Керівника управління Міноборони підозрюють у розтраті 20 мільйонів на ремонт гуртожитку

У Києві розгортається новий скандал, пов’язаний із закупівлею послуг для будівництва шкільних укриттів, що привернув увагу правоохоронців та антикорупційних експертів. Йдеться про тендер на спорудження укриття для спеціалізованої школи №181 імені Івана Кудрі в Печерському районі столиці. Закупівля на суму 207,1 мільйона гривень була укладена 24 жовтня 2025 року між Управлінням освіти Печерської районної державної адміністрації та ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ», яке стало переможцем тендеру.

Згідно з умовами документації, для участі в тендері підрядник повинен був продемонструвати досвід у будівництві саме укриттів, при цьому — таких, що вже були укладені через систему Prozorro. Це викликало серйозні питання серед експертів, оскільки подібні вимоги можуть суттєво обмежити коло потенційних учасників конкурсу і створити несправедливу перевагу для тих, хто вже мав досвід в цій специфічній сфері. Зокрема, такі умови можуть ускладнити участь для нових компаній або тих, хто не мав можливості брати участь у подібних проектах через обмежену кількість тендерів в Україні.

Аналітичні дані щодо діяльності компанії-переможця викликали додаткові запитання. При задекларованому доході 94,5 млн грн у 2024 році чистий прибуток становив лише близько 2,2%. У структурі активів понад 95% фінансування — позикові кошти, а офіційний штат нараховує 21 особу. Експерти зазначають, що такі ознаки характерні для ризикових або технічних підрядників, часто залучених як проміжна ланка у складних схемах.

Серед найбільш резонансних моментів — вартість окремих матеріалів у кошторисі. За даними аналізу, ціни значно перевищували ринкові. Так, гумовий гранулят SBR кошторисом закладено по 250 грн за кілограм, тоді як середня ринкова ціна становить 13–19 грн. Покрівельний руберойд РКК-350Б включено по 159 грн за квадратний метр, що у кілька разів вище середніх пропозицій на профільних ринках (17–21 грн). Лише на окремих позиціях йдеться про можливе перевищення витрат більш ніж на 11 млн грн.

Тендер став об’єктом уваги через масштаб фінансування та важливість будівництва укриттів для освітніх закладів столиці. У той час, коли потреба в укриттях залишається критичною, громадські організації закликають до ретельної перевірки документації та діяльності підрядника.

Ситуація навколо будівництва укриття у школі №181 продовжує розвиватися, а від контролюючих органів очікують подальших рішень щодо законності проведених закупівель.

12 листопада — день, коли світ відзначає кілька важливих ініціатив, кожна з яких несе в собі особливе значення для людства. Серед них — День боротьби з пневмонією, ініційований Організацією Об’єднаних Націй, який має на меті підвищити обізнаність про небезпеку цієї хвороби та шляхи її профілактики. Пневмонія, як одна з головних причин смертності в світі, потребує серйозної уваги, і цей день є нагадуванням про необхідність піклуватися про своє здоров’я і не забувати про регулярні медичні огляди.

В Україні 12 листопада також є неофіційним святом — Днем україномовної преси. Це чудова нагода віддати шану всім журналістам, видавцям і редакціям, які працюють для розвитку української мови в медіапросторі, забезпечуючи громадян якісною та доступною інформацією рідною мовою. Завдяки їхній праці українська преса не лише інформує, але й зміцнює національну ідентичність та культурну самобутність.

У неформальному календарі України 12 листопада часто пов’язують із Днем україномовної преси — святкування бере початок від ідеї згадати перші українські видання, зокрема перший номер газети «Хлібороб», що вийшов у 1905 році. Привітати з професійним днем варто колег із газет, журналів та інших україномовних медіа.

Крім того, у світі цього дня є кілька «легковажніших» приводів для привітань: День курячого супу, День географічних систем та День знань про антибіотики — усі вони мають свої тематичні ініціативи й локальні акції.

У церковному календарі за новим стилем 12 листопада вшановують ікону Божої Матері «Милостива» — за традицією до цього образу звертаються ті, хто відчуває тягар на душі й потребує полегшення через щире каяття й молитву. Також віряни згадують священномученика Йосафата; за старим стилем у православ’ї цього дня вшановують святих Зиновія і Зиновію та ікону «Озерянська».

Цього дня народні прикмети особливо увагу приділяють поведінці птахів і ранковим явищам. Якщо вранці стелиться густий туман, то, за прикметами, незабаром очікується потепління; поява снігурів передрікає швидкий прихід зими, а тривале перебування лебедів — на тепліший грудень. Інші прикмети кажуть: якщо синиці голосно пищать вранці — чекай морозної ночі, а побоювання за подорожі виправдані — 12 листопада традиційно вважали не найщасливішим днем для далекої дороги.

Звичаї на щастя у цей день різняться: хтось радить присвятити день молитві чи добрій справі, інші — дотримуватися спокою й уникати метушні. Народні вірування також попереджають, що занадто нервова поведінка може призвести до помилок, тож краще не планувати ризикованих поїздок чи важливих починань.

