Керівниця Держказначейства придбала новий автомобіль за 1,74 млн грн: питання та підозри щодо фінансових операцій

Знаменитий бельгійський актор, володар неперевершеної фізичної форми та символ цілої епохи бойовиків Жан-Клод Ван Дамм у жовтні відсвяткував свій 65-й день народження. Для мільйонів шанувальників у всьому світі ця дата стала нагодою ще раз нагадати, наскільки вагомий внесок зробив актор у кінематограф і популяризацію бойових мистецтв. Проте серед сотень привітань, які отримав Ван Дамм, особливо зворушливим виявилось послання від його близької подруги — українки Альони Каверіної, уродженки Кривого Рогу.

Альона, яка тривалий час підтримує дружні стосунки із зіркою, уперше поділилася спільним фото з актором у своєму Instagram. На знімку вони виглядають щиро усміхненими, а підпис до нього наповнений теплом і вдячністю: «З днем народження, мій найкращий друже. Ти найкращий у світі. Нехай усі твої мрії здійсняться». Ці слова швидко привернули увагу користувачів мережі, адже в них відчувається справжня прихильність і людяність, які виходять за межі зіркових статусів.

На знімку пара позує в обіймах, що одразу викликало жвавий інтерес серед прихильників Ван Дамма.

Чутки про роман між Жаном-Клодом Ван Даммом і українкою ходять ще з 2009 року. Попри це, пара уникає публічності та не коментує свої стосунки. Відомо, що вони разом подорожують і час від часу з’являються на світських заходах.

Наприкінці 2022 року Ван Дамм навіть приїздив до України — відвідав Ужгород, де навідався до однієї з клінік. Медики тоді не розголошували деталей його перебування, але цей візит викликав великий інтерес у шанувальників.

Актор п’ять разів був одружений із чотирма жінками, зокрема двічі — з бодибілдеркою Гледіс Португез. Вона народила йому двох дітей, і формально вони досі перебувають у шлюбі. Проте подейкують, що живуть окремо вже багато років.

Сам Ван Дамм неодноразово називав Гледіс «спорідненою душею», але водночас проводить чимало часу з Альоною Каверіною, яку називає «другою подругою та близькою людиною».

Попри тісні зв’язки з Україною, останнім часом Ван Дамм викликав обурення серед українських фанів. Раніше він підтримував Україну і неодноразово вигукував «Слава Україні!», але цього року шокував своїми заявами на користь російського диктатора Путіна.

Актор навіть записав відеозвернення, у якому хвалив російського лідера, і натякнув, що планує поїздку до Росії. Цей вчинок викликав хвилю критики — багато українців назвали це зрадою і втратилося будь-яке співчуття до колишньої підтримки актора.

Схоже, для Ван Дамма «особисті стосунки» й політична позиція залишаються на різних полюсах — хоча для українців така подвійність звучить особливо болісно.

У Черкаській області загострилася ситуація із відмовою військовозобов’язаного виконати виклик до військової служби під час мобілізації, що відзначено у судовому реєстрі та стало предметом уваги інформаційного агентства "Главком". Згідно з матеріалами справи, в області у березні 2023 року підозрюваний пройшов медичний огляд, який підтвердив його придатність до військової служби. Однак, відмовившись від прийняття військового виклику та не з'явившись на призначений термін, він став об'єктом правопорушення.

На судовому засіданні підсудний частково визнав вину, аргументуючи своє ставлення тим, що вважає себе непридатним до військової служби через свій стан здоров'я, який, за його словами, підтверджує перший висновок медичної комісії. Проте другий висновок, на його думку, є недостовірним, бо медик зазначив діагноз під тиском, ігноруючи результати інших обстежень. Військовозобов’язаний заявив, що має хронічний захворювання середнього вуха, що підтверджується медичними висновками, однак остаточна думка медичної комісії вказала на покращення його слуху.

Також, в суді обвинувачений висловив сумніви щодо законності діяльності районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, стверджуючи, що відомості про ці установи відсутні в Єдиному державному реєстрі. Крім цього, він визнав військову службу за контрактом "рабством" та висловив недовіру до введення в країні режиму воєнного стану, вважаючи, що в такий період мають бути призвані всі без винятку, а не обираються вибірково. За його словами, він не розуміє, чому здорові люди повинні вмирати, особливо, коли йому "нема за що воювати в Донецькій області".

Висновки щодо цієї ситуації можуть бути такими:

• Відмова військовозобов'язаного від призову на військову службу під час мобілізації та подальше відсутність на викликаному терміні викликали відповідну реакцію з боку судових органів, що свідчить про серйозність порушення закону.

• Спірність медичних висновків та сумніви у законності діяльності територіальних центрів комплектування вказують на потребу удосконалення процесу медичного огляду та забезпечення прозорості та об'єктивності у роботі військових органів.

• Висловлені сумніви щодо введення режиму воєнного стану та реакція на ситуацію в Донецькій області показують наявність суперечливостей у сприйнятті військових подій та потребу у більш чіткому поясненні та розумінні ситуації серед населення.

