Вівторок, 2 Червня, 2026

Ірину Фаріон поновили на посаді й призначили майже 124 тисячі гривень компенсації

Важливі новини

10 років “Коростишівська банда” тримала у страху Житомирщину

Експерти з кримінології відзначають, що тривале існування такого угруповання свідчить про його складну структуру та професійний підхід до злочинної діяльності. Вони наголошують на необхідності вдосконалення методів боротьби з організованою злочинністю в Україні.

На території України розкрито діяльність небезпечної злочинної групи, відомої як “Коростишівська банда”, яка протягом довгого часу здійснювала жорстокі злочини, такі як зґвалтування, викрадення та катування своїх жертв. Ця банда діяла на території України від 2014 року і викликала страх серед місцевого населення.

“Коростишівська банда” орудувала на Житомирщині і її нейтралізували СБУ та Нацполіція. Члени банди роками документували свої злочини.

Одній із постраждалих, імені якої ЗМІ не називає, зараз двадцять п’ять років. Дев’ять років тому її разом із подругою викрали із-під студентського гуртожитку і вивезли на берег річки Тетерів. Там сильно побили та зґвалтували.

“Мене дістали з машини і почали хапати за волосся і бити об машину, в один із моментів мою голову підіймають від машини і я бачу, що б’ють Аню, я бачу як у неї з носа стікає кров, вона плаче. Мене ще раз б’ють об машину я втрачаю свідомість”, – згадує дівчина.

Учасники банди вибивали “борги” та брали у рабство місцевих

Тоді їй було 16 років і вона вчилася на вчительку молодших класів. Чи не кожен вечір до неї приходив місцевий кримінальник Коля. Спочатку він незграбно залицявся. А коли дістав відкоша – вирішив брати бажане силою.

“Ґвалтували мене по черзі вдвох при чому продовжували бити. І на свій телефон знімали все на камеру. Поки один ґвалтує, другий знімає”, – згадує дівчина.

Відео ґвалтівники збиралися використати для шантажу. Дівчат попередили – якщо звернуться в поліцію, зйомку розповсюдять серед студентів. Наша героїня заяву написала. Її подруга – ні. Із технікуму довелося піти.

“Я зразу пішла. Я морально не могла тут знаходитись. Всі про це дізнались і Кузьомко (один з нападників) пустив слух, що ми поїхали на шашлики, що це він мені не дав, а я образилась і пішла написала заяву”, – каже потерпіла.

А далі за Колю почали просити. Спочатку його батьки, потім місцевий поліціянт. Дев’ять років тому справу закрили.

“До мене приходили батьки Колі Кузьомко, пропонували гроші, щоб я забрала заяву. А потім слідчий нас почав задовбувати, щоб ми забрали заяву”, – пояснює дівчина.

Лише зараз, після спецоперації СБУ та Нацполіції – двоє ґвалтівників заарештовані. Третій до СІЗО не дожив. Він кілька років тому помер від вживання анаболіків. Дівчина лікується й досі. Не тільки морально: кістки щелепи загоїлися неправильно і вона збирає гроші на операцію.

“Я хочу, щоб вони були максимально покарані. Всі троє”, – каже дівчина. Зловмисники 10 років тероризували місцевих

Політик вимагав від сина місцевого бізнесмена 2000 доларів

Другий потерпілий просить називати себе Іваном. Він – син місцевого бізнесмена. Шість років тому вчився в місцевому коледжі на фармацевта. Бандити викрали його з дому.

“Це саме це місце, куди нас взимку вивезла банда рекетирів, погрожували життям, побили, знущалися, заставили зняти весь верхній одяг, в холодну зиму, заставляти іти купатися і знімали це все на відео. Мінус 5 точно було”, – каже Іван.

Члени “Коростишівської банди”

Викрадачі вимагали від Івана, щоби той зізнався в зґвалтуванні сестри місцевого депутата від “Радикальної партії” Михайла Лукомського.

“Вони так сказали, але у мене з нею нічого не було”, – каже він.

Згодом слідство з’ясує – політик входив до складу банди. І схему з надуманим зґвалтуванням його рідної сестри використовували для шантажу.

