Субота, 6 Вересня, 2025

Кандидатура мовного омбудсмена: Мін’юст обрав актора Олександра Завальського

Важливі новини

Прощання зі Степаном Хмарою: легенда опозиції та невтомний борець за ідеали

Степан Хмара: життя, боротьба та спадок борця за свободу

Українська політична сцена втратила видатну особистість – Степана Хмару, який відомий своєю багатолітньою боротьбою за ідеали і свободу. У віці 87 років він пішов із життя, залишивши позаду слід своєї невтомної діяльності.

Степан Хмара був відомим дисидентом і антикомуністом, який ніколи не втомлювався у своїй опозиційній діяльності. Його політичний шлях пролягав через радянську диктатуру та незалежну Україну, де він продовжував боротьбу за ідеали свободи та демократії.

Він завжди підтримував оптимістичний погляд на життя, не зупиняючись на своїх зусиллях у боротьбі за краще майбутнє України. Хоча він ніколи не бачив реалізації своїх мрій про кращу країну, йому було важливо залишатися активним і допомагати у будівництві демократичного суспільства.

У своїй діяльності він був редактором та видавцем самиздату, а також активним учасником українського дисидентського руху. Його статті та твори розкривали проблеми репресій та порушень прав людини в радянському суспільстві.

Степан Хмара неодноразово потрапляв під прес, був засуджений та перебував у в'язниці через свою політичну діяльність. Проте, навіть під час ув'язнення він не втрачав віру у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Його життєва історія стала символом непохитної вольової відваги та принциповості. Степан Хмара залишиться в пам'яті не лише як політичний діяч, а й як символ боротьби за свободу і справедливість.

Символ боротьби та гідності: життєвий шлях Степана Хмари

У 1990-му році він увійшов у парламент та став активним учасником національної революції разом із іншими націонал-патріотами. Його ім'я звучало разом з авторами Декларації про державний суверенітет України та інших законів, спрямованих на конфіскацію майна Компартії та департизацію державних установ.

Степан Хмара завжди підтримував студентські протести та страйки, борючись за права інтелектуальної молоді та відставку уряду. Його активна участь у голодуваннях та протестних акціях була свідченням непохитної віри у перемогу ідеалів свободи та гідності.

Навіть у віці Хмара залишався вірним своїм переконанням і продовжував активну політичну діяльність, не зупиняючись на досягнутому. Він був яскравим прикладом стійкості та відданості ідеалам, за які він боровся.

Степан Хмара був нагороджений найвищими державними нагородами за свою активну участь у національних рухах та революціях. Його внесок у формування сучасної України важко переоцінити, і його ім'я завжди буде пов'язане з боротьбою за свободу та гідність.

Портрет відданого патріота: політична діяльність Степана Хмари

Степан Хмара, який пройшов складний політичний шлях, відзначався рішучістю та послідовністю у захисті національних інтересів. Він активно боровся проти відмови України від ядерного статусу та виступав проти домінування Росії. Степан Хмара вніс важливий внесок у створення Конституції України та боротьбу за суверенітет країни.

Його гостра критика влади, навіть на тлі подій у Криму та на Донбасі, свідчила про його незламну відданість принципам. Він відверто виступав проти російської агресії та закликав до рішучих заходів, включаючи виведення російських військ з українського території.

Степан Хмара не боявся виражати свої погляди навіть у найважчі часи для країни. Його активна участь у протестах та глибоке переконання у необхідності боротьби за справедливість робили його важливою фігурою на політичній арені України.

Степан Хмара залишиться в історії як відданий патріот і гідний захисник національних інтересів, який відстоював свої переконання навіть у найскладніші моменти для країни.

У висновку можна сказати, що Степан Хмара був видатною постаттю української політики, яка відзначалася великим внеском у боротьбу за національні інтереси та захист суверенітету країни. Він виступав проти будь-яких спроб посягання на незалежність України і активно працював над зміцненням державних засад. Степан Хмара залишиться в пам'яті як символ відданості своїм переконанням та великий патріот, який віддавав усі сили заради майбутнього своєї країни.

