Неділя, 7 Червня, 2026

Ірландія розглядає нові підходи до підтримки українських біженців

Важливі новини

Депутатка «Слуги народу» отримала штраф за відео з донькою за кермом

Світлана Максимчук, депутатка Криворізької міської ради від партії «Слуга...

Багатство Порошенка в лютий 2024 перевищує його доходи за весь попередній 2021 рік

Зафіксовано факт, що Петро Порошенко значно збільшив свої статки лише за лютого місяця 2024 року на понад 250 мільйонів гривень. Це вражаючий ріст, порівняно з його доходами за увесь минулий 2021 рік, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції. Згідно з чотирма поданими до НАЗК деклараціями про зміну майнового стану, у лютому 2024 року лідер фракції "Європейська солідарність" заробив 251 мільйон 194 тисячі 907 гривень. Його доходи включають відчуження цінних паперів та корпоративних прав, а також дивіденди та проценти від цінних паперів.

Порівняно з цим, за весь 2021 рік Порошенко збагатився лише на 162 мільйони 138 тисяч гривень, що на 89 мільйонів гривень менше, ніж за один лише лютень 2024 року. Його статки за рік війни зросли на $224 мільйони, роблячи його одним із трьох найбагатших олігархів країни. Наразі, капітал Порошенка оцінюється приблизно у $1 мільярд.

За вищезгаданими даними можна зробити кілька висновків. По-перше, статки Петра Порошенка значно зросли лише за короткий період, відзначившись вражаючим ростом у лютому 2024 року порівняно з усім минулим 2021 роком. Його доходи включають різноманітні джерела, такі як відчуження цінних паперів та корпоративних прав, дивіденди та проценти від цінних паперів.

По-друге, цей ріст у статках порівнюється з іншими періодами, зокрема з 2021 роком, і виявляється набагато значущішим, що може викликати певні питання щодо джерел цього зростання.

Зрештою, ці дані підкреслюють важливість контролю за майновим станом та декларуванням доходів у політичних осіб, щоб забезпечити прозорість та відповідність закону.

Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Депутат Верховної Ради України Ярослав Железняк повідомив про це у своїх коментарях, підкреслюючи, що реалізація цих реформ є критично важливою для досягнення євроінтеграційних цілей країни.

Зокрема, ЄК закликає запровадити відбір за участю «незалежних експертів», тобто, рекомендованих західними партнерами, на керівні посади в поліції та ДБР, як у центральному, так і в регіональному офісах.

«Впровадити прозорі та засновані на заслугах процедури добору та призначення на керівні посади в центральних і регіональних офісах Національної поліції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів. Ці процедури мають супроводжуватися суворими дисциплінарними та антикорупційними правилами, адаптованими до місцевого контексту і спрямованими на усунення реальних корупційних ризиків», – ідеться в документі.

Железняк допускає, що цей пункт у майбутньому стане умовою для отримання нової допомоги.

Нагадаємо, у звіті йшлося про те, що Єврокомісія готова почати переговори з Україною щодо вступу до ЄС у 2025 році.

Зимовий спад енергії: як пережити сезон депресії та контролювати вагу

Зима — це не лише час, коли природні ритми сповільнюються у тварин, а й період, що змінює нашу активність і фізичний стан. В умовах короткого світлового дня, низьких температур та обмеженого сонячного світла, люди часто відчувають занепад енергії. У Північній півкулі зимові місяці можуть викликати чимало неприємних симптомів — від зниження настрою до сезонної депресії. Психологи часто називають цей стан зимовою депресією, і він нерідко супроводжується змінами в харчових звичках. Організм, сповільнившись, шукає спосіб відновити енергію, часто за допомогою смачних, калорійних продуктів. Це стає основною причиною того, чому зимовий період є викликом для контролю ваги.

Нестача фізичної активності, холодна погода та довгі вечори призводять до того, що ми все більше часу проводимо вдома. Без регулярних прогулянок або активних занять спортом зростає спокуса «заїдати» смуток чи втому. Найпопулярніші варіанти — це солодощі, борошняні вироби та важка їжа, яка швидко дає відчуття ситості, але залишає лише тимчасове задоволення. Водночас, через обмежений доступ до природного світла, рівень серотоніну — гормону радості — знижується, що лише погіршує емоційний стан і створює ще одну причину для переїдання.

Втім, уникнути цього цілком реально, якщо дотримуватися простих і зрозумілих принципів харчування та способу життя.

Насамперед варто звернути увагу на кількість солі. Її надлишок затримує рідину в організмі та провокує набряки, особливо якщо в раціоні багато ковбас, м’ясних напівфабрикатів і готових продуктів.

Важливо не забороняти собі маленькі радощі. Невеликий шматочок чорного шоколаду або десерт у святкові дні не зашкодить, якщо підходити до цього усвідомлено і без переїдання.

Навіть узимку рух має залишатися частиною щоденної рутини. Прогулянки швидким кроком, сходи замість ліфта або 10–15 хвилин домашніх вправ уже допомагають підтримувати енергетичний баланс.

Не менш важливо їсти повільно, прислухаючись до сигналів насичення. Усвідомлене харчування знижує ризик переїдання і допомагає краще відчувати власні потреби.