Сьогодні також народилися кілька відомих співвітчизників, серед яких філолог Йосип Бодянський, хірург-ортопед Михайло Сітенко, драматург Іван Крушельницький та поети Зеновій Красівський і Микола Сингаївський — добрий привід згадати їхній внесок у культуру і науку.

Лютий 2023 року залишив глибокий слід в історії боротьби з корупцією в Україні. Державне бюро розслідувань розкрило багатомільйонні угоди голови Податкової служби Києва, Оксани Датій. У цьому складному коктейлі корупційних схем виявилися й імена, які довгий час лишалися відомими лише зарядженим особам розслідування – Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович. Їхні імена стали синонімом загадковості в контексті розслідувань "Батальйону Монако", що ставали все більш відомими в світлі подій.

Не випадково Сергія Вязмікіна та Ігора Абрамовича помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти встановили, що колишній заступник начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та екс-депутат від ОПЗЖ – це давні друзі. Цей факт не міг не привернути увагу правоохоронних органів, і ГБР розпочало розслідування щодо законності перетину кордону учасників "батальйону Монако". Проте пройшло вже рік, і не було жодних новин з цього питання.

Одним із запитань, яким цікавилася громадськість, було, як Сергій Вязмікін та Ігор Абрамович могли дозволити собі відпочинок у Монако. Відповідь на це питання стала зрозумілою після затримання та обшуку в Оксани Датій. За даними, у неї були знайдені записки, в яких вона виражала бажання отримати мільйони доларів, шуби та розкішні подорожі. Як тоді виявилося, за цими схемами стояли Вязьмікін, Купранець та Абрамович. Вони організовували масштабні схеми блокування податкових накладних і вимагали величезні суми за їх розблокування.

Поглянемо трохи на минуле Вязьмікіна та Купранця. Купранець, як відомий «борець» з економічною злочинністю, розпочав свою кар'єру ще за часів Януковича, ведучи темні справи з сутенерами і повіями. Пізніше він перейшов до контролю над контрабандою алкоголю та тютюну через Одеську митницю, де освоїв схеми відкатів, відкриваючи кримінальні справи та закриваючи їх після отримання хабарів. У підприємницьких колах він відомий як «рєшал», до кого можна звернутися за вирішенням проблем у бізнесі. З часом Купранець зробив кар'єру до посади заступника екс-міністра Авакова.

Сергій Вязмікін був довіреною особою Купранця. Він займався "боротьбою" з валютними мінялами, а пізніше відомий був у гральному бізнесі, працюючи на посаді в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції у 2016 році. Під керівництвом Авакова він займав посаду начальника департаменту стратегічних розслідувань при МВС, маючи великі можливості в "розслідуванні" інших осіб за відповідну винагороду.

За даними ЗМІ, під час своєї роботи в МВС, Купранець був настільки близький з Сергієм Вязмікіним, що той став для нього начальником. Разом працюючи у відомому серед колег "Департаменті кошмару бізнесу", вони встигли налагодити непогану базу підприємств, з яких продовжують отримувати свої "вигоди". З 2019 року до їхнього угруповання приєднався ще один особливий член – колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він раніше займав посаду у Податковому комітеті Верховної Ради, куди його запросив голова комітету та близький товариш Данило Гетьманцев. Після скандалу з Батальйоном Монако, Абрамович став вигороджувати героя статті. У той час, коли Вязмікін з Абрамовичем насолоджувалися відпочинком на Лазурному узбережжі, слідчі з Нацполіції – Руслан Марчук та Євген Коваль, які були виключені з МВС після відставки Авакова, вирішували питання щодо збору коштів із виробників.

Не дивлячись на відкритість деяких фактів, їхня бізнес-імперія залишається ретельно замаскованою від зайвих очей. Вязмікін, Купранець та їхні партнери використовують різноманітні юридичні хитрощі, у тому числі оформлення компаній на родичів, щоб приховати свої фінансові операції.

Сергій Анатолійович Вязьмікін зазначений як керівник АТ "Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд Фарт капітал". Наразі бенефіціаром цього фонду є Сетак Марія Олександрівна, теща Сергія Вязьмікіна. Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця, але його причетність до фонду також викликає питання.

Слідчі мають вивчити цю складну мережу корупції, яка проникає різні сфери влади та бізнесу. Однак це може бути важким завданням, особливо коли мова йде про особистості з високими зв'язками та впливом. Тимчасова слідча комісія з корупції у ДПС розглядала це питання на засіданні, де журналіст Юрій Бутусов детально пояснив, які незаконні схеми використовують податківці для своєї вигоди.

Згідно з висловлюванням Бутусова, блокування податкових накладних стало основним інструментом, який дозволяє податківцям отримувати незаконні вигоди. Ця практика призводить до того, що робота багатьох підприємств ускладнюється, а розблокувати їх можливо лише через сплату хабара. Цікаво зауважити, що більше половини всіх зареєстрованих компаній, які піддаються перевірці, стикаються з такою проблемою.

Ще однією темою, яка викликала обурення, була діяльність департаменту акцизів, який, на думку Бутусова, працював на користь корупційних схем. У цьому контексті імена Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця набули особливого звучання.

