Вівторок, 2 Грудня, 2025

Інтерес українців до валютних вкладів у банках знижується

Важливі новини

Корупціонерка Тетяна Крупа залишиться головою Хмельницької МСЕК до 2025 року

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Під час обшуків у домівці Тетяни Крупи правоохоронці виявили значні суми готівки — $6 млн, а також $590 000 на рахунках у польському банку. Крім того, виявлено наявність нерухомості, зокрема готелів, земельних ділянок та будинків за кордоном, що, на думку слідства, може свідчити про незаконне збагачення.

Попри це, місцева облрада прийняла рішення продовжити контракт із Крупою, хоча її підозри у скоєнні фінансових злочинів ще не були остаточно розглянуті судом.

Поки триває розслідування, Тетяна Крупа продовжить виконувати свої обов’язки на посаді голови Хмельницької МСЕК. Водночас правоохоронці обіцяють ретельно перевірити її майнові статки та джерела доходу в межах кримінальної справи щодо незаконного збагачення.

Рішення облради продовжити контракт викликало дискусії серед місцевої громади та політичних експертів, оскільки воно може породити сумніви щодо прозорості та ефективності боротьби з корупцією в державних установах.

Суддя Трофименко відмовляється коментувати придбання розкішного автомобіля у часи війни: що заховано за мовчанням?

Вибіркове мовчання судді Тамари Трофименко стосовно придбання розкішного автомобіля посеред воєнного конфлікту та ігнорування запитань щодо майбутньої долі Госпсуду: які таємниці приховує юрист?

У відкриттях щодо справи судді Тамари Трофименко виявлено підозрілі купівлі автомобілів у період воєнного конфлікту та володіння нерухомістю членами родини. Зазначені факти, разом з можливим конфліктом інтересів у рішеннях, виносять питання щодо її дій та діяльності. Поведінка судді уникнути коментарів та порадити звертатися до пресслужби лише посилює сумніви. Активісти планують звернутися до відповідних органів для додаткової перевірки.

Україна запускає власну базу для розвитку ШІ – Федоров

В Україні створюється перша державна інфраструктура для розвитку штучного інтелекту — AI Factory. Проєкт анонсував перший віце-прем’єр-міністр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, підкреслюючи амбітну мету — увійти до трійки світових лідерів за рівнем розвитку та впровадження AI до 2030 року. AI Factory стане технологічною основою для розгортання державних ШІ-сервісів. Йдеться про сучасне “залізо”, серверні […]

Верховний Суд України зобов’язав підрядника повернути до бюджету Києва 139 млн грн

Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі, що стосується компанії-підрядника, яка замість використання бюджетних коштів на будівництво метро на Виноградар, вирішила розмістити їх на депозиті. Суд постановив, що підрядник має повернути понад 139 мільйонів гривень, отриманих як відсотки з депозиту, до бюджету столиці. Верховний Суд поставив крапку у справі за позовом Київської міської прокуратури […]

The post Верховний Суд України зобов’язав підрядника повернути до бюджету Києва 139 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Україні планують відновити податок на міжнародні посилки

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Пільга щодо 150 євро має бути прибрана. І зараз ми закінчуємо підготовку відповідного законопроєкту, внесемо, зволікати не будемо і точно будемо його запроваджувати, незважаючи на певний прошарок населення, який буде незадоволений», – сказав Гетманцев.

За його словами, оподаткування посилок вимагають як торговельні мережі, так і вітчизняні виробники.

«Не може бути перекосів в оподаткуванні, тому що це деструктивно впливає на ринки. А в цьому випадку ми підтримуємо чомусь іноземного товаровиробника. Тому що наш товаровиробник – від легкої промисловості до продуктів харчування – платить ПДВ, а той, хто це робить у Китаї, ПДВ не платить. З точки зору державної податкової політики, це абсолютний нонсенс і нісенітниця, коли ми б’ємо людей, які створюють робочі місця, платять податки, створюють додану вартість, на користь людей, яких ми навіть не знаємо», – підкреслив депутат.

Гетманцев сказав, що особисто проситиме підтримати закон.

У червневому звіті про макроекономічну стабільність Національного банку України було відзначено, що після зняття обмежень на обмін валюти та подальшого розміщення коштів на депозити спостерігається помітне зменшення попиту на послугу обміну гривні на іноземну валюту. Це свідчить про позитивні тенденції у фінансовому ринку та збільшення довіри до національної валюти серед населення та підприємств.

Національний банк відзначив, що такі заходи сприяли зменшенню валютних ризиків та стабілізації фінансової системи країни. Однак, існує необхідність у подальших заходах для підтримки цих позитивних тенденцій та збереження стабільності валютного ринку.

Впровадження макроекономічних заходів, спрямованих на підтримку стабільності національної валюти, залишається актуальним завданням для Національного банку України в умовах сучасних економічних викликів.

На фоні цього спостерігається зменшення обсягів строкових депозитів населення в іноземній валюті, що підтверджується даними НБУ.

За період з початку поточного року частка валютних коштів у клієнтських вкладах становить приблизно 32%, що є низьким історичним показником. Банки продовжують утримуватися від активного залучення валютних вкладів через обмежені можливості їхнього ефективного інвестування.

У зв’язку з високими ставками за активами в іноземній валюті, банки забезпечують додатковий дохід, розміщуючи кошти в низькоризикових інструментах, таких як депозити в іноземних банках та облігаціях інвестиційного класу. Однак прогнозується, що очікуване зниження ключових ставок у розвинених країнах знизить ці можливості в майбутньому.

Тому, за даними Національного банку України, банки і надалі не матимуть стимулів активно пропагувати здійснення валютних вкладень серед клієнтів.

Останні новини