З 1 травня в Україні офіційно стартує використання нового типу бензину — Е5, до складу якого входить до 5% біоетанолу. Це частина загальноєвропейської тенденції до екологізації пального. Перші партії такого «алкогольного» бензину вже з’явилися на українських АЗС, а великі мережі активно готуються до повного переходу. Проте експерти радять водіям бути уважними — нове пальне потребує […]
Під час дії воєнного стану в Україні діють обмеження на виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років. Винятком є певні категорії осіб, зокрема ті, хто має статус заброньованого працівника. Проте порядок виїзду навіть для цієї категорії залишається не до кінця врегульованим. Як повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на Міністерство […]
У Кремлі знову заговорили про можливе використання ракети «Орешнік» проти України. Однак у Центрі протидії дезінформації при РНБО заявили: приводів для паніки немає, останній пуск цього озброєння виявився невдалим. Про це повідомив очільник ЦПД Андрій Коваленко. За його словами, важливо не забувати, що остання спроба запуску «Орешніка» фактично завершилася нічим. «Ракета просто не полетіла. Це […]Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.
Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем’єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.
Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.
Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.
Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.