“Через деякий час, вони подзвонили батькам, і повідомили про неіснуючий борг. У розмірі 2000 доларів. Дали термін – добу”, – каже він.

Тільки-но гроші сплатили, банда відчепилася. Заяву в поліцію та в СБУ Іван наважився написати, лише після того, як дізнався про затримання кримінальників. Зараз Лукомський у СІЗО.

“Я розраховую, щоб ці люди сиділи за гратами і відповідали за все”, – каже він.

Бандити поставили на “лічильник” військового та жорстоко побили його

Назар – військовослужбовець однієї із десантно-штурмових бригад. Разом із побратимами він захищає Україну на Донеччині. Із початком війни потрапив як-то кажуть на “лічильник” до банди.

“Я попав в боргову яму, накрутили мені майже 200 тисяч гривень”, – каже Назар.

Хлопець згадує, спочатку мав сплатити вигаданий борг у сто доларів. За тиждень відстрочки це вже були двісті доларів.

“Потім він сказав що уже не 200, а 500 доларів, я йому винен. Я йому почав віддавати потроху. Щось там чи 500 гривень віддав. Ну дрібниці. Потім сказав, що з 500 виходить штука. Це за місяць я попав в боргову яму. Коли я спитав, скільки я винен, сказали 190 тисяч. Віддав йому за 4 місяці майже 70 тисяч”, – каже військовий.

У 2023 році Назар із побратимами поїхав на Донеччину. Бандити продовжили шантажувати його. Уже через вагітну дружину.

“Мені дзвонить дружина, каже що приїжджав Коля Кузьомко із хлопцями і сказали, якщо я не вийду на зв’язок, то сяде вона з ними в машину і буде вона розраховуватись”, – каже він.

Коли воїн повернувся у відпустку, його викрали і сильно побили.

“Коли я приїхав, мене відвезли Твардовський Руслан на гаражі, там був спортзал, вділи бітки, перчатки без пальців, і Діма Кукса, почали бити мене. У мене два зламаних ребра було. Потім туди вклинився Лавриненко. Приїхав він і почав – де бабки, коли будуть бабки”, – каже він.

Хлопець поділився проблемою з побратимами і йому порадили звернутися до СБУ. Спецоперація із затримання відбулася місяць по тому.

Затримання учасника банди

Злочинці також мали рабів

ЗМІ зустрілась також з оперативником СБУ на місцевій каменярні. Бандити звозили сюди боржників і примушували відробляти вигадані борги працею. Таких в’язнів називали рабами і селили тут же.

“Один із співорганізаторів злочинної організації їм погрожував, що в разі несплати відсотків вони будуть працювати тут довічно”, – каже працівник СБУ.

Поряд із людьми кримінальники тримали свиней.

“Людей тримали у таких умовах. Разом зі свинями. Поруч свині, поруч працівники ночували і працювали”, – каже він.

До тих, хто пробував вирватися з полону – застосовували особливий метод катувань

“Чоловіків, які не відробляли, підвішували прямо на балку і знущалися. Мішок, він зверху зав’язується і підвішували людину на балці і завдавали ударів кнутом”, – каже працівник СБУ.

Наразі основні керівники “Коростишівської банди” заарештовані: ватажок синдикату Анатолій Моргунов і семеро його спільників, зокрема і ґвалтівник Кузьомко перебувають у СІЗО.

Протест у Вільнюсі: туалетний папір із Путіним як символ агресії

9 травня у Вільнюсі, неподалік Антакальнського кладовища, активісти провели...

В Україні прогнозують підвищення цін на пальне через акцизи та зростання світових цін на нафту

З кінця січня 2025 року в Україні очікується подорожчання пального на автозаправних станціях на 1,5–2 гривні. Причиною підвищення цін експерти називають декілька факторів: зростання акцизів на паливо, підвищення світових цін на нафту та можливе знецінення гривні. “З 1 січня АЗС буде закуповувати паливо на півтори-дві гривні дорожче. Отже, десь з кінця січня воно вже відбиватиметься […]

The post В Україні прогнозують підвищення цін на пальне через акцизи та зростання світових цін на нафту first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Повернення біженців в Україну: Новий Прогноз затримок на Три Роки

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов’язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов’язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

Останні новини