Субота, 7 Червня, 2025

Кабмін скоротив перелік тих, хто має право на відстрочку від служби

Важливі новини

Стало відомо де Офіс Президента шукатиме кошти для подальшого фінансування війни

Ключові елементи військового обліку:

Офіс Президента на чолі з Андрієм Єрмаком готує масштабну стратегію залучення коштів до державного бюджету через активи олігархів, здобуті внаслідок корупційних схем у період незалежності України. Як повідомляє джерело, досвід кримінальних справ проти Ігоря Коломойського, який наразі перебуває під вартою, може стати моделлю для подальших дій держави.

Зокрема, Банкова доручила силовикам активізувати роботу над кримінальними справами, що стосуються Ріната Ахметова, та підготувати план подальших дій на 2024 рік. За задумом Офісу Президента, цей крок допоможе наповнити бюджет і частково компенсувати скорочення зовнішньої фінансової допомоги.

Одним із об’єктів державного інтересу, окрім обленерго, є гірничо-металургійний комплекс Ахметова, який, попри війну, продовжує приносити олігарху значні прибутки. Протидія та активізація слідства щодо Ахметова є частиною загального курсу ОП на економічну стабільність шляхом контрольованої націоналізації.

Російські агенти готували удари по Київщині та Рівненщині

Служба безпеки України затримала двох агентів ФСБ, які збирали координати для майбутніх ракетно-дронових атак по Київській та Рівненській областях. Метою були бойові підрозділи, військові шпиталі та місця лікування поранених українських захисників. За інформацією СБУ, затримання відбулося одночасно в двох регіонах — у Києві та Рівному. Обох фігурантів викрили під час спроби зняти військові об’єкти. Один […]

Екс-чиновник Міноборони Лієв не отримав запобіжний захід у справі про зловживання 1,5 мільярдами гривень

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, з обов'язковою особистою відповідальністю після того, як адвокат Назар Кульчицький повідомив про це Суспільне. Попередньо Лієв перебував під вартою, але суд вирішив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання та відправив його до СІЗО.

За даними трансляції засідання, прокурор відсутній, що породжує питання щодо обґрунтування вироку. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатні докази щодо обвинувачень у розкраданні, зазначив суддя Ярослав Шкодін.

Згідно з адвокатом, підозрюваного взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, однак після місяця Лієва випустили під особисте зобов'язання. Рішення про випуск було скасоване 9 квітня, проте Лієв не повернувся до в'язниці, оскільки строк тримання під вартою вичерпався 8 квітня. ВАКС 17 квітня розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення вирішив залишити його без розгляду.

Згідно з інформацією, наданою у вищезгаданій статті, суд вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, під особисте зобов'язання, скасувавши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Порушник підозри в масштабних корупційних діях у сфері закупівель боєприпасів для Збройних Сил України мав бути утриманий за ґратами з 12 лютого. Проте, після місяця застави його звільнили, а вже 9 квітня скасували рішення про випуск. Втім, Лієв не повернувся до в'язниці, вважаючи, що строк його тримання під вартою закінчився. Незважаючи на це, 17 квітня Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати питання щодо зміни запобіжного заходу, залишаючи Лієва без запобіжного заходу взагалі. Таке рішення суду стало можливим через відсутність прокурора на засіданні, що може ставити під сумнів законність ухваленого вироку. Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів у справі Лієва, що призвело до повернення справи в поліцію. Таким чином, цей випадок свідчить про складнощі та недоліки в судовій системі та боротьбі з корупцією в Україні.

Орбан відмовився підтримати санкції проти Росії через дії України

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вкотре виступив із різкою заявою, заявивши, що його країна не підтримає нові санкції проти Росії, доки Україна не відновить транзит російського газу через свою територію. Це стало наслідком рішення України, яка з 1 січня 2025 року припинила транзит російського газу, завершуючи десятирічну залежність від цього енергетичного ресурсу. В інтерв’ю виданню 24.HU […]

The post Орбан відмовився підтримати санкції проти Росії через дії України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українські онлайн-казино заробили понад 55 млрд за рік: хто у топі

Попри війну, загальне падіння економіки та безперервні втрати населення, ринок грального бізнесу в Україні демонструє вражаючу стійкість і навіть приріст. За підсумками 2024 року десять лідерів цієї індустрії сукупно заробили понад 55,5 млрд грн. Це лише на 1% більше, ніж у 2023-му, але зниження прибутковості свідчить: в індустрії розпочалася жорстка боротьба за частку ринку. Такі […]

Уряд схвалив законопроєкт, що обмежує перелік громадян, які матимуть право на відстрочку від військової служби. Йдеться, зокрема, про студентів, викладачів і наукових працівників — тепер не всі зможуть залишитися в тилу.

Як повідомляє ТСН, документ передбачає перегляд правил бронювання, який може суттєво вплинути на освітню сферу. Якщо законопроєкт ухвалить Верховна Рада, він набуде чинності одразу після публікації.

Хто зберігає право на відстрочку

Після змін залишаться заброньованими:

  • студенти вишів до 25 років, які здобувають першу вищу освіту (денна або дуальна форма);

  • учні профтехів і коледжів, якщо вступили до 25 років;

  • лікарі-інтерни, резиденти та докторанти;

  • науковці, викладачі та педагоги, що працюють не менше ніж на 0,75 ставки у школах, коледжах, технікумах чи університетах;

  • офіційно працевлаштовані станом на 1 січня 2025 року педагоги гуртків екологічного, технічного або військово-патріотичного спрямування у державних або комунальних закладах позашкільної освіти.

Хто втратить можливість залишитися в тилу

Права на відстрочку позбавляються:

  • студенти іноземних вишів, які вступили після 24 лютого 2022 року;

  • громадяни, які навчаються вдруге (отримують другу вищу освіту).

Інакше кажучи, навчання за кордоном, якщо воно було розпочате вже після початку повномасштабного вторгнення, не буде визнаватися підставою для відстрочки. Те саме стосується повторного здобуття диплома в Україні — ця категорія більше не вважається захищеною.

Після погодження в Кабміні законопроєкт має пройти реєстрацію у Верховній Раді. Якщо документ підтримають народні депутати і його підпише президент, нові правила набудуть чинності з моменту офіційного оприлюднення.

Останні новини