Вівторок, 1 Вересня, 2026

Хто такий новий генпрокурор Кравченко

Важливі новини

Віра Брежнєва заговорила про можливий концерт у Києві та повернення на українську сцену

Відома співачка Віра Брежнєва вперше відкрито прокоментувала ймовірність проведення концерту в Києві, чим викликала жвавий інтерес серед української публіки. В останні місяці артистка дедалі активніше з’являється в українському інформаційному просторі, бере участь у культурних подіях і публічно підкреслює свій зв’язок з Україною.

За словами Брежнєвої, ідея виступу в Києві для неї є емоційно важливою, адже саме тут вона робила перші кроки у великій музиці та сформувалася як артистка. Співачка зазначає, що повернення на українську сцену стало б не просто концертною подією, а символічним жестом підтримки та вдячності слухачам, які багато років залишаються з нею.

Після розлучення з Костянтином Меладзе співачка пережила складний період. Вона зізналася, що після понад двадцяти років на сцені навіть втрачала бажання співати. За словами Брежнєвої, емоційне відновлення зайняло час, а ключову роль у цьому процесі зрештою відіграла сама музика, яка знову повернулася в її життя.

Наразі артистка працює над новим творчим проєктом — повністю україномовним альбомом. Платівка складатиметься із семи композицій, а також передбачає зірковий дует, ім’я другого учасника якого поки що не розголошується. За словами Брежнєвої, робота над альбомом перебуває в активній фазі, а його реліз очікується приблизно за п’ять місяців.

Говорячи про майбутні плани, співачка зізналася, що дуже хоче презентувати новий матеріал наживо. Саме з цим вона пов’язує ідею можливого концерту в Києві. Артистка наголосила, що для неї це був би особливий виступ — із новими піснями та новим внутрішнім станом.

Видання “СЛІДСТВО.ІНФО” звернулося до суду із позовом проти Верховної Ради України

Агенція журналістських розслідувань ім'ям журналіста медіа Ігоря Ющенка виступила в суді проти Апарату Верховної Ради України у зв'язку з відмовою надати публічну інформацію за журналістським запитом. Відповідно до повідомлення, видання "Слідства.Інфо" надіслало запити до Апарату Верховної Ради України з метою отримання інформації про службові відрядження народних депутатів за кордон після повномасштабного вторгнення. Попри це, редакція отримала відповіді, у яких зазначалося, що Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації щодо такої, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб. Представники ВРУ також посилалися на обмеження поширення інформації про діяльність Верховної Ради України, її органів та народних депутатів у зв'язку з дією воєнного стану. У своїй відповіді представники ВРУ наголосили на значенні закордонних візитів народних депутатів та їх впливу на обсяги військової та гуманітарної допомоги, а також стабілізацію економіки та повоєнну відбудову України. Крім того, у відповіді було зазначено, що розголошення запитуваної інформації може загрожувати національній безпеці України, що переважає суспільний інтерес у її отриманні.

У липні 2023 року журналістам видання "Слідства.Інфо" вдалося з'ясувати, що 48-річний Юрій Арістов, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який є народним депутатом від партії "Слуга Народу", перебував у розкішному 5-зірковому готелі Waldorf Astoria Maldives на приватному острові Ітхаафуші, Мальдіви. Журналісти вирішили надіслати запит, щоб з'ясувати, як саме нардеп перетнув український кордон і чи була його поїздка на Мальдіви робочою. Незважаючи на обіцянки прес-секретарки депутата надати відповідь на запит протягом кількох годин, помічниця, а також сам нардеп проігнорували спроби журналістів "Слідства.Інфо" отримати відповіді на надіслані питання. Після того, як матеріал "Слідства.Інфо" було опубліковано, Юрій Арістов висловив бажання звільнитися з посади народного депутата України.

У результаті розслідування видання "Слідства.Інфо" було встановлено, що народний депутат Юрій Арістов перебував у розкішному готелі на Мальдівах, а не виконував робочі обов'язки, як повинен був. Журналісти намагалися отримати відповіді від нардепа та його представників, але ті ігнорували їхні запити. Після публікації матеріалу Юрій Арістов вирішив звільнитися з посади народного депутата. Цей випадок підкреслює важливість журналістських розслідувань у виявленні недоробків у діяльності посадових осіб та забезпеченні відкритості та прозорості у роботі українських чиновників.

“Динамо” досягло рівності з “Шахтарем” за трофеями в Україні

У фіналі Кубка України сезону 2025/26 київське "Динамо" здобуло...

Військовозобов’язаних жінок будуть штрафувати

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

Мобілізація жінок у серпні – що зміниться

У серпні жінки-медики, як і раніше, повинні стати на військовий облік. Зазвичай це відбувається ще під час навчання в університеті. Жінки інших професій можуть стати на облік за бажанням.

Мобілізація медиків залишається добровільною, і навіть можуть відмовити в підписанні контракту за певних обставин. Жінки з медичними спеціальностями повинні були нарівні з чоловіками оновити свої військово-облікові дані та пройти медкомісію. Ті, хто не зробив це до 18 липня, можуть бути оштрафовані в серпні. Штраф за неявку до ТЦК становить від 17 до 25 тисяч гривень.

Окрім штрафів, порушниці не зможуть працевлаштуватися або працювати в медичній сфері, якщо не стали на облік у ТЦК. Роботодавці можуть повідомити військкоматам про працівниць з медичною освітою, які не перебувають на обліку.

Хто підлягає мобілізації та чи можна виїжджати за кордон

Військовозобов’язаними вважаються жінки з медичними спеціальностями. Список професій включає фізичну терапію, медичну та психологічну реабілітацію, громадське здоров’я, фізичну реабілітацію, промислову фармацевтику, стоматологію, медсестринство та інші медичні спеціальності. Наявність медичної освіти зобов’язує жінок стати на облік, незалежно від того, чи працюють вони за професією.