Тим часом, поки українці спільними зусиллями готуються до перемоги над російською агресією, Вязмікін посилює свої "позиції" на Лазурному узбережжі Франції. Походжений із Нової Каховки, він займається збором хабарів від підприємств, що оподатковуються акцизами в Україні.

Під час ранкових пробіжок Ніццою разом зі своїм партнером, харківським бізнесменом Ігорем Абрамовичем, вони обговорюють нові методи отримання "доходу". Абрамович є лідером у списку "батальйону Монако".

Як зазначають Бутусов та інші експерти, перед початком війни Вязмікін і Купранець обіцяли людям із опозиції великі гроші у доларах. Ці кошти планували зібрати із поборів підакцизних підприємств. Для реалізації цієї схеми вони "орендували" податкову службу та активно співпрацювали з посадовими особами, які виписували порушення виробникам.

Весь цей складний механізм корупції, включаючи особистість Сергія Вязмікіна, який стоїть за "батальйоном Монако", знаходиться під серйозним контролем громадськості та правоохоронних органів. Їхні зв'язки та дії в галузі оподаткування та економічної безпеки України викликають серйозні сумніви. А ще, виявляється, дружина Вязмікіна, Оксана Олександрівна, у минулому була громадянкою Російської Федерації, яке ставило під сумнів їхню лояльність до України.

Нагадаємо, що у 2016 році Росія тривалий час окупувала Крим та частину Донбасу, завдавши важкий удар українському суверенітету та територіальній цілісності. В цей же період Сергій Вязмікін, відомий за свою роботу у сфері економічної безпеки, отримав посаду заступника начальника голови Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Це було значимим кроком для нього у кар'єрному зростанні, особливо в умовах складностей та викликів, пов'язаних з російською агресією.

Не зважаючи на його службові досягнення, варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна володіє російським паспортом. Ця обставина може викликати певні питання щодо його відданості та лояльності до України, особливо в контексті російської агресії та анексії Криму. У таких обставинах важливо ретельно розглянути його зв'язки та дії з точки зору національної безпеки та інтересів держави.

Указ Президента України про нагородження Сергія Вязмікіна орденом Данила Галицького свідчить про визнання його внеску у забезпечення економічної безпеки країни. Однак цей факт не може ігнорувати питання, пов'язані з його особистими зв'язками та родинними обставинами, особливо з урахуванням геополітичної ситуації та загрози з боку Росії.

У такі складні часи, коли Україна стоїть на боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність, важливо забезпечити, щоб кожен посадовець проявляв вірність і відданість державі та її інтересам над усе.

У висновку можна сказати, що стаття розкриває складну ситуацію, пов'язану з особистими та службовими зв'язками Сергія Вязмікіна, який обіймав посаду у Національній поліції в умовах російської агресії. Варто звернути увагу на той факт, що дружина Вязмікіна має російське громадянство, що може створювати певні сумніви у відданості до української держави. Нагородження Вязмікіна орденом свідчить про його вагому роль у забезпеченні економічної безпеки країни, проте необхідно уважно враховувати всі аспекти його особистих та службових зв'язків у контексті національної безпеки України. У такі складні часи, важливо, щоб кожен посадовець мав непохитну відданість та лояльність до держави, а його дії були спрямовані на захист інтересів України.

Колишньому депутату Харківської районної ради висунуто підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до його електронної декларації. За інформацією Харківської обласної прокуратури, поліції та джерела "Української правди" у правоохоронних органах, фігурантом цієї справи є Саїд Халід Пахлаван, який раніше представляв партію "Слуга народу" у складі районної ради.

Згідно з даними слідства, на момент подання декларації за 2023 рік Пахлаван обіймав посаду депутата Харківської районної ради VIII скликання. Під час перевірки його щорічного фінансового звіту було виявлено суттєві неточності, що викликали підозру у внесенні неправдивих відомостей. Як зазначає прокуратура, у декларації були вказані недостовірні дані щодо доходів та майнового стану депутата, що є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Правоохоронці зазначають, що всупереч вимогам антикорупційного законодавства посадовець не задекларував майно та фінансові зобов’язання, які підлягали обов’язковому декларуванню. Загальна сума незадекларованих активів перевищує 31,5 млн гривень.

Зокрема, у декларації відсутня інформація про автомобіль Porsche Cayenne, який підозрюваний придбав за 1,3 млн грн, а згодом продав за 1,4 млн грн. Також не були вказані грошові кошти на банківських рахунках у кількох фінансових установах — загалом понад 173 тис. гривень станом на кінець звітного періоду.

Крім того, ексдепутат не задекларував позику від фізичної особи у розмірі 700 тис. євро, що за офіційним курсом НБУ становить понад 28,7 млн гривень, а також доходи у вигляді банківських відсотків.

За результатами перевірки встановлено, що відомості, зазначені у декларації, не відповідають дійсності на суму понад 31,5 млн гривень. У прокуратурі уточнюють, що влітку 2025 року повноваження депутата були достроково припинені.

Правоохоронці викрили колишнього посадовця в Одесі, де він нині тимчасово проживає. За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури йому повідомлено про підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до декларації.