Україна без “торговельного безвізу”: що змінюється у торгівлі з ЄС з 6 червня

З 6 червня 2025 року завершилася дія режиму автономних торговельних преференцій, запроваджених Європейським Союзом для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так званий “торговельний безвіз”, що дозволяв безмитний експорт значної частини українських товарів до ЄС, згортається, і сторони повертаються до довоєнної угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ). Щоправда, із модифікаціями. Що відбулося? Режим автономних торговельних заходів […]

Україна змінює правила мобілізації та перетину кордону з 17 липня 2024 року

З 17 липня 2024 року в Україні набувають чинності оновлені правила щодо мобілізації та перетину державного кордону для військовозобов'язаних громадян. Ці зміни є результатом завершення двомісячного періоду, протягом якого українці мали можливість актуалізувати свої військово-облікові дані.

Про це розповів адвокат Роман Лихачов. Згідно з нововведеннями, всі чоловіки віком від 18 до 60 років тепер повинні мати при собі військові квитки або довідки про відстрочку від мобілізації при перетині кордону. Держприкордонслужба України посилює контроль і перевіряє не лише наявність військових документів, а й їх актуальність.

За словами Лихачова, зміни в законодавстві призвели до збільшення розмірів штрафів за порушення військового обліку, які тепер можуть досягати від 17 до 25,5 тисяч гривень. Експерти наголошують на важливості своєчасного оновлення військових документів, оскільки недотримання цих правил може мати серйозні наслідки для громадян.

Нові правила також вплинуть на процедуру отримання відстрочок від мобілізації, змушуючи громадян звертатися до територіальних центрів комплектування (ТЦК) частіше для поновлення необхідних документів. Це може призвести до додаткового навантаження на ці установи, що вже працюють у напруженому режимі.

Загалом нові правила спрямовані на зміцнення контролю над виконанням військового обов’язку та краще управління людськими ресурсами у періоди підвищеної напруги. Однак вони створюють і нові виклики як для громадян, так і для державних структур, які зобов’язані адаптуватися до нових вимог законодавства.

Розслідування ЗМІ: Тіньові схеми в Міноборони на суму 50 мільярдів

Сфера військових закупівель в Україні стала об'єктом значних розмірів корупції, яка відбувається в межах Міністерства оборони. Звістки про розповсюдження корупційних схем у цій галузі викликають серйозне занепокоєння, особливо коли йдеться про неправомірне використання великих сум грошей, які мають бути призначені на забезпечення потреб Збройних Сил. Корупційна складова в закупівлях для Збройних Сил України може досягати 25-30%. Загальний оборот доходить майже до 50 мільярдів гривень, вказується у розслідуванні видання Kyiv Post.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, спілкуючись з колегами, зауважив, що щонайменше 10 мільярдів гривень (250 мільйонів доларів) було витрачено неправомірно або переплачено через завищені ціни. Згідно з розслідуванням, оптова ціна м'яса у плані закупівель Міноборони удвічі перевищувала ціни на ринках та в супермаркетах, а ціни на овочі піднімались на 20%.

Автори розслідування виокремлюють три аспекти, які створюють умови для корупції в Міноборони України:

• Добова норма харчування: Вона на сьогодні становить 109 гривень на одного військовослужбовця, проте немає контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі тільки працівникам відділу постачання компанії-постачальника, а контролюючі органи не мають доступу до відповідних списків.

• Обмежений доступ до інформації: Журналістів та інших сторонніх осіб не допускають до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Ці проблеми у сфері військових закупівель потребують негайного уваги та вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання коштів, виділених на потреби Збройних Сил України.