Жінки-військові, які воюють на контрактній основі, а також держслужбовиці не можуть виїжджати за кордон. Решту українок, включаючи військовозобов’язаних медиків, випускають.

Новий законопроєкт щодо мобілізації в Україні вимагає від жінок з медичними спеціальностями оновити свої військово-облікові дані. Хоча мобілізація для них залишається добровільною, невиконання вимог може призвести до штрафів та інших обмежень. Це підкреслює важливість дотримання законодавства та відповідального ставлення до військового обліку.

Україна веде пошук сучасного енергетичного обладнання на міжнародному ринку

Україна настійно просувається у пошуках необхідного енергетичного обладнання як у сусідніх країнах, так і в інших куточках світу. Згідно з повідомленням міністра енергетики України, Германа Галущенка, ця необхідність виникла в результаті руйнівного впливу російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Відновлення повної функціональності системи енергозабезпечення є завданням надзвичайної ваги, проте через руйнування багатьох об’єктів оцінка завданих збитків ще ускладнена. Незважаючи на це, оцінка зазначених збитків уже мільярдна, що свідчить про серйозність ситуації. Наголошується, що у результаті атак постраждало 6 гігаватт виробництва електроенергії, що втричі перевищує заплановані обсяги імпорту України цієї зими. У цьому контексті важливою стає активна робота українського уряду у пошуках енергетичного обладнання для заміни пошкоджених. Проте, виникає загроза безрезультативності цих заходів у разі відсутності належного захисту від повітряних атак та відповідних протиракетних систем. Міністр енергетики відмічає, що можливе зростання тарифів на електроенергію через подальші атаки Росії на енергетичну інфраструктуру, що змушує уряд розглядати різні варіанти реагування на цю ситуацію. Необхідно також відзначити, що 4 квітня диспетчерський центр "Укренерго" здійснив тимчасові відключення електропостачання у деяких регіонах з 18:20 до 22:00 як частковий захист від потенційних загроз. Вирішення цієї проблеми передбачає розгортання генеруючих потужностей за допомогою будівництва малих електростанцій, що може виявитися важливим кроком у забезпеченні надійності енергетичної системи країни.

Україна переживає складний період через руйнівний вплив російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Міністерство енергетики активно працює над відновленням пошкоджених об'єктів та пошуку необхідного енергетичного обладнання. Однак важливою є не лише відновлення, але й забезпечення належного захисту від подібних загроз у майбутньому. Збитки вже значні, і загрози подальших атак вимагають комплексних заходів з підвищення безпеки енергетичної системи. Важливою стратегічною мірою може стати будівництво малих електростанцій для забезпечення незалежності від централізованих джерел енергії. Разом з тим, уряд має розглядати різні варіанти реагування на потенційні загрози, включаючи можливе зростання тарифів на електроенергію. Необхідною є також співпраця з міжнародними партнерами для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору в умовах загострення конфлікту.

Верховна Рада 273 голосами підтримала призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Кандидатуру юриста, який донедавна очолював Державну податкову службу, за даними наших джерел, активно просував заступник голови Офісу президента Олег Татаров, якого медіа вже неодноразово називали куратором правоохоронного блоку Банкової.

Саме через цю тіньову підтримку призначення викликає запитання — не лише серед громадськості, а й у середовищі фахівців із антикорупційного нагляду. Адже Руслан Кравченко неодноразово вибував із відкритих конкурсів саме через проблеми з доброчесністю.

У 2023 році Кравченко брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ, однак не зміг пройти етап перевірки доброчесності. Ключове питання — незрозуміле походження квартири в центрі Києва, яку у 2014 році отримала його дружина. Офіційно шлюб вони зареєстрували лише у 2019-му. Ще одна темна пляма — довіреність на автомобіль Lexus, оформлена на Кравченка його тестем. Сам кандидат під час співбесіди заявив, що не знав про існування цього документа.

Окрему увагу під час конкурсів звертали й на можливий вплив Анатолія Матіоса, колишнього головного військового прокурора, на кар’єру Кравченка. Йшлося про отримання службової квартири, втім Кравченко на зв’язки з Матіосом реагував категорично: мовляв, контакти були виключно робочими.

У виступі в парламенті новопризначений генпрокурор обіцяв відновити довіру до прокуратури, не допустити політичних переслідувань та позбутись “кумівства”. При цьому жодного разу не згадав про корупцію в системі прокуратури, не окреслив планів очищення органів чи боротьби з фіктивними інвалідностями, що вже давно стали символом зловживань у відомстві.

Кравченко заявив, що «не представляє політичну силу, а закон», та пообіцяв, що під його керівництвом прокуратура не стане інструментом політичного тиску. Також він запевнив, що не має родичів у системі ГПУ і не допустить протекціонізму.

Цікаво, що серед ключових тез прозвучав і заклик до депутатів виконати обіцянку щодо підвищення зарплат прокурорам. За відсутності конкретного бачення реформ це прозвучало як одна з найчіткіших цілей у промові.

Призначення Кравченка на посаду генпрокурора фактично завершує період вакантності, що тривав із жовтня 2024 року, після звільнення Андрія Костіна. Однак експерти вже зараз вказують на ризик подальшого посилення політичного контролю Офісу президента над правоохоронною системою, адже Кравченко раніше вже працював у структурах, підзвітних Банковій, і продемонстрував лояльність.

У публічному просторі Кравченко досі лишається фігурою з неоднозначною репутацією. І попри голосні обіцянки у Раді, ключове запитання лишається відкритим: чи буде він реальним реформатором — чи черговим виконавцем рішень з Банкової?

Останні новини