Імпровізація Зеленського у вирішенні війни: від критики до катастрофи

Контроль за ефективним і цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення потреб Збройних Сил України, залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності Державного бюро розслідувань у період воєнного стану. У відомстві підкреслюють, що системні перевірки та розслідування мають на меті не лише виявлення порушень, а й попередження зловживань, які можуть негативно впливати на обороноздатність держави.

За інформацією ДБР, особлива увага приділяється закупівлям озброєння, техніки, амуніції, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, що фінансуються з державного бюджету. Слідчі аналізують договори, фінансові документи та ланцюги постачання, аби встановити, чи відповідають витрачені кошти заявленим цілям і реальним потребам військових підрозділів.

За даними слідства, починаючи з 2023 року двоє керівників Одеського квартирно-експлуатаційного управління під час перебування на посадах здійснювали закупівлі майна для військових за суттєво завищеними цінами. Через це держава переплатила майже 18 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Слідчі встановили, що посадовці не забезпечили належної перевірки економічної обґрунтованості вартості товарів та фактично проігнорували свої службові обов’язки. У результаті кошти, які мали бути спрямовані на забезпечення потреб військових підрозділів, були витрачені неефективно.

Посадовцям повідомлено про підозру у недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України).

Одному з фігурантів уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 17 мільйонів гривень. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Розслідування триває.

Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати повної перевірки майнового стану державного інспектора митного поста «Тиса» на Закарпатті, у яких виявлено ймовірні ознаки незаконного збагачення. За висновками агентства, вартість активів, законність походження яких не підтверджена офіційними доходами посадовця, перевищує 23 мільйони гривень.

У матеріалах перевірки зазначається, що ключовим об’єктом, який привернув увагу фахівців НАЗК, стала земельна ділянка площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів разом із житловим будинком. Набуття цього майна, згідно з аналізом доходів і витрат посадовця, не узгоджується з його фінансовими можливостями за період перебування на державній службі.

Крім того, перевірка показала, що у 2024 році дружина інспектора придбала автомобіль Skoda Kodiaq. Аналіз фінансового стану сім’ї не підтвердив наявності достатніх законних доходів для здійснення такої покупки.

У НАЗК зазначають, що зіставлення офіційних доходів і витрат чиновника та його близьких осіб не дозволяє пояснити походження виявлених активів. Зокрема, позики, на які посилаються родичі митника, не мають належного фінансового обґрунтування, а їхні умови та джерела коштів містять ознаки фіктивності.

Матеріали перевірки можуть стати підставою для подальшої правової оцінки з боку правоохоронних органів. У разі підтвердження висновків НАЗК йдеться про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексія Лукашевича. Посадовця визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Під час розгляду матеріалів справи суд встановив, що на початку квітня 2025 року, перебуваючи на керівній посаді в заповіднику, Лукашевич запропонував представниці товариства з обмеженою відповідальністю «Нові фінансові можливості» надати дозвіл на проведення відеозйомки соціальної реклами на території закладу за певну винагороду. Йшлося про використання об’єктів культурної спадщини та музейного простору для створення рекламного продукту, що передбачало отримання офіційного погодження адміністрації установи.

21 квітня 2025 року під час зустрічі у службовому кабінеті він підтвердив свої наміри та обговорив порядок передачі коштів і документального оформлення. 24 квітня близько 16:00 на території АЗС «Socar» на 28-му кілометрі Бориспільського шосе (с. Гора) посадовець отримав обумовлену суму неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду Лукашевич повністю визнав провину, щиро розкаявся та висловив жаль із приводу вчиненого. Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: визнання вини, наявність малолітньої дитини на утриманні, позитивну характеристику, участь у співпраці з територіальною обороною та добровільний внесок у розмірі 20 тис. грн на підтримку Збройних сил України.

Обтяжувальних обставин суд не встановив. З огляду на те, що правопорушення належить до нетяжких і має корупційний характер, а сума отриманої вигоди становила 100 тис. грн, суд призначив покарання у вигляді штрафу в такому ж розмірі — 100 тис. грн. Крім того, Лукашевича позбавлено права обіймати керівні посади строком на три роки.

Також суд постановив повернути йому внесену раніше заставу в сумі 151,4 тис. грн.