Поки українські військові на передовій жертвували своїми життями через дефектні боєприпаси, в тилу розгорнулась стабільна і прибуткова комерційна схема з постачання неякісних комплектуючих для мінометних снарядів. Згідно з матеріалами кримінального провадження № 42016040010000006, Богдан Пукіш, бізнесмен, що стоїть за схемою, організував поставки бракованих деталей через свою компанію ПП «ВЕСТХІМ». Йдеться про важливі компоненти, такі як корпуси, кришки, кювети і гільзи, що постачались на державне оборонне підприємство «НВО “ПХЗ”». Важливо, що ці комплектуючі не відповідали стандартам безпеки та якості, а їхня вартість була завищена в кілька разів.

З 2022 по 2025 рік обсяг поставок таких деталей став величезним, і це спричинило серйозні наслідки як для військових, так і для національної безпеки. Проблеми із боєприпасами стали однією з причин, чому українські військові неодноразово зазнавали втрат через технічні неполадки під час бойових дій. Паралельно з цим, група осіб, що діяла через ПП «ВЕСТХІМ», продовжувала отримувати значні прибутки від постачання цих небезпечних товарів.

Механіка схеми виглядала так: ПП «ВЕСТХІМ» постачало «ПХЗ» металеві елементи мін із дешевої, несертифікованої сировини, які не відповідали технічній документації та держстандартам. Частина корпусів мала відхилення від проєктних параметрів, у деяких випадках використовувалися матеріали з нижчою міцністю. Зафіксовано постачання корпусів «осколково-фугасної міни сталистого чавуну “М-120”» у кількості 98 960 штук на суму 478 698 800 грн без ПДВ. Ціна одиниці при цьому «гуляла» від 5 540 грн до 4 500 грн залежно від періоду поставки, що дало підстави говорити не про ринок, а про навмисне ручне ціноутворення.

Ця економіка напряму вбиває. Браковані мінометні боєприпаси, зібрані з таких деталей, поводилися непередбачувано. Військові на фронті скаржилися, що частина мін після пострілу просто залишалася у стволі, інші — вибухали на надто малій відстані від позицій. Це створювало смертельну небезпеку для розрахунків мінометів і призводило до втрати озброєння та техніки. У низці випадків ідеться не про те, що зброя “не працювала”, а про те, що вона становила загрозу для власних бійців. Ці інциденти системно фіксувалися військовими, які передавали інформацію правоохоронним органам.

На тлі цього ПП «ВЕСТХІМ» дозволяло собі ще один рівень заробітку — цінову арифметику. За даними договорів, одна й та сама номенклатура деталей (наприклад, гільзи) продавалася різним замовникам за різними цінами. Для одного держпідприємства вартість гільзи становила 171 грн за штуку, тоді як іншому — 160 грн. Такі «коливання» лише по цій позиції призвели до переплати понад 3,19 млн грн бюджетних коштів. Це вказує не на виробничі ризики чи логістику, а на ручне розподілення грошей між підконтрольними ланками.

Формально ця історія — про неякісні запчастини. По суті — про криву оборонку, яка може вбити своїх і знищити довіру до держзакупівель у воєнний час.

У квітні 2025 року СБУ повідомила про затримання двох керівників державного підприємства «НВО “ПХЗ”» та двох посадовців Міністерства оборони, які відповідали за приймання продукції. Їм обрали запобіжні заходи. За версією СБУ, метою було «здешевити виробництво і збільшити прибуток із держзамовлення», фактично приймаючи неякісну продукцію в армію.

Але є критичний момент: ланка постачальника — ті, хто виготовляв і завозив ці деталі — досі не пройшла повноцінної перевірки. Попри те що саме постачальник відповідає за якість металу, сертифікацію, фінальне тестування та відповідність технічним умовам, офіційні підозри в першу чергу отримали приймальники на держпідприємстві, а не ті, хто виставляв рахунки, завищував ціни й привозив брак. Це створює ризик, що відповідальність залишиться локальною і «згорить» на рівні менеджменту заводу, тоді як схема в цілому не буде демонтована.

Окремо потрібно звернути увагу на політичні зв’язки бізнесмена Богдана Пукіша. За відкритими даними, його пов’язували зі структурою Віктора Медведчука, що могло забезпечувати йому як вихід на оборонні контракти, так і захист від реакції правоохоронних органів. Саме цей зв’язок може бути причиною дивного гальмування розслідування, попри наявні матеріали та заяви безпосередньо від людей, які працювали з цими боєприпасами на фронті.

Як стверджують військові та волонтери, правоохоронні органи намагалися не помічати проблему навіть тоді, коли бійці офіційно зверталися і повідомляли про небезпечні мінометні міни українського виробництва. Окремі звернення до СБУ, поліції та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони або залишалися без реального руху, або супроводжувалися відписками. У деяких випадках військовим навіть відмовляли у статусі потерпілих.

Постачання неякісних компонентів до боєприпасів — це не лише про економіку. Це про виживання конкретних підрозділів. Кожен бракований корпус міни — це потенційний нештатний підрив поряд із позицією. Кожна «зекономлена» гривня на металі — це ризик, що мінометний розрахунок не повернеться з позиції.

Це також про оборонну репутацію країни. Україна воює, і те, як вона контролює власне озброєння, — питання не тільки внутрішньої корупції, а й міжнародної довіри партнерів, які дають зброю та гроші.