Вівторок, 2 Червня, 2026

Хто такий новий генпрокурор Кравченко

Важливі новини

У центрі столиці нищать вікові насадження: чергова скандальна вирубка «Київзеленбуду»

У центрі столиці знову зафіксовано незаконну вирубку зелених насаджень. Цього разу працівники «Київзеленбуду» знищили здорові дерева у парку Володимирська гірка, що є пам’яткою садово-паркового мистецтва. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, оприлюднивши фото з місця події. За його словами, ситуація свідчить про те, що, попри публічні заяви міської влади та підтримку мером Віталієм Кличком петиції […]

Україна і її залежність від підтримки Заходу

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Аналітики вважають, що ЗСУ зможуть організувати контрнаступ наприкінці року.

Після майже 30 місяців конфлікту з Росією труднощі України на полі бою лише накопичуються, а життєво важлива підтримка з боку США все більше залежить від мінливих політичних вітрів.

Піврічна затримка військової допомоги США, найбільшого спонсора України, дала силам Кремля можливість просунутися на передовій. Українські війська відчайдушно борються, щоб стримати повільні, але неминучі успіхи більшої і краще оснащеної російської армії.

«Наступні два або три місяці, напевно, стануть найважчими цього року для України», – заявив у нещодавньому подкасті військовий аналітик Майкл Кофман із Фонду Карнегі.

При цьому на задньому плані замаячила ще одна неприємна проблема для України: як довго вона зможе розраховувати на політичну і військову підтримку Заходу, що має вирішальне значення для її подальшої боротьби?

У понеділок колишній президент Дональд Трамп обрав сенатора від Огайо Джей Ді Венса своїм напарником у президентських перегонах на листопадових виборах у США. Венс хоче, щоб США розв’язували власні проблеми замість того, щоб займатися конфліктами на інших континентах за тисячі кілометрів, хоча й визнав, що Путін мав рацію, ввівши війська.

Венсу вторить і сам Трамп: він обіцяв, що в разі перемоги покладе конфлікту край, не чекаючи інавгурації в січні. Як саме він це зробить, він не уточнив. Однак команду Зе ця ситуація вже починає напружувати, оскільки майбутнє стає туманним і Трамп вочевидь звертатиме увагу на інші питання, а український конфлікт добігатиме до логічного завершення без підтримки США та поставок озброєння.

САП просить конфіскувати активи Євгена Жука, начальника відділу Нацполіції

Згідно з оприлюдненою інформацією, об'єктом уваги антикорупційних органів став Євген Жук, який обіймає посаду керівника 3-го відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції. САП вважає, що активи цього посадовця є необґрунтованими, що стало підставою для початку відповідних правових процедур.

Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 липня.

15 липня до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Євген Жук і Тетяна Кіндер про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868,17 грн. САП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати наступне майно: п’ять нежитлових приміщень (площами 3,3, 4,1, 4,9, 5,2 і 7,1 квадратних метрів), квартиру площею 73,4 квадратних метри і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску. Також САП попросила накласти арешт на це майно як на забезпечення позову.

«Заяву прокурора САП про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Жука, Кіндер про визнання необґрунтованими активів, задовольнити. Накласти арешт на майно: квартиру, п’ять нежитлових приміщень і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску», – йдеться в рішенні.

Корупційна схема в “Харківських теплових мережах”: мільйони гривень на сумнівних контрактах

Слідство виявило масштабну корупційну схему в комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», внаслідок якої мільйони гривень міжнародної допомоги та коштів місцевого бюджету опинилися в кишенях пов’язаних із посадовцями осіб. За даними слідства, лише в 2022 році компанії, афільовані з колишнім віцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали державні контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на загальну суму близько 280 мільйонів гривень.

Кошти на закупівлі були залучені через кредити Світового банку, а також з місцевого бюджету Харкова, що став основним джерелом фінансування. Проте, згідно з висновками слідства, ці закупівлі здійснювались без належної конкуренції і за завищеними цінами. Це дозволило компаніям-посередникам, які діяли в рамках цієї схеми, отримати значні прибутки, що не мали жодного відношення до реальних вартостей постачання товарів.

Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

Кандидатура мовного омбудсмена: Мін’юст обрав актора Олександра Завальського

Міністерство юстиції подало кандидатуру актора Олександра Завальського на посаду уповноваженого із захисту державної мови. За даними «Української правди», таке призначення ініціював прем’єр-міністр Денис Шмигаль, хоча сама очільниця Мін’юсту Ольга Стефанішина з кандидатом не знайома. Олександр Завальський відомий як актор та публічний прихильник концепції «лагідної українізації». Під час нещодавнього мовного скандалу довкола виступу Вєрки Сердючки (Андрія […]

Верховна Рада 273 голосами підтримала призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Кандидатуру юриста, який донедавна очолював Державну податкову службу, за даними наших джерел, активно просував заступник голови Офісу президента Олег Татаров, якого медіа вже неодноразово називали куратором правоохоронного блоку Банкової.

Саме через цю тіньову підтримку призначення викликає запитання — не лише серед громадськості, а й у середовищі фахівців із антикорупційного нагляду. Адже Руслан Кравченко неодноразово вибував із відкритих конкурсів саме через проблеми з доброчесністю.

У 2023 році Кравченко брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ, однак не зміг пройти етап перевірки доброчесності. Ключове питання — незрозуміле походження квартири в центрі Києва, яку у 2014 році отримала його дружина. Офіційно шлюб вони зареєстрували лише у 2019-му. Ще одна темна пляма — довіреність на автомобіль Lexus, оформлена на Кравченка його тестем. Сам кандидат під час співбесіди заявив, що не знав про існування цього документа.

Окрему увагу під час конкурсів звертали й на можливий вплив Анатолія Матіоса, колишнього головного військового прокурора, на кар’єру Кравченка. Йшлося про отримання службової квартири, втім Кравченко на зв’язки з Матіосом реагував категорично: мовляв, контакти були виключно робочими.

У виступі в парламенті новопризначений генпрокурор обіцяв відновити довіру до прокуратури, не допустити політичних переслідувань та позбутись “кумівства”. При цьому жодного разу не згадав про корупцію в системі прокуратури, не окреслив планів очищення органів чи боротьби з фіктивними інвалідностями, що вже давно стали символом зловживань у відомстві.

Кравченко заявив, що «не представляє політичну силу, а закон», та пообіцяв, що під його керівництвом прокуратура не стане інструментом політичного тиску. Також він запевнив, що не має родичів у системі ГПУ і не допустить протекціонізму.

Цікаво, що серед ключових тез прозвучав і заклик до депутатів виконати обіцянку щодо підвищення зарплат прокурорам. За відсутності конкретного бачення реформ це прозвучало як одна з найчіткіших цілей у промові.

Призначення Кравченка на посаду генпрокурора фактично завершує період вакантності, що тривав із жовтня 2024 року, після звільнення Андрія Костіна. Однак експерти вже зараз вказують на ризик подальшого посилення політичного контролю Офісу президента над правоохоронною системою, адже Кравченко раніше вже працював у структурах, підзвітних Банковій, і продемонстрував лояльність.

У публічному просторі Кравченко досі лишається фігурою з неоднозначною репутацією. І попри голосні обіцянки у Раді, ключове запитання лишається відкритим: чи буде він реальним реформатором — чи черговим виконавцем рішень з Банкової?

Останні новини