Понеділок, 25 Травня, 2026

Кабмін вносить зміни в правила бронювання: зарплатний поріг підвищується до 26 тис. грн

Важливі новини

ТОП-авто серед українців: найпопулярніші моделі та їх ціни

У 2024 році мешканці Києва стали найактивнішими покупцями нових легкових автомобілів в Україні. За даними Укравтопрому, лише в столиці було зареєстровано 25 тисяч нових машин. Найпопулярнішою моделлю серед українців став RENAULT Duster, вартість якого стартує від 865 800 грн. Окрім Києва, нові автомобілі також активно купували в Київській, Дніпропетровській, Одеській та Львівській областях. Зокрема, в […]

The post ТОП-авто серед українців: найпопулярніші моделі та їх ціни first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Збереження мобілізаційної готовності: Зеленський ініціює нове продовження воєнного стану

Президент України Володимир Зеленський звернувся до Верховної Ради з...

У ЗСУ найбільший попит на службу в підрозділах БПЛА

З початку повномасштабної війни значне значення Збройних сил України було зосереджено на розвитку безпілотних літальних апаратів (БПЛА). За даними нашого джерела, саме в підрозділах БПЛА зараз найактивніше записуються добровольці, оскільки ця служба видається їм менш небезпечною, ніж участь у штурмових загонах. Частково так, але тільки за умови всіх виконаних норм техніки безпеки і хорошого забезпечення. […]

The post У ЗСУ найбільший попит на службу в підрозділах БПЛА first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Рішення суду щодо боргу за комунальні послуги: правова оцінка ситуації

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

Апеляційний суд підтвердив конфіскацію активів ексголови районної ради на Рівненщині

Апеляційна інстанція залишила в силі рішення суду першої інстанції щодо конфіскації необґрунтованих активів колишнього голови однієї з районних рад Рівненської області. Йдеться про майно загальною вартістю понад 5,6 мільйона гривень, яке підлягає стягненню в дохід держави. Ухвала апеляційного суду набрала законної сили одразу після проголошення, що означає завершення судового розгляду та початок процедури фактичного вилучення активів.

Підставою для такого рішення стали результати комплексного моніторингу способу життя експосадовця, а також матеріали, надані правоохоронними органами. Під час перевірки було виявлено істотну невідповідність між офіційними доходами колишнього чиновника та вартістю майна, яким він фактично володів або користувався. Зібрані докази дали суду підстави дійти висновку, що частина активів не могла бути набута законним шляхом за рахунок задекларованих доходів.

Аналіз доходів і витрат показав, що законних фінансових ресурсів для придбання такого майна посадовець не мав. Вартість земельних ділянок суттєво перевищувала задекларовані та підтверджені доходи, що і стало підставою для визнання активів необґрунтованими.

Рішення апеляційного суду остаточно підтвердило законність конфіскації. Відповідно до чинного законодавства, особи, щодо яких набрало законної сили судове рішення про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, підлягають звільненню з посад у встановленому законом порядку.

Кабінет Міністрів України планує значні зміни в системі бронювання військовозобов’язаних, що працюють на критично важливих підприємствах. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев оголосив про ці нововведення під час національного телемарафону, розкривши основні деталі реформи та її вплив на бізнес-середовище і державний сектор.

Серед ключових змін — підвищення мінімального зарплатного порогу для отримання бронювання до 26 тисяч гривень. Це означає, що підприємства зможуть бронювати своїх працівників лише за умови, що їхня зарплата відповідає новому рівню. Для компаній, які функціонують у прифронтових зонах, встановлюється окремий поріг — 21 600 гривень, щоб зменшити тиск на бізнес у регіонах з підвищеними безпековими ризиками.

Кабмін підкреслює, що ці зміни мають на меті упорядкування системи бронювання, роблячи її більш прозорою та справедливою для всіх секторів економіки. Влада прагне запобігти ситуаціям, коли підприємства зловживають бронюванням без реальної економічної або оборонної потреби.

Також планується змінити підхід до обліку працівників, які працюють на кількох посадах одночасно. Відтепер враховуватися вони будуть лише за основним місцем роботи, що допоможе уникнути ситуацій, коли одна й та сама особа могла враховуватися кількома підприємствами при формуванні квот на бронювання. Раніше така практика дозволяла "подвоювати" кількість тих, хто отримував бронювання, що викривляло ринок праці.

Очікується, що новий підхід до обліку працівників почне діяти приблизно в середині червня. Водночас, центральні та регіональні органи влади протягом місяця мають переглянути свої критерії визначення критично важливих підприємств та узгодити їх із Міністерством оборони та Міністерством економіки.

У червні, за словами Олексія Соболева, профільні міністерства планують оновити свої підходи до оцінки критичності підприємств. З липня по серпень компанії повинні будуть повторно підтвердити або переглянути свій статус відповідно до нових стандартів, що означає, що значна частина бізнесу пройде нову процедуру оцінки.

Уряд акцентує увагу на тому, що реформа повинна забезпечити баланс між економічними потребами та обороноздатністю держави. Критично важливі підприємства повинні продовжувати виконувати свої функції, водночас система бронювання повинна бути справедливою і контрольованою, щоб мінімізувати зловживання.

Додатково, уряд звертає увагу на важливість критично важливих підприємств для бюджету країни, оскільки вони формують близько 60% податкових надходжень, що робить їх основою економічної стабільності в умовах війни.

Однак, на ринку праці існують й інші проблеми, адже деякі громадяни перебувають у розшуку територіальних центрів комплектування або мають статус самовільного залишення частини, не беручи участі в економічних процесах чи військовій службі. Це, вважають урядовці, також впливає на загальну дискусію щодо справедливого розподілу трудових ресурсів під час воєнного стану.

Отже, нові правила бронювання мають на меті посилити контроль, обмежити зловживання і забезпечити стабільність функціонування критичної інфраструктури та економіки України в умовах тривалої війни.

Останні новини