Хто може втратити відстрочку від мобілізації в Україні

Адвокати Ігоря Коломойського наголошують на тому, що свідки у справі неправомірно перекручують свої показання, які були передані слідством. За їхніми словами, протягом останніх 6 місяців слідство побудувало обвинувачення на основі показань колишніх працівників банку, але нові протоколи повторного допиту свідків свідчать про зміну їхніх показань. Деякі свідки навіть заявляють, що їхні слова були переформульовані слідчими з метою зміни змісту в інтересах слідства. Наприклад, свідок Скрипник спочатку висловлював сумніви у реальності та ймовірності переказу готівки на рахунок обвинуваченого, але пізніше заявив, що його слова були змінені кілька разів. Інші свідки також стверджують, що їм допомагали формулювати певні грошові транзакції як "фіктивні", навіть коли вони не супроводжувалися готівковими переказами. Захист також підкреслює, що ні один із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку". Голова правління "Приватбанку" Герхард Бьош заявив, що у банку немає документів, які підтверджують суму заподіяної шкоди. Ці аргументи викликають сумнів у відповідності звинувачень до дій Коломойського, особливо в контексті збільшення застави для нього у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У висновках статті відзначено, що адвокати Ігоря Коломойського висловлюють серйозні сумніви у відповідності показань свідків у справі. Вони наголошують на тому, що свідчення перекручуються під час допиту та навіть змінюються під впливом слідства. Зазначено, що жоден із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку", що ставить під сумнів обвинувачення до Коломойського. Також відзначено відсутність документальних підтверджень щодо заподіяної шкоди. Ці аргументи ставлять під сумнів обґрунтованість збільшення застави для Коломойського у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Фірма працювала в селищі Ческа Вес, у районі міста Єсенік, зазначає Radio Prague. У 2022 р. Лариса Гонська з чоловіком перенесли туди компанію з Харкова, який обстрілюють російські загарбники.

Під час повені вода, що проникла у виробничі приміщення, затопила і зробила непридатними обладнання, сировину та готову продукцію, яка там зберігалася. Українська пара планує почати все заново, проте зараз у них не вистачає коштів на відновлення виробництва, повністю зруйнованого повінню, і підприємці організували збір коштів, повідомляє ČTK.

Компанія Vegetus виробляла 20 видів вегетаріанських ковбас, сосисок, гамбургерів і спеціальних соусів. Приблизно 90% продукції вона відправляла в Україну, частину – як гуманітарну допомогу. 10% товару реалізовувалася в Чехії та Німеччині.

“Підприємство практично зруйноване. Вода затопила всі виробничі приміщення на висоту близько одного метра. Ми здивовані її силою. Підлоги в холодильних камерах були вирвані, деяке обладнання та великі холодильні камери або піддони з сировиною віднесло течією в різні частини заводу. Вода відкрила двері складу і винесла деякі предмети на подвір’я та в річку. Вода також затопила все технологічне обладнання та його електричні частини, електродвигуни, компресори, насоси. Знищено всі запаси та пакувальні матеріали. Це смертельний удар по нашому маленькому виробничому бізнесу. Ми дякуємо Богу, що ми живі і що наша дочка в безпеці, тому що її школа в Харкові, як і наш будинок, потрапила під російські бомби. Але це дуже важко і сумно. Врятувати виробництво від бомб і вогню, щоб потім бути затопленим у Чеській Весі – це незбагненно. За цей час ми перевезли 20 вантажівок обладнання та сировини з Харкова, тікаючи від війни, і все це було затоплено високою водою. На жаль, компанія не мала страховки. ” – кажуть власники.

У міжвідомчій доповіді Конгресу США бізнесмен Тимур Міндіч згадується як колишній партнер президента Володимира Зеленського у комерційних проектах. Документ містить інформацію про його можливу причетність до розкрадання коштів, які надходили в Україну як міжнародна допомога.

Звіт Конгресу детально описує низку фінансових операцій, у яких, за даними розслідувачів, міг фігурувати Міндіч. Окремо підкреслюється, що увага слідчих зосереджена на механізмах перерахування коштів та потенційних схемах їх використання.

У документі зазначено, що серед фігурантів розслідування у справі державної компанії «Енергоатом» фігурують Тимур Міндіч, ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, міністр енергетики та міністр юстиції. Також вказується, що згодом Міндіч залишив територію України, а міністр юстиції, колишній міністр енергетики та керівник Офісу президента подали у відставку.

У звіті йдеться про можливу корупційну схему в «Енергоатомі» на суму не менше 100 мільйонів доларів. У документі наголошується, що компанія не лише забезпечує близько половини електроенергії в Україні, а й бере участь у розподілі міжнародної допомоги, спрямованої на підтримку енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

Автори доповіді звертають увагу на те, що будь-які корупційні ризики у сфері управління міжнародною допомогою можуть негативно впливати на довіру партнерів та ефективність відновлення критичної інфраструктури.

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.