Вівторок, 2 Червня, 2026

Кандидат у судді апеляційної інстанції не пройшов перевірку на доброчесність

Важливі новини

Які наслідки чекають на тих, хто не зможе оновити свої дані до 16 липня

З 18 травня в Україні набрав чинності новий закон про мобілізацію, який має велике значення для національної безпеки та обороноздатності країни. Згідно з цим законом, всі військовозобов’язані громадяни зобов’язані оновити свої облікові дані протягом 60 днів, до 16 липня. Це важлива процедура, яка дозволить уряду точно визначити кількість та розподіл військових ресурсів для ефективного захисту країни.

Зміни в законодавстві стосуються всіх громадян, які мають військовий обов’язок перед державою. Це можуть бути молоді люди, які досягли військової вікової категорії, або вже пройшли службу у Збройних Силах України. Забезпечення актуальних облікових даних є важливим кроком для забезпечення безпеки кожного громадянина та всієї країни в цілому.

Не виконання цього обов’язку може мати серйозні наслідки для військовозобов’язаних осіб. Вони можуть підпасти під відповідальність згідно з чинним законодавством, включаючи штрафні санкції чи інші адміністративні заходи. Тому важливо вчасно оновлювати свої облікові дані та дотримуватися всіх вимог закону про мобілізацію.

Застосування нового закону спрямоване на посилення обороноздатності країни та забезпечення належного рівня безпеки для всіх громадян. Це ще один крок до зміцнення національного оборонного потенціалу та відповіді на сучасні виклики та загрози. Від кожного громадянина залежить успішне впровадження цього закону, адже лише разом ми зможемо забезпечити міцність та стабільність нашої держави.

Юрист з військового права, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук, зазначив, що громадяни, які не виконають цей обов’язок, можуть бути притягнуті до відповідальності.

Відповідно до законодавства, усі громадяни віком від 18 до 60 років повинні оновлювати свої дані. Однак, не всі з них повинні проходити військово-лікарську комісію. Якщо громадянин виключений з військового обліку, пройшов комісію менше року тому, або оновлює дані через додаток “Резерв+”, де комісія не потрібна, процедура займає лише 15-20 хвилин.

Володимир Романчук пояснив, що у деяких випадках це може зайняти кілька днів, особливо якщо частина особової справи ще не цифровізована в територіальних центрах комплектування.

Закон також передбачає відповідальність за неоновлення даних протягом двох місяців, що може бути розглянуто як порушення правил військового обліку згідно зі статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Передбачені штрафи для фізичних осіб, однак, за словами юриста, найбільше ризикують бути притягнуті до відповідальності ті, хто відмовляється від оновлення даних після виклику до територіального центру комплектування.

Шмигаля можуть звільнити: хто стане новим прем’єр-міністром України

За інформацією з джерел, вже в березні 2025 року Україна може отримати нового прем’єр-міністра. Згідно з даними, розглядається можливість звільнення нинішнього глави уряду Дениса Шмигаля. Один із найбільш обговорюваних моментів – це шорт-лист кандидатів на посаду прем’єр-міністра, який наразі включає кілька ключових фігур. У числі ймовірних кандидатів на посаду прем’єра фігурують: Міністр закордонних справ Дмитро […]

The post Шмигаля можуть звільнити: хто стане новим прем’єр-міністром України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

П’ять країн НАТО заблокували план щодо військової допомоги Україні

П'ять ключових держав НАТО, а саме Велика Британія, Франція,...

Опитування показало скільки українських біженців хочуть повернутися додому

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

Як зазначають експерти Gradus Research, публікуючи результати дослідження, 64% мігрантів з України не адаптувалися до життя в інших країнах і мають намір в підсумку повернутися додому.

За результатами опитування, найбільше бажання повернутися в Україну висловлюють мігранти, які віддалено працюють на український бізнес – 70%. Так само найбільше бажання висловлюють щодо повернення в Україну ті мігранти, які є тимчасово непрацевлаштованими – 68%.

Частково на бажання повернутися в Україну впливає досвід агресивної поведінки громадян інших країн щодо мігрантів. Щонайменше 23% опитаних повідомили, що вони мали відповідний негативний досвід.Водночас не менше 60% опитаних до цього часу вважають, що перебування за кордоном гарантує їм особисту безпеку. 65% відчувають безпеку дітей у таких умовах проживання. Відповідно почуття безпеки за себе чи за власну дитину є одним з ключових факторів, що стримують від повернення.

