За даними джерела в Офісі Президента України, переговори президента Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом були складними та напруженими. Згідно з інформацією, під час зустрічі обговорювали низку драфтових документів, які підготували для саміту на Алясці. На думку співрозмовника, частина цих документів передбачає компромісні умови, на які Україна повинна піти для досягнення мирного врегулювання конфлікту. […]
Успішні удари України по російських військових аеродромах, а також чергове пошкодження Кримського мосту можуть стати поворотним моментом у війні. Про це пишуть західні аналітики, зокрема The Wall Street Journal та The Conversation, наголошуючи: ці дії свідчать про початок нової фази конфлікту. Американське видання WSJ зауважує, що війна виходить за межі позиційного глухого кута. З обох […]Україна офіційно завершила приватизацію Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) — одного з найбільших виробників титанового концентрату в Європі. Інвестором стала компанія «Цемін Україна», частина азербайджанського Neqsol Holding, що належить бізнесмену Насібу Хасанову. Сума угоди — 3,94 млрд грн. Формально — ринок. Фактично — фінальна крапка у багаторічній схемі системного пограбування держави.
ОГХК — це не просто державне підприємство. Це ресурсна база з експортним потенціалом на сотні мільйонів доларів щороку. Від 2015 року компанія демонструвала шалені прибутки:
-
2015: 773 млн грн прибутку
-
2017: 443,7 млн грн при виручці 2,77 млрд
Але вже після 2017-го прибутковість різко падає, а з 2019-го — офіційний прибуток зникає взагалі.
У 2023 році компанія задекларувала збиток у 481 млн грн. За документами — банкрут, насправді — підготовлений до розпродажу актив з вичищеною звітністю.
Якщо взяти середню рентабельність “здорового” періоду (≈41%), то за 2019–2023 роки ОГХК мала б принести понад 5 млрд грн чистого прибутку. Але його немає.
Реальні втрати держави з урахуванням оптимізації, виведення через прокладки та трейдерів — понад 14,3 млрд грн.
Схема виглядає так:
-
Операційні витрати “роздуті”: ремонти, логістика, маркетинг через афілійовані фірми.
-
Продаж через трейдерів: заниження експортної ціни, прибуток лишається “за лаштунками”.
-
Аутсорси та фіктивні послуги: викачування грошей у вигляді “витрат”.
-
Нульова рентабельність: держава не отримує податків — бо “немає прибутку”.
У 2023 році Фонд держмайна виставляє ОГХК на аукціон. Один переможець — «Цемін Україна».
– Ціна — 3,94 млрд грн
– Річна виручка у 2021 році — 4,59 млрд грн
– Оціночна вартість ресурсної бази — значно вища
Тобто актив, який у нормальних умовах міг приносити мільярд щороку, продано за менш як річний виторг, ще й з обіцянками “інвестувати” 400 млн грн — дрібниця порівняно з реальним потенціалом.
Формально — інвестор. Фактично — новий бенефіціар старої схеми.
NEQSOL Holding вже “врятував” російський бізнес в Україні, викупивши Vodafone Україна у структур, пов’язаних із МТС/Євтушенковим. Цього разу — “рятує” українську титанову індустрію. І знову — без конкуренції, без публічного аналізу контрактів, без гарантій повернення державі хоч копійки реальної вигоди.
Об’єднана гірничо-хімічна компанія — приклад того, як стратегічний ресурс, що міг би стати джерелом стабільного доходу для армії, освіти, медицини — перетворюється на чергову годівницю для “наближених”.
Від “державного контролю” — до збитків, від “реформ” — до виводу грошей через офшори, від “приватизації” — до нового кола безконтрольного збагачення.
Україну знову обікрали — тільки цього разу не “на темі”, а “на титані”. І знову — легально, публічно, під прикриттям реформ.
