Імпортери штучно піднімають ціни на медикаменти через новий реєстр МОЗ

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У МОЗ зазначили, що для того, щоб аптеки могли проводити вакцинацію, вони повинні відповідати низці вимог. Серед них — наявність ліцензії на медичну практику, необхідного матеріально-технічного забезпечення, окремо обладнаного приміщення для проведення вакцинації та зони очікування для пацієнтів.

Наразі лише одна аптека в Києві, за адресою вул. Велика Васильківська, 84/20, повністю відповідає цим критеріям і має право надавати послугу вакцинації. Очікується, що з часом кількість аптек з ліцензією на вакцинацію зросте.

Важливим аспектом є те, що не всі працівники аптек можуть робити щеплення. Це дозволено лише фармацевтам, які пройшли спеціальне навчання, організоване фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у вересні 2024 року.

Щоб зробити щеплення проти грипу в аптеці, потрібно дотримуватися наступного алгоритму:

МОЗ рекомендує вакцинуватися в період з вересня по жовтень, щоб організм встиг виробити імунітет до сезону підвищеної захворюваності на грип. Проте зробити щеплення можна і пізніше, залежно від індивідуальних потреб.

Від початку жовтня в аптеках України доступні вакцини французького та корейського виробництва, які пройшли державний контроль якості.

13 лютого в Україні не є офіційним святом, однак ця дата має значення для багатьох сфер життя, поєднуючи в собі міжнародні події, церковні обряди та народні звичаї. В Україні цей день зазвичай проходить як звичайний робочий, проте він насичений подіями та спостереженнями. Відзначається важлива роль радіо у глобальному спілкуванні, особливо в умовах об'єднання людей через медіа. Окрім того, віряни у цей день звертаються до святого палестинського чудотворця, молячись за благополуччя та здоров'я.

У народі 13 лютого збереглись прикмети, що вказують на зміни погоди, і це своєрідний момент для прогнозів про наближення потепління. У селах традиційно звертали увагу на поведінку тварин та характер неба, що могло підказати, чи буде весна тепла й рання. Тому для багатьох це також символічний день, що передвіщає наступ сезонних змін.

У світі сьогодні відзначають Міжнародний день радіо. Ініціатива належить Організації Об’єднаних Націй, яка запропонувала нагадати про важливість радіомовлення як засобу швидкого поширення інформації, зміцнення співпраці між державами та підтримки свободи слова. Радіо й досі залишається одним із найдоступніших джерел новин у багатьох країнах світу.

Також 13 лютого у різних державах неформально відзначають День шаурми, День холостяків, День прийняття себе, День інтернет-друзів та акцію «На роботу на велосипеді».

У церковному календарі цього дня вшановують Мартиніана Кесарійського — святого з Давньої Палестини, відомого як чудотворець і подвижник. Віряни моляться йому про зцілення, особливо від очних хвороб, про зміцнення віри та подолання шкідливих звичок. Також 13 лютого згадують князя Костянтина Острозького, якого шанують як оборонця православної віри та мецената освіти.

За старим стилем раніше цього дня вшановували Микиту Києво-Печерського, затворника Києво-Печерської лаври.

У народному календарі 13 лютого пов’язували з прикметами на погоду та майбутній урожай. Якщо дме сильний вітер — чекали хуртовини. Відсутність снігу вночі вважали ознакою швидкої відлиги. Танення льоду на річках пророкувало ранню весну, а іній на гілках — щедрий врожай фруктів і ягід.

Наші предки вірили, що цього дня не можна сидіти без діла. Радили прибирати в оселі, готувати дрова, чистити піч та приводити до ладу садові інструменти — це мало принести добробут і удачу в господарстві.

Водночас у слов’янській традиції 13 лютого вважали не надто вдалим днем для жінок. Їм не радили займатися рукоділлям, мити волосся або з’ясовувати стосунки, щоб не накликати біду. Також не рекомендували здійснювати дорогі покупки.

Таким чином, 13 лютого поєднує сучасні міжнародні ініціативи, церковні вшанування та давні народні вірування, які й сьогодні залишаються частиною культурної традиції.

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Кіровоградської обласної прокуратури Євген Бачурін звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому оскаржує рішення про скасування або відмову в продовженні встановленої раніше інвалідності. Розгляд справи здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір стосується правомірності дій органу, що ухвалював відповідне рішення, та захисту соціальних гарантій позивача.

Позов розглядає Кіровоградський окружний адміністративний суд. Головуючим суддею у справі визначено Г.М. Момонт. Суд має з’ясувати, чи були дотримані всі вимоги законодавства під час прийняття рішення щодо скасування або непродовження статусу інвалідності, а також чи враховано медичні висновки та інші докази, що підтверджують стан здоров’я позивача.

У матеріалах справи зазначено, що Бачурін оскаржує рішення Державної установи «Український науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» (м. Дніпро) від 8 травня 2025 року № ЦО-15752. Імовірно, йдеться про скасування раніше встановленої інвалідності або відмову в її продовженні.

Суд звернув увагу, що у відзиві на позов відповідач посилався на копію медико-експертної справи №14932 позивача, яку надав Черкаський обласний центр МСЕ. Водночас ці документи фактично не надійшли до суду, що стало підставою для їх витребування в межах розгляду справи.

За наявною інформацією, Бачурін щонайменше з 2021 року отримує пенсію за інвалідністю.

Раніше генеральний прокурор Руслан Кравченко публічно заявляв про перегляд рішень щодо надання інвалідностей прокурорам. За його словами, ті працівники, які відмовлялися проходити повторний медичний огляд або у чиїх даних були виявлені недостовірні відомості, звільнялися рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Ситуація розглядається на тлі реформи системи оцінювання інвалідності, яка передбачає перехід із 2025 року до моделі експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. У межах цієї трансформації суди дедалі частіше витребують оригінальні медичні та експертні матеріали для перевірки законності рішень, що оскаржуються.

Остаточну правову оцінку діям сторін має надати суд.