Хто може втратити відстрочку від мобілізації в Україні

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.

Міністерство освіти і науки України наголошує, що навчання в університетах або аспірантурі не може використовуватися як підстава для ухилення від мобілізації. Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко зазначає, що всі спроби використати освітні інститути для уникнення військової служби підлягають ретельній перевірці спільно з правоохоронними органами та Державною службою якості освіти. В рамках цієї роботи було виявлено спроби маніпуляцій з боку деяких навчальних закладів. Так, у результаті перевірки Класичного приватного університету стало відомо, що заклад намагався заднім числом внести до Єдиного державного електронного бази освіти (ЄДЕБО) близько трьох тисяч аспірантів, що, безсумнівно, свідчить про спробу маніпуляцій з метою ухилення від мобілізаційних вимог.

З огляду на виявлені порушення, Міністерство освіти та науки України прийняло рішення анулювати ліцензію цього навчального закладу. Такий крок є частиною ширших заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та відповідальності в системі освіти країни. Водночас Міністерство закликає інші навчальні установи дотримуватись законодавства і не ставати інструментами для ухилення від виконання громадянських обов’язків.

Попри це, вступна кампанія до аспірантури триває, і цього року держава виділила 7 тисяч бюджетних місць, тож кількість аспірантів очікувано зросте. Плановане впровадження єдиного державного заліку з української та іноземної мов для аспірантів поки відкладено.

Міністерство освіти підкреслює, що закон та порядок у сфері освіти та мобілізації залишаються пріоритетом, і жодна спроба використати навчання для уникнення служби не залишиться поза увагою.

Українські військові повідомляють про серйозні втрати, спричинені штурмом під Куп'янськом. Вони звинувачують командування в необдуманих діях під час штурму, неправильному плануванні та передачі оперативної інформації, а також у недооцінці сил і ресурсів Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ). Ця подія стала важливим випробуванням для українських військ, яке відображає наскільки важливою є не лише мобілізація, але й правильна стратегія та координація дій. Урядові військові керівники вже аналізують причини провалу і вживають заходів для усунення подібних ситуацій у майбутньому.

Ця ситуація викликає занепокоєння як серед військових, так і серед громадськості, оскільки піднімає питання про ефективність військового керівництва та безпеку військовослужбовців.

Боєць Олег Ткаченко пише, що роті бійців наказали штурмувати село Іванівка, але замість заявлених у розвідданих 10-15 російських солдатів без бронетехніки в н. п. перебувало близько 150 солдатів ЗС РФ, 2 БМП і танк. Обіцяного РЕБ не було, в небі повна перевага дронів противника. Як наслідок: майже відразу загинули 5 бійців, частина з яких саме через скидання боєприпасів БПЛА. 11 поранено.

Під постійним вогнем, без укріплень ті, хто вижив, забрали тіла загиблих, але евакуювали їх лише на 4 добу після дзвінків до вищого керівництва та розголосу зазначеної ситуації.

А ми зазначимо, що Банкова приховує реальну кількість втрат ЗСУ після провалу на харківському напрямку. За підрахунками незалежних експертів, втрати ЗСУ склали понад 4 000 загиблими та понад 10 000 поранених.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Кшиштоф Гавковський, віцепрем’єр-міністр Польщі, заявив, що пропозиції щодо збиття російських ракет і дронів над територією України, які прямують у бік Польщі, можуть бути спробою втягнути Польщу в конфлікт. Він наголосив, що такі дії розцінюватимуться як прямий військовий крок, і що Польща ризикує опинитися у прямому протистоянні з росією. Гавковський підкреслив, що президент Зеленський нібито навмисно намагається «втягнути» Польщу у війну з росією.

Віцепрем’єр також вказав, що Польща очікує від України більшої вдячності за допомогу та співпрацю, яку Польща надає з початку повномасштабного вторгнення росії. Це висловлювання стало резонансним, викликавши швидку реакцію Києва.

МЗС України оперативно виступило із заявою, наголосивши, що слова Гавковського є безпідставними і не відповідають реальності. У відомстві підкреслили, що збиття російських ракет і дронів, які рухаються в напрямку Польщі, є не тільки питанням захисту України, але й частиною забезпечення безпеки самої Польщі та її громадян.

МЗС нагадало, що росія неодноразово порушувала повітряний простір Польщі та здійснювала кібератаки, а також провокації проти країн НАТО. Таким чином, Україна діє як «бар’єр» для агресії росії, запобігаючи можливому поширенню конфлікту на інші країни Європи.

“Говорити про нібито прагнення України втягнути Польщу чи інші країни у війну є неприйнятним,” – йдеться в заяві. МЗС переконане, що Україна захищає не лише свою територію, а й загальний європейський простір безпеки, частиною якого є Польща.

З моменту початку повномасштабної війни Польща стала одним із найважливіших союзників України. Вона не лише прийняла сотні тисяч українських біженців, але й активно підтримує Україну політично, економічно та військово. Це стало ключовим фактором у формуванні українсько-польських відносин і підкреслило важливість солідарності між країнами.

У заяві МЗС України наголосили, що Україна прагне зміцнювати солідарність із Польщею та очікує такої ж підтримки від польської сторони. “Розраховуємо на продовження активної взаємодії для наближення перемоги над спільним ворогом та відновлення справедливого миру,” – підкреслили в українському відомстві.

Україна вважає, що спільні зусилля у протидії російській агресії є єдиним шляхом досягнення миру і безпеки в регіоні. Сили оборони України вже зупинили наступ росії та не дозволяють розширити зону конфлікту на інші держави. У цьому контексті Україна закликає Польщу зберігати єдність, що є ключовим чинником у боротьбі з російською загрозою.