Тегеран розглядає можливість вивезення запасів високозбагаченого урану на території Китаю, який виступає в якості гарантуючої сторони. Про це повідомляють джерела, посилаючись на Al Arabiya та Reuters.
Ця пропозиція є частиною переговорів Ірану зі США, що стосуються потенційної нової ядерної угоди. Іран наполягає на тому, щоб його ядерні матеріали не потрапили під контроль західних країн після вивезення, оскільки це може стати інструментом політичного тиску. Китай розглядається як більш нейтральний і прийнятний партнер для Ірану.
У Досі тривають багатосторонні консультації за участю іранських представників та міжнародних посередників, включаючи прем'єр-міністра Катару. Поряд із питанням контролю за ядерними матеріалами, обговорюється ситуація в Ормузькій протоці, важливому маршруті для світових постачань нафти та газу. Окрім цього, ідеться про можливість часткового розмороження іранських активів за кордоном, що могло б стати частиною комплексної угоди для зниження напруженості в регіоні.
Джерела повідомляють, що США розглядають варіант тимчасового меморандуму, який передбачає 60 днів для переговорів з метою узгодження основних параметрів нової ядерної угоди. Це включає контроль за збагаченим ураном і гарантії нерозповсюдження ядерної зброї. Тим не менш, президент США Дональд Трамп зазначив, що Вашингтон не планує поспішати з укладенням угоди та продовжить тиснути на Іран до досягнення конкретних і перевірюваних домовленостей.
Варто зазначити, що попередні пропозиції вже передбачали можливість вивезення іранських запасів урану та зобов'язання Тегерана не наближатися до створення ядерної зброї. Проте сторони не змогли досягти остаточного компромісу. Існує інформація, що Іран відмовився від передачі урану за попередніми рамками угоди, що свідчить про серйозні розбіжності між учасниками переговорів, незважаючи на намагання залучити міжнародних посередників.
Аналітики вважають, що пропозиція передати уран Китаю може бути спробою Ірану змінити баланс довіри в переговорах та зменшити свою залежність від західних механізмів контролю. Однак така схема вимагатиме узгодження з кількома глобальними гравцями, що ускладнює досягнення фінальної угоди.
