Керівниця Держказначейства придбала новий автомобіль за 1,74 млн грн: питання та підозри щодо фінансових операцій

Вранці 15 грудня в Україні стався черговий землетрус, цього разу в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За інформацією Головного центру спеціального контролю, підземні поштовхи були зафіксовані о 06:12. За попередніми даними, магнітуда землетрусу становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів. Такі параметри вказують на невеликий рівень сейсмічної активності, який, за класифікацією фахівців, визначається як ледве відчутний.

Подібні землетруси, як правило, проходять без істотних наслідків для населення. Зазвичай такі поштовхи залишаються непомітними для більшості людей, оскільки їх інтенсивність дуже низька. Однак приладові системи все ж таки здатні зафіксувати навіть такі слабкі підземні коливання. За словами експертів, хоча цей землетрус не мав серйозних наслідків, такі явища можуть бути частиною природного сейсмічного фону, характерного для деяких регіонів України.

Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Подоляк підкреслив, що будь-які плани, які пропонують заморозити конфлікт і передати частину українських територій Росії, — це не шлях до миру, а інструмент для досягнення російських умов завершення війни. Такий підхід Подоляк вважає неприйнятним, оскільки він ігнорує юридичний факт агресії РФ проти України, яка вже майже три роки продовжує окупацію території України, здійснюючи військові злочини.

Подоляк нагадав, що існують дві принципово різні позиції щодо мирних переговорів. Перша — українська “Формула миру”, заснована на міжнародному праві та передбачає відновлення територіальної цілісності України, а також гарантії безпеки. Ця ініціатива є єдиним справжнім мирним планом, оскільки відповідає нормам міжнародного права і ґрунтується на юридичній фіксації агресії Росії.

Інша — це російська версія, яка в різних інтерпретаціях пропонує капітуляцію України, заморожування війни і передання контролю над окупованими територіями Росії. Подоляк зауважив, що деякі держави, як-от Бразилія та Китай, пропонували компроміс, який по суті зводився до реалізації російських вимог.

Подоляк також акцентував увагу на впливі політики США, особливо з урахуванням майбутньої адміністрації Дональда Трампа, яка, за словами Подоляка, ще не сформувала остаточну позицію щодо України. Очікується, що після завершення брифінгів, де американські розвідтовариства нададуть повну інформацію про ситуацію в РФ і її мотиви у війні, позиція США може суттєво змінитися.

Подоляк наголосив, що після остаточних комунікацій між президентом Зеленським і адміністрацією Трампа, можна буде очікувати офіційну позицію США щодо війни в Україні. Тоді й стануть зрозумілими реальні перспективи мирних переговорів.