Керівника внутрішньої безпеки ДПСУ Малюгу викрили на незаконнму збагаченні

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам у своєму відеозверненні заявив, що після довгого та наполегливого збирання доказів він підготував звіт обсягом понад 250 сторінок, що відображає напади на УПЦ, її церкви та священиків. Він відзначив, що законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є проявом мови ненависті та закликав владу України припинити його розгляд. Амстердам підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно виступає проти ідеології "русского мира". Він наголосив, що УПЦ є помісною церквою, що діє в межах держави Україна, та закликав до захисту країни від російського вторгнення. Також Амстердам звернувся до американського суспільства з закликом підтримати Україну, підкресливши критичну важливість цієї підтримки для обох країн та висловивши своє занепокоєння щодо міжнародної довіри до США в контексті останніх подій у Кабулі та Києві.

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам висловив серйозну турботу щодо зростання нападів на УПЦ, її церкви та священиків. Він підкреслив важливість збереження релігійної свободи в Україні та закликав уряд не приймати законопроект, спрямований на заборону УПЦ. Амстердам також чітко зазначив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і активно підтримує незалежність України. Його заклики до підтримки України з боку міжнародної спільноти, зокрема США, свідчать про необхідність спільної дії у забезпеченні миру та стабільності в регіоні.

Євросоюз пішов на зустріч своїм фермерам, вживаючи заходи, які мають вплинути на імпорт сільськогосподарської продукції з України. Згідно з повідомленням телеканалу Das Erste, на великі партії деяких українських сільськогосподарських товарів незабаром знову будуть стягуватися мита.

Представники Європарламенту та країн-членів ЄС досягли попередньої угоди щодо нових правил імпорту аграрної продукції з України. Однак ця угода ще потребує схвалення від країн-членів та парламенту ЄС.

Нові правила будуть застосовуватися лише до певних продуктів харчування з України, таких як м'ясо птиці, яйця, цукор, вівсяні крупи, кукурудза та манна крупа, а також мед. Ці сільськогосподарські товари можуть бути ввезені в ЄС безмитно лише до певної кількості, після чого необхідно буде сплатити митні збори.

Головна мета цієї угоди — підтримка фермерів у ЄС. Проте деяким країнам-членам Євросоюзу цього здається недостатньо. Наприклад, Угорщина виступила за можливість безмитного імпорту української пшениці лише до певної кількості.

Голоси також лунають зі сторони Франції, яка закликає до посилення митних правил. Хоча наразі ці правила не поширюються на пшеницю, Єврокомісія може вжити заходів, якщо ціни на пшеницю в ЄС раптово знизяться через український імпорт.

Вплив українського імпорту на ринок ЄС є предметом активних дискусій. Після схвалення Європарламентом і країнами ЄС нові правила почнуть діяти з 6 червня і будуть в силі протягом року. Нинішні митні пільги для України закінчуються влітку, і якщо до цього часу не буде затверджено нову постанову, пільги будуть скасовані без заміни.

У вищезгаданій статті висвітлено ситуацію, пов'язану з введенням Євросоюзом нових правил імпорту сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, зазначено, що на деякі українські аграрні товари незабаром знову будуть стягуватися мита. Угода про нові правила ще має бути схвалена країнами-членами ЄС і Європарламентом. Нові правила стосуватимуться лише певних продуктів харчування з України та обмежать безмитний імпорт до певної кількості.

Ця ініціатива має на меті захистити інтереси фермерів у Європейському Союзі, але викликає дискусії серед країн-членів ЄС. Деякі країни, як Угорщина і Франція, висловлюють побоювання та закликають до посилення митних правил. Наразі важко прогнозувати точний вплив українського імпорту на ринок ЄС, але сподіваються, що введені заходи забезпечать рівні умови для всіх учасників ринку.

Нові правила набудуть чинності після схвалення та будуть в дії протягом року. За необхідності, Євросоюз може вжити додаткових заходів для регулювання ситуації на ринку. Це важливий етап у взаємодії України з ЄС у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі їхні дії залишалися непоміченими. Переполох зчинився вперше лише минулого тижня, коли уряд Гессена заявив у відповіді на запит від АдН: “Імміграційна влада Гессена не видаватиме українським чоловікам призовного віку жодних німецьких документів, що замінюють закордонні паспорти. Їм було б доцільно вирушити на Україну, щоб отримати там паспорт і пройти обов’язкову військову службу”.

Тепер українські чоловіки мають їхати на батьківщину і продовжувати документи там – при цьому їх, найімовірніше, одразу ж заберуть до армії. Досі цього не відбувалося, бо федеральні землі видавали українцям паспорт іноземця. Тепер такої можливості більше немає – і не тільки в Гессені.

Статс-секретар міністерства юстиції федеральної землі Баден-Вюртемберг Зігфрід Лорек підтвердив, що влада в його землі “вже не видає німецьких проїзних документів військовозобов’язаним українським чоловікам”. Сам політик ХДС вважає розумним, щоб українці пройшли військову службу. “Стосовно них не відбувається жодної несправедливості – навпаки, за українським законодавством вони підлягають переслідуванню за дезертирство”, – пояснив Лорек. За його словами, уряд хоче й надалі надавати Україні підтримку, сприяючи її здатності до самозахисту, а це включає в себе “спонукання громадян стати на захист своєї країни”.

Уряд Баварії також підтримує цей підхід. Міністр внутрішніх справ Йоахім Херрманн заявив: “Я неодноразово закликав федеральний уряд внести розумні уточнення в питання про військовозобов’язаних біженців з України. Йдеться не тільки про те, чи видавати нам документи замість українських паспортів із вичерпаним терміном дії, а й про те, чи не послаблюємо ми чинними правилами обороноздатність України”.