Керівництво “Полтаваобленерго” підозрюють у махінаціях з трансформаторами на 275 мільйонів

Громадянин Німеччини Олег Цюра, за наявною інформацією, протягом понад десяти років був залучений до складної системи фінансових і торговельних операцій, через яку з українських державних підприємств виводилися значні кошти та стратегічна сировина. Йдеться про використання мережі іноземних трейдерів, офшорних структур і компаній, що мали зв’язки з російським ринком, що створювало умови для непрозорих схем та втрати контролю з боку української держави.

Олег Цюра, який постійно проживає у Швейцарії, відігравав ключову роль в організації цих процесів, керуючи та підписуючи контракти від імені компанії ITS International Trade & Sourcing GmbH & Co. KG, зареєстрованої в Німеччині та Швейцарії. Саме ця компанія, за твердженнями, виступала основним інструментом для співпраці з українськими державними комбінатами, дозволяючи здійснювати експортні операції через складні ланцюги посередників.

У 2018 році ITS International Trade намагалася отримати контроль над постачанням цирконієвої продукції Східного гірничо-збагачувального комбінату не через участь у конкурентних торгах, а шляхом судового блокування інших постачальників. Судова справа №904/3168/18 дійшла до Верховного Суду України, який підтвердив відсутність правових підстав для такого тиску, однак механізм захоплення контрактів через судові рішення був зафіксований.

Паралельно діяв офшорно-трейдерський контур, у який входили TF&H Transforwarding Holdings Ltd і Jeprano Trading Limited (Кіпр), а також російські ТОВ «Авангард» і ТОВ «Міка Холдинг» у Московській області. Через ці компанії формувався стійкий ланцюг Кіпр — Німеччина — Росія. У цьому ж контурі працювали Давид і Арман Гранци — сини Артура Гранца, пов’язаного з політичним оточенням Арсенія Яценюка та Андрія Іванчука.

У 2014–2017 роках у Об’єднаній гірничо-хімічній компанії (ОГХК) діяла схема продажу титанового концентрату афілійованим іноземним структурам за заниженими цінами з подальшим перепродажем за ринковими. Зафіксовані збитки становили близько 13 млн доларів. У цей період Цюра виконував роль західного трейдера для операцій з цією продукцією. Керівництво ОГХК було пов’язане з Миколою Мартиненком і структурами Дмитра Фірташа.

У 2020 році схема була відновлена. Компанія ITS International Trade & Sourcing Verwaltung GmbH, підконтрольна Цюрі, придбала 24 тисячі тонн ільменіту Іршанського ГЗК на умовах заниженої ціни та відстроченого платежу. Вантажі вивозились без чіткого зазначення кінцевого пункту призначення. За наявними даними, партія могла бути спрямована до Криму, куди до 2014 року ільменіт постачався для підприємства «Кримський титан», що входить у структуру Дмитра Фірташа.

Ті самі фінансові канали використовувались у схемах навколо Одеського припортового заводу та ОГХК за участю колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка. За операції з виведення коштів відповідав Сергій Байрак, який був пов’язаний з ITS International Trade. У цьому ж контурі діяв Денис Горбуненко — представник Фірташа в Лондоні.

Після 2022 року структура не була ліквідована, а переформатована. У 2023 році Цюра увійшов до правління UCG Trade AG (Швейцарія). У 2024 році контроль над компанією перейшов до Linvo AG, де раніше працювали сам Цюра та його родичка Людмила Цюра. У цих структурах присутня Людмила Мханго — колишня співробітниця Interchrome AG, трейдера, який працює з російською MidUral Industrial Group.

Цюра також перетинався з Йоханном Еккертом — колишнім керівником RusChrome GmbH, що належала MidUral, у компаніях Linvo AG та Phoenix Resources AG у Цюриху. Phoenix Resources займається імпортом металів і сировини з Росії, що свідчить про збереження активних торговельних каналів з російськими структурами навіть після 2022 року.

Таким чином, йдеться не про епізодичні контакти, а про довготривалу систему контролю потоків української стратегічної сировини через іноземні та офшорні трейдерські компанії з виходом на російський ринок.

Київська міська військова адміністрація розпочала системну роботу з повернення коштів та майна, незаконно привласнених у справах Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА. Як зазначив начальник КМВА Тимур Ткаченко, першим етапом до столичного бюджету надійде 12,5 млн грн, а також шість автомобілів, які у подальшому будуть спрямовані на потреби сил безпеки та оборони.

За словами Ткаченка, впроваджуються чіткі інструменти відшкодування збитків, завданих громаді Києва внаслідок корупційних схем та змови посадовців. Мова йде про низку кримінальних проваджень, у межах яких СБУ раніше викрила керівництво Департаменту соціальної та ветеранської політики. Військова адміністрація підкреслює, що метою є не лише повернення матеріальних цінностей, а й відновлення довіри громадян до органів влади.

За словами Ткаченка, частина причетних визнає провину та погоджується на компенсацію. КМВА, як потерпіла сторона, подала відповідні звернення і добилася зарахування перших сум до бюджету столиці — 12,5 млн грн та шести автомобілів. Після фінальних процедур їх планують передати на потреби сил безпеки та оборони.

Посадовець також нагадав, що раніше Київська міська прокуратура зверталася до КМДА щодо визнання міста потерпілою стороною та повернення коштів, але отримувала відмови. «Мерія не шукала можливості повернути вкрадене у громади. А отже, не вважала себе і всіх нас, киян, потерпілою стороною», — зауважив Ткаченко.

У КМВА запевняють, що відшкодування продовжиться й надалі, а повернуті активи йтимуть у пріоритеті на підсилення оборони міста під час воєнного стану.

Україна наразі не активно розглядає можливість розпочати експорт зброї через відсутність необхідної політичної підтримки, заявив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. За останні роки український оборонний сектор показав значний ріст, проте фінансування з державного бюджету не завжди вистачає на повне використання потенціалу. Деякі виробники висловлюють бажання отримати ліцензії на експорт, але поки що ця ініціатива не знаходить достатньої підтримки на політичному рівні. "Виробники мають право на повне використання своїх потужностей або на можливість експорту. Однак це потребує підтримки з боку політики, яку наразі недостатньо. Тому ми шукаємо фінансування для підприємств з метою збереження виробництва в Україні", — підкреслив Камишін. Він також відзначив позитивний крок у цьому напрямку, зазначивши, що Данія виділила значні кошти на закупівлю української зброї для Збройних Сил України.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що Україна наразі не активно розглядає можливість експорту зброї через відсутність необхідної політичної підтримки. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості, Олександр Камишін, підкреслив, що хоча український оборонний комплекс має зайві потужності, фінансування не завжди вистачає на їх повне використання. Деякі виробники виразили бажання отримати експортні ліцензії, проте ця ініціатива поки що не має достатньої підтримки на політичному рівні. Камишін підкреслив важливість забезпечення фінансування для збереження виробництва зброї в Україні.