на думку, що розлучення могло бути частково мотивоване не тільки особистими причинами, але й фінансовою стратегією.

У висновку залишається питання: чи дійсно ці політики та їхні колишні дружини розійшлися через особисті проблеми, чи це був продуманий хід для захисту активів? Відповідь залишається відкритою, але факти говорять самі за себе. Такий спосіб уникнення відповідальності не новий, але його масштабність вражає.

Схоже, що деякі українські депутати готові йти на будь-які хитрощі, аби зберегти свої багатства. Що ж, побачимо, як буде розгортатися ситуація далі.

Зеленський допускає приєднання України до НАТО без 5-ї статті: ризики та перспективи

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.

Директорці з Полтавщини оголосили підозру через несплату податків на постачанні продуктів військовим

Директорці приватного підприємства з Полтавської області оголосили про підозру в умисному ухиленні від сплати податків у великих розмірах під час виконання контрактів із постачання продуктів харчування для військових. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора. За інформацією слідства, протягом 2022–2023 років підприємство постачало харчові продукти військовій частині Національної гвардії України в Києві, а також іншому […]

Пивоварський пограбував країну на 49 мільйонів доларів

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

За даними розслідування, у 2015 році Пивоварський разом з Шульмейстером, який також займав посаду голови Тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, що дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден у морському порту «Південний». Цей порт є державною власністю і перебуває під управлінням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), що означає, що право на збір коштів має виключно державне підприємство.

Замість того, щоб усі надходження від зборів йшли в бюджет АМПУ, наказ Пивоварського і Шульмейстера дозволив приватним компаніям отримувати значну частину цих коштів. Це рішення призвело до завдання державі збитків на суму понад 49,63 мільйонів доларів США, що підтверджено висновками експертиз.

Тепер колишні чиновники обвинувачуються за статтею 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до шести років. Крім того, вони можуть бути позбавлені права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років і зобов’язані сплатити штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне провадження за фактами зловживань у Міністерстві інфраструктури було передано від СБУ та Нацполіції до НАБУ та САП восени 2019 року. В результаті розслідувань та неодноразових звернень до Кабінету Міністрів і інших державних органів, вдалося домогтися скасування протиправного наказу та усунення перешкод у користуванні державними частинами акваторії порту. Суми, що були неправомірно отримані приватними компаніями, наразі арештовані на їх рахунках.

Російські війська, здійснюючи систематичні хімічні атаки на українських військових, насаджують страх та нестабільність на передовій. Згідно з дослідженням журналістів видання The Telegraph, на різних ділянках фронту українські захисники постійно стикаються з нападами безпілотників, які розпилюють отруйні гази та інші хімічні речовини на їхні позиції. Використання таких засобів, як CS або хлоробензальмалононітрил, є порушенням Конвенції про хімічну зброю. За словами командира української розвідгрупи, ситуація настільки загострюється, що майже щодня їхні позиції піддаються атакам гранатами, що містять газ. Це, хоча не завжди летально, все ж сіє паніку серед бійців та примушує їх відступати, надаючи перевагу противнику. Свідчення інших українських солдатів підтверджують постійні атаки хімічними засобами, які зараз вимагають від них постійного носіння протигазів. Експерти підтверджують використання різних хімічних речовин, включаючи сльозогінний газ та інші отруйні сполуки. Інциденти цього роду стають все більш загостреними, і російські війська навіть використовують такі смертельні речовини, як ціанід водню, який був застосований під час Першої світової війни. Ці атаки, заборонені міжнародними угодами, становлять серйозну загрозу для життя та здоров’я українських військових, а також місцевого населення на тимчасово окупованих територіях. Українські військові офіційно документували 626 випадків хімічних атак з боку Росії з початку повномасштабного вторгнення. Проте, деякі експерти вважають, що ця цифра значно занижена. “На жаль, у поточній ситуації причини смертей багатьох українських солдатів адекватно не розслідуються. Просто їх занадто багато”, — вказує Ребека Мачоровська. Хімічні атаки стали нормою, і тепер українські військові отримують спеціальну підготовку для подібних ситуацій. Навчальні матеріали, надані The Telegraph, описують атаку на українські позиції біля Бахмута наприкінці минулого року. “Російські безпілотники скинули три хімічні гранати, ймовірно, наповнені CS, безпосередньо на їхні позиції. Коли солдати намагалися втекти, їх атакували снарядами та безпілотниками, скидаючи звичайні гранати. Навчальний посібник радить солдатам залишатися на місці та терпіти перші кілька хвилин впливу сльозогінного газу замість того, щоб тікати зі своїх бойових позицій. Після перших кількох хвилин впливу, дія газу стає менш інтенсивною”, — йдеться у матеріалі.

Українські військові, не зважаючи на свою відданість та мужність, стикаються з серйозними труднощами у забезпеченні та використанні засобів захисту. Не всім бійцям надаються протигази, що робить їх уразливими перед хімічними атаками ворога. Більшість доступних протигазів є застарілими, виготовленими ще в радянські часи, тому їхня ефективність у протистоянні сучасним хімічним загрозам обмежена.

За даними Генерального штабу Збройних Сил України, російські війська значно збільшили використання боєприпасів із отруйними хімічними речовинами на фронті. З моменту початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 626 випадків подібних атак, з яких 51 припадає на січень 2024 року. Експерти аналітичної компанії ISW вважають, що Росія систематично застосовує хімічну зброю з декількох причин, включаючи залякування та деморалізацію українських військ, а також порушення міжнародного права.

З останніх звітів відомо, що окупаційні сили навіть почали використовувати гранати РГ-ВО з хлорацетофеноном, що є одним з типів сльозогінного газу, для придушення масових протестів та заворушень на окупованих територіях. Ці нові методи підтверджують безжальність та безглуздість ворога, який намагається за допомогою хімічних засобів перекрити волю українського народу та зламати відчайний опір військових.

У висновку можна зазначити, що ситуація з використанням хімічної зброї на території України стає все більш загостреною. Російські війська систематично здійснюють хімічні атаки проти українських військових, порушуючи міжнародні норми та стандарти. Українські захисники стикаються з серйозними проблемами у забезпеченні засобів захисту, таких як застарілі протигази та недостатнє їхнє виділення. Високий рівень використання хімічної зброї Росією свідчить про цілеспрямовану стратегію залякування та деморалізації українських військових, а також порушення міжнародного права. У зв’язку з цим, вирішення проблеми хімічних атак вимагає комплексного підходу та міжнародної співпраці для забезпечення ефективного захисту та покарання винних у порушеннях.

Останні новини