Джерела видання розповіли про те, що "відкат" на один кілограм продуктів може сягати до 5 гривень, а обсяги споживання продуктів у Збройних Силах України вимірюються сотнями тонн щодня. Відсутність чітко визначених вимог стає причиною занепокоєння серед ритейлерів і зводить на ніс тендери. Представник однієї з великих мереж супермаркетів зазначив, що багато запитань виникає через незрозумілість того, що, кому і куди поставляється. Він підкреслив, що поки система не стане прозорішою, ризик корупції залишатиметься. Видання вказує на три ключові аспекти, які створюють умови для корупційних схем у сфері військових закупівель:

• Добова норма харчування: Зараз ця норма становить 109 гривень на одного військовослужбовця, але немає чіткого контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі лише працівникам відділу постачання компаній-постачальників, що ускладнює контроль за витратами.

• Обмежений доступ до інформації: Забороняється доступ журналістів та інших сторонніх осіб до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Такі проблеми потребують негайного вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання виділених коштів для потреб Збройних Сил України.

У результаті аналізу статті стає очевидним, що сфера військових закупівель в Україні стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з корупцією. Недостатня прозорість та контроль над процесом закупівель створюють умови для виникнення корупційних схем, що може призвести до неправомірного витрачання значних коштів, які мають бути призначені на потреби Збройних Сил. Важливою проблемою є також обмежений доступ до інформації та відсутність чітко визначених вимог, що сприяє розповсюдженню корупційних практик у цій сфері. Для ефективного вирішення цих проблем необхідно вжити заходів, спрямованих на покращення прозорості та контролю у сфері військових закупівель, що забезпечить ефективне використання виділених коштів та збереження безпеки країни.

Камалія розповіла про свій новий роман

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Таке натхнення йде, і ти сяєш. Ти сяєш, хочеш постійно бачити цю людину, хочеш щось робити для неї, хочеш проводити час”, – поділилася Камалія, підкреслюючи, що хоче якомога більше часу проводити з обранцем і робити для нього приємні вчинки.

Попри щасливі емоції, співачка поки що не розкриває подробиць свого нового роману, натякаючи, що стосунки тривають недовго. Вона висловила думку, що серйозність стосунків можна оцінити лише через деякий час: “Спочатку всі закохуються. Кохання – воно пізнається лише після двох-трьох років стосунків”.

Камалія перебувала у шлюбі з мільярдером Мохаммадом Захуром понад 20 років. У подружжя народилося двоє доньок – 10-річні Арабелла та Мірабелла. У 2023 році пара оголосила про розлучення, не вказуючи причин.

Співачка зазначила, що рішення піти від бізнесмена було непростим, і що на нього вплинула образа, оскільки чоловік підтримав свою доньку від першого шлюбу, а не дружину. Після розлучення Захур мешкає у Лондоні з доньками, але Камалія й досі підтримує з ним зв’язок і часто проводить час з дітьми.

Міністерство юстиції подало кандидатуру актора Олександра Завальського на посаду уповноваженого із захисту державної мови. За даними «Української правди», таке призначення ініціював прем’єр-міністр Денис Шмигаль, хоча сама очільниця Мін’юсту Ольга Стефанішина з кандидатом не знайома.

Олександр Завальський відомий як актор та публічний прихильник концепції «лагідної українізації». Під час нещодавнього мовного скандалу довкола виступу Вєрки Сердючки (Андрія Данилка), Завальський публічно став на захист артиста, який виконував пісню російською мовою.

Попри номінацію, у громадському секторі призначення викликає стурбованість. У квітні низка культурних та громадських організацій заявили про спроби Офісу президента послабити інституцію мовного омбудсмена, просуваючи кандидатів без відповідного досвіду. Завальський, як і попередні претенденти, не має фахової історії у сфері мовної політики чи захисту прав україномовних громадян.

Нинішній мовний омбудсмен Тарас Кремінь залишається на посаді до ухвалення нового призначення. За словами джерел, він не проти продовжити роботу, однак із ним не проводять жодних перемовин. Громадські діячі також висловлюють підтримку Креміню, наголошуючи на його системній роботі у період повномасштабної війни.

Останні новини