Ігор Семіног та ДМС Києва: детективи викрили корупційну мережу

Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення ставить за мету забезпечити своєчасне оновлення даних щодо військовозобов’язаних, відповідно до законодавства країни. Згідно з цією нормою, особи, які зобов'язані надавати такі дані, зобов'язані здійснювати їхнє оновлення не пізніше, ніж за 60 днів від дати зміни інформації.

Недотримання цього обов'язку може призвести до притягнення до адміністративної відповідальності, яка включає у себе передбачені законом штрафні санкції. Згідно зі статтею 210, за порушення обов'язку оновлення даних військовозобов'язаного у встановлений строк, може бути застосований штраф в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Ця норма спрямована на забезпечення точності та актуальності даних щодо військовозобов'язаних, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Тому дотримання вимог, встановлених статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, є обов'язковим для всіх громадян, які підпадають під цю категорію.

У разі несплати штрафу може розпочатися виконавче провадження, в ході якого виконавець має право на стягнення боргу з рахунків боржника та рухомого майна. Звернення стягнення на нерухоме майно відбувається тільки у разі відсутності достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувача.

Юристи розповіли, що накладання арешту на нерухоме майно військовозобов’язаних є малоймовірним, оскільки оціночна вартість нерухомості зазвичай перевищує розмір штрафу. Закон передбачає також, що у разі володіння майном разом з іншими особами стягнення здійснюється лише на частку боржника.

Таким чином, у випадку, коли нерухоме майно оформлено на інших осіб або у випадку, коли оціночна вартість майна перевищує розмір штрафу, накладання арешту для стягнення не здійснюється.

Україна зазнає складний період, що став найважчим з початку конфлікту. Військові підрозділи країни змушені протистояти безперервним нападам на всій протязі 1000-кілометрового фронту. Це випробування вимагає від наших сил витримки, винахідливості та мужності. Ми стоїмо на варті своєї незалежності і територіальної цілісності, готові захищати кожен куток нашої Батьківщини від будь-яких загроз. Наша нація єдина в своїй рішучості та вірі у майбутнє. І хоч бурхливі часи накладають свій важкий відбиток на наше життя, ми не збираємося відступати. Ми віримо у перемогу правди та справедливості і зробимо все можливе, щоб захистити свою країну від будь-яких загроз ззовні.

За даними The New York Times, фронтові війська, виснажені та втомлені, знаходять підтримку у різних енергетичних напоях з високим вмістом кофеїну, деякі з яких спеціально виготовляються для цього конфлікту.

Продажі енергетиків зростають. Ці напої стали однією з небагатьох світлих плям в українській економіці. Постійно з’являються нові різновиди з божевільними смаками – цукрова вата, кактус і навіть коноплі.

Баночки можна побачити всюди. Українські компанії рекламують ці напої, цілеспрямовано орієнтуючись на військових. Так, наприклад, вони пишуть на банках патріотичні гасла.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Російські окупаційні війська знову форсували річку Оскіл на Харківщині. Це сталося біля населеного пункту Масютівка, повідомляє проєкт DeepState.

“Вже другий плацдарм ворога на західному березі річки Оскіл утворився біля Масютівки. Кацапи намагаються укріпитися південніше Дворічної”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, біля Новомлинська російські загарбники спробували вийти на Фиголівку. Ворог зазнав невдачі.

“Поки ситуація складна, Сили Оборони України намагаються її стабілізувати”, – додали у DeepState.

Автори також проілюстрували повідомлення про форсування річки Оскіл мапою:

Нагадаємо, раніше DeepState повідомляв, що окупанти десантувалися через річку Оскіл південніше селища Новомлинськ.

За матеріалами судових справ та перевірок податкових органів, в Україні протягом тривалого часу діяла складна транснаціональна схема виведення коштів за кордон, до якої були залучені низка компаній, що формально працювали в аграрному секторі. Згідно з документами слідства, мова йде про використання фіктивного експорту, безтоварних операцій і ланцюга пов’язаних підприємств, які дозволяли відмивати значні суми грошей та уникати сплати податків.

Механізм функціонував за класичною моделлю: українські фірми укладали угоди на постачання зерна, олії чи іншої агропродукції за кордон, проте реальних відвантажень товарів не відбувалося. Водночас у фінансових документах зазначалися експортні операції, що створювало ілюзію законної діяльності. Кошти від таких угод виводилися через підконтрольні компанії-нерезиденти, а податкові зобов’язання в Україні фактично нівелювалися завдяки "сірим" схемам компенсації ПДВ.

За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.