Основу раціону взимку мають становити цілісні продукти: овочі, фрукти, бобові, риба, м’ясо, горіхи та цільнозернові крупи. Вони забезпечують стабільний рівень цукру в крові й довше дають відчуття ситості. Особливо корисними є хліб і макарони з цільного зерна.

Спеції та зелень не лише роблять страви смачнішими, а й можуть стимулювати обмін речовин. Куркума, імбир, кориця, кумин чи гострий перець — простий спосіб урізноманітнити зимове меню.

Контроль порцій також відіграє важливу роль. Менші тарілки або боули допомагають уникати несвідомого переїдання. Для перекусів краще обирати овочі, фрукти, йогурт, кефір або поєднання яблук із горіховим маслом замість калорійних снеків.

Окрему увагу варто приділити напоям. Солодкі соки та алкоголь легко додають зайві калорії, тоді як вода, чай, трав’яні настої, бульйони й супи допомагають підтримувати гідратацію. Часто відчуття голоду насправді є спрагою.

І нарешті, сон. Регулярний і достатній відпочинок знижує рівень гормонів голоду та допомагає контролювати апетит, що особливо важливо в темний зимовий період.

Зима може бути не сезоном набору ваги, а часом турботи про себе. Помірність у харчуванні, рух і уважність до власного стану дозволяють зберігати форму й енергію навіть у період зниження активності.

Шевченківський райсуд Києва: як судді перетворилися на охоронців топкорупції

Шевченківський районний суд столиці перетворився на приватний інструмент для прикриття топкорупційних схем і захисту «своїх». Системно та цинічно тут зливають усі скарги на дії корумпованих чиновників і правоохоронців. Підписують відмови ті самі судді — Ковтуненко, Овсеп’ян, Бугіль, а також особисто голова суду Мартинов. Одним із прикладів стала справа мільярдера Геннадія Боголюбова, який, за підробленими документами, […]

Уряд Ірландії планує внести значні зміни в систему підтримки українських біженців, зокрема через запровадження фінансових стимулів для тих, хто вирішить повернутися на батьківщину. Сім’ї можуть отримати до 10 тисяч євро в рамках нової міграційної стратегії.

Ця ініціатива не є новою: раніше вже обговорювались можливості добровільного повернення, які передбачають виплати до 2500 євро на особу або максимальний ліміт у 10 тисяч євро на родину. Такий підхід пропонується як альтернатива складним і дорогим процедурам примусового видворення. У 2026 році ця ініціатива стане ще більш актуальною через перегляд політики щодо українців.

Основною причиною запропонованих змін є значне навантаження на соціальну систему країни. Ірландія прийняла десятки тисяч біженців після початку війни, що призвело до витрат сотень мільйонів євро на їхню підтримку. Програма компенсацій для родин, що надають житло українцям, охопила багато домогосподарств і стала важливим інструментом інтеграції.

Тепер уряд переходить до нової моделі, що включає поступове згортання програми Accommodation Recognition Payment (ARP), яка передбачала фінансову допомогу власникам житла. Виплати вже скорочені з 800 до 600 євро на місяць, і їх планують знизити до 400 євро. Також передбачено припинення розміщення українців у готелях та інших тимчасових об’єктах.

На думку уряду, ці зміни зумовлені тим, що багато українців вже інтегрувалися у суспільство і почали самостійно орендувати помешкання. Кількість заяв на участь у програмі виплат вплинула на ринок нерухомості, адже інколи орендодавці вважали за краще отримувати державні виплати, ніж здавати житло в оренду.

Фінансові стимули для повернення вважаються засобом для стабілізації системи. Влада наголошує, що механізм буде добровільним, що дасть можливість людям самостійно обрати, повертатися чи залишатися. Виплати мають покривати витрати на переїзд та адаптацію, зокрема на освіту або відкриття власної справи.

Проте нова ініціатива викликала суперечливі думки. Правозахисні організації стверджують, що фінансова допомога може чинити непрямий тиск на вразливі категорії населення. Вони підкреслюють, що рішення про повернення повинно ґрунтуватися на безпековій ситуації в Україні, а не на економічних факторах.

Загалом ці зміни відображають тенденцію в Європі, де країни переходять від термінової гуманітарної підтримки до більш структурованої міграційної політики. Це передбачає посилення контролю, зменшення витрат та пошук довгострокових рішень.

Багато європейських держав розглядають можливість обмеження соціальних виплат, запровадження нових вимог до роботи або навчання та стимулювання добровільного повернення. Ірландія стала однією з перших країн, яка відкрито пропонує таку фінансову модель.

Для України це має подвійне значення: з одного боку, повернення громадян може допомогти в економічному відновленні, з іншого — масове повернення без належних умов може створити додаткові труднощі для соціальної сфери.

Експерти зазначають, що багато українців вже адаптувалися до життя в європейських країнах, мають роботу чи ведуть бізнес, тому навіть великі фінансові стимули навряд чи призведуть до масового повернення. Кожне рішення залежатиме від ситуації в Україні, економічних можливостей і умов життя тих, хто повертається.

Очікується, що деталі програми в Ірландії будуть узгоджені найближчим часом, і наразі триває підготовчий етап обговорення механізмів реалізації. Ініціатива з виплатами до 10 тисяч євро є частиною більшого процесу змін у міграційній політиці Європи, що демонструє намагання знайти баланс між гуманітарною допомогою та економічною вигодою, залишаючи право вибору за українцями.

Останні новини