Ще один важливий показник в опитуванні – відсоток тих, хто може назвати час або вказати на приблизний термін свого повернення. Наразі більше ніж половина – 62% – не можуть вказати, коли вони зможуть повернутися додому.

36% опитаних мігрантів вважають, що вагомим фактором, який впливатиме на їх рішення, буде наявність реальної фінансової підтримки в момент переселення додому. Для трохи меншої кількості опитаних – 33% – важливим є насамперед отримання чи можливість облаштувати для себе житло на території України, де є високий рівень безпеки. 27% респондентів вважають, що мають намір одразу повернутися додому, якщо буде належним чином посилена протиповітряна оборона в країні.

Опитування проведене Gradus Research методом анкетування в мобільному додатку/онлайн-платформі Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 17-22 травня 2024 року. Розмір вибірки: 656 респондентів.

У перші вихідні вересня в Україні пануватиме справжнє літо

У суботу, 6 вересня, більшість областей насолоджуватимуться теплим і сонячним днем. Стовпчики термометрів піднімуться до +25°…+29°, а дощі зачеплять лише окремі райони на крайньому заході. Захід Тут протягом дня очікується мінлива хмарність. Місцями пройдуть дощі, зокрема у Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Попри опади, температура залишиться по-літньому високою — +26°…+29°. Північ Жителі північних регіонів […]

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Павло Прохоров, який наразі здійснює правосуддя у Київському районному суді міста Одеси, отримав негативний висновок щодо відповідності стандартам доброчесності та професійної етики. Така оцінка була сформована Громадською радою доброчесності за підсумками детального аналізу його декларацій, майнового стану та наданих фінансових пояснень.

Під час перевірки особливу увагу було приділено співвідношенню між офіційними доходами судді та його сім’ї і реальним рівнем життя, який випливає з наявного майна та витрат. За результатами дослідження Рада дійшла висновку, що задекларовані доходи не дають достатніх підстав для пояснення вартості набутого рухомого та нерухомого майна, яким володіє родина судді.

На кінець 2015 року дружина судді декларувала заощадження у розмірі 349,5 тисячі гривень. З урахуванням поточних витрат на життя ці кошти, за оцінкою ГРД, могли покривати лише базові потреби сім’ї протягом року. Водночас уже в декларації за 2016 рік кандидат зазначив, що його дружина володіє готівковими заощадженнями у розмірі 27,6 тисячі доларів США, що за тодішнім курсом відповідало приблизно 740–750 тисячам гривень.

Таке суттєве зростання обсягу готівки виглядало економічно необґрунтованим, особливо з огляду на нещодавню значну покупку та обмеженість вільних коштів. Сам кандидат пояснив, що у лютому 2015 року його дружина продала однокімнатну квартиру за 349,5 тисячі гривень, після чого ці кошти були конвертовані в долари і зберігалися вдома. У 2016 році, за його словами, дружина отримала 397 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності, які також були переведені в іноземну валюту. Таким чином, загальна сума, за версією кандидата, дозволяла сформувати задекларовані 27,6 тисячі доларів.

Громадська рада доброчесності не визнала ці пояснення достатніми та переконливими. Окремі сумніви викликало подальше систематичне зростання заощаджень дружини судді в наступні роки, а також непропорційно велика частка доходів, яка, за деклараціями, спрямовувалася на накопичення готівки та інвестування у криптовалюту. При цьому враховувалися склад сім’ї, регулярні витрати на проживання, поїздки за кордон, утримання кількох транспортних засобів, один із яких було придбано у 2021 році.

У сукупності ці обставини, на думку ГРД, ставлять під сумнів повноту та достовірність пояснень щодо джерел походження коштів і структури заощаджень сім’ї кандидата. В результаті Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Павло Прохоров не відповідає критеріям доброчесності, необхідним для обіймання посади судді апеляційного суду.

Зазначається також, що під час повномасштабного вторгнення дружина кандидата набула значну кількість рухомого й нерухомого майна та задекларувала володіння криптовалютою Ethereum вартістю близько 1,1 мільйона гривень, що стало додатковим фактором для оцінки фінансової поведінки сім’ї.

Останні новини