Хто такий новий генпрокурор Кравченко

Станом на початок грудня Росія фактично перевиконала мобілізаційний план на 2025 рік. За інформацією начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова, до лав російської армії було залучено близько 403 тисяч осіб, що майже досягає запланованих показників для всього 2025 року. Така ситуація свідчить про суттєве прискорення мобілізаційних процесів, що може мати серйозні наслідки як для внутрішньої стабільності Росії, так і для ходу бойових дій в Україні.

Основним джерелом поповнення російських збройних сил залишаються контрактники, однак цей процес супроводжується чималою кількістю проблем. Зокрема, проблеми з мотивацією, високий рівень невдоволення серед новобранців та звинувачення у використанні примусового набору через "ліворуч" укладені контракти. За даними української розвідки, багато росіян, не бажаючи йти на фронт, вдаються до різноманітних способів ухилення від служби або до хабарів для отримання більш вигідних умов.

Російська влада змушена регулярно підвищувати одноразові виплати за підписання контракту. Їхній розмір варіюється залежно від регіону, але йдеться про значні суми, які використовуються як ключовий стимул для залучення нових військовослужбовців. Таким чином Кремль намагається компенсувати втрати та підтримувати чисельність армії без оголошення відкритої загальної мобілізації.

Водночас у ГУР зазначають, що у 2026 році Росія планує набрати до війська ще близько 409 тисяч осіб, що свідчить про довгострокові плани ведення війни та розрахунок на постійне оновлення особового складу.

Паралельно з контрактним набором Москва готує механізми прихованої мобілізації резервістів. Йдеться про залучення військовозобов’язаних під виглядом обов’язкових зборів та служби у резерві. Відповідні рішення дозволяють призивати невизначену кількість резервістів без формального оголошення нової хвилі мобілізації.

Аналітики вважають, що російська влада намагається уникнути різкого соціального напруження, пов’язаного з масовим призовом, тому робить ставку на поступове, але постійне втягування резерву та фінансову мотивацію населення. Такий підхід дозволяє Кремлю продовжувати війну, не вдаючись до політично ризикованих рішень.

Увечері в неділю, 30 листопада, в різних регіонах України зафіксовано низку надзвичайних та тривожних подій, які привернули увагу громадськості та органів влади. Інформація про ці випадки надходила від місцевих джерел та оперативних служб, що дозволяє скласти загальне уявлення про ситуацію в країні протягом цього дня.

Серед головних подій – надзвичайні інциденти, пов’язані з порушенням громадського порядку та безпеки, аварійні ситуації на транспорті та інфраструктурі, а також екологічні ризики, які потребують негайного реагування. Зокрема, у декількох регіонах були зафіксовані випадки несанкціонованого видобутку природних ресурсів та порушень норм безпеки на підприємствах, що потенційно могло загрожувати життю та здоров’ю місцевих жителів.

Мер підтвердив, що на його двір кинули дві пляшки з «коктейлем Молотова». На момент інциденту він перебував удома разом із дружиною. На питання щодо можливих причин атаки, Антонюк зазначив, що це пов’язано «з землею і політикою» і додав, що раніше вже отримував погрози.

Слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України, що передбачає від трьох до семи років позбавлення волі за хуліганство із застосуванням вибухових або легкозаймистих речовин. Поліція закликає місцевих жителів повідомляти будь-яку інформацію, що може допомогти у розслідуванні, за телефоном 050-032-72-34 або 102. Анонімність гарантують.

69-річний Василь Антонюк очолює Дубно з 2010 року і був переобраний у 2020 році з понад 59% голосів. Раніше в листопаді у мера стався конфлікт із начальницею міського управління освіти Наталією Іваницькою через відсутність опалення у дитсадку №7.