Керівників медичних закладів чекає відповідальність за порушення заборони щодо лікарів з МСЕК

Найбільший дитячий будинок України «Сонечко», розташований у Запоріжжі, опинився в центрі гучного скандалу після журналістського розслідування щодо витрат державного бюджету на заклад, де фактично тривалий час не перебували діти. З початку повномасштабного вторгнення РФ усіх вихованців було евакуйовано до безпечнішої Львівської області, однак більшість персоналу залишилася на місці та продовжувала отримувати заробітну плату та премії, що викликало обурення суспільства.

За даними журналістів NGL.media, держава витратила понад 230 мільйонів гривень на утримання закладу у той період, коли його безпосередні функції фактично виконували інші дитячі установи на заході України. Під час розслідування стало відомо, що частина адміністрації «Сонечка» продовжувала отримувати бонуси та премії, мотивуючи це необхідністю підтримки життєдіяльності закладу, хоча реальних вихованців на території не було.

Протягом 2022–2025 років із Запоріжжя до Львівської області було перевезено 263 дитини, з яких 146 згодом знайшли сімейні форми виховання. У той же час загальний бюджет «Сонечка» за цей період оцінюють у близько 297 мільйонів гривень, а на зарплати та премії персоналу витрачено орієнтовно 233 мільйони гривень. У матеріалі також згадується, що лише за вересень 2024 року премії становили понад 800 тисяч гривень, а деяким співробітникам нараховували додаткові виплати за святкові дні.

Питання викликає й те, що діти, хоч і перебували фізично на нових локаціях, залишалися офіційно зареєстрованими у запорізькому дитбудинку, що ускладнювало процедури усиновлення та патронату. Евакуація, як повідомляли раніше, розпочалася через відсутність облаштованих укриттів у закладі на початку широкомасштабних бойових дій у 2022 році, тому перевезення дітей стало необхідним заходом безпеки.

У грудні 2024 року Запорізька ОВА оголосила про закриття «Сонечка», а у червні 2025 року дитбудинок був офіційно ліквідований. Частину функцій закладу передали Запорізькій обласній дитячій клінічній лікарні. Директорка департаменту охорони здоров’я області Вікторія Клименко повідомляла, що дітей було розподілено до інших інтернатів і соціальних відділень, а працівникам рекомендували шукати інші варіанти зайнятості. Колишня очільниця «Сонечка» Лілія Філіпська у коментарях назвала ситуацію болючою і підсумувала, що заклад уже не функціонує в колишньому форматі.

20 вересня у Варшаві, в районі Прага-Північ, стався інцидент національної нетерпимості, який шокував місцеву громаду. Невідомий чоловік, перебуваючи в автобусі, розпочав агресивну атаку на літню українку, ображаючи її за національність і вигукуючи образи, пов’язані з історією УПА та Волинською трагедією. Під час нападу чоловік також виступав із закликами, щоб українці покинули Польщу, що є явним проявом ксенофобії та расизму.

Інцидент набув ще більшої уваги після того, як на захист постраждалої стала польська активістка Зенобія Жачек, яка, за свідченнями очевидців, намагалася зупинити агресора. Однак, її спроба втрутитися була зустрінута насильством: чоловік напав на активістку, що призвело до фізичних травм. Цей випадок не лише підкреслює проблему нетерпимості та агресії за національною ознакою, але й став прикладом того, як часто активісти, які виступають на захист прав людини, стають жертвами насильства.

Зенобія Жачек вирішила заступитися за українку та почала знімати агресивні дії чоловіка на телефон. Тоді нападник кинувся на активістку та її подругу і вдарив Жачек головою в ніс. За словами активістки, подруга допомогла виштовхати нападника з автобуса, а решта пасажирів і водій не відреагували на конфлікт.

Чоловіка затримали 24 вересня – ним виявився 38-річний Артур М., який працює на будівельному майданчику в передмісті Варшави. Поліція розпочала розслідування за статтею 217а КК Польщі — порушення тілесної недоторканості, а Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки вимагає додаткового звинувачення нападника за мотивами національної ненависті.

Подія викликала широкий резонанс у польських ЗМІ та серед громадських активістів, підкресливши проблему нетерпимості та агресії на національному ґрунті у громадському транспорті.

Дослідження, опубліковане в журналі Menopause, підтвердило, що надмірне накопичення жирової тканини в області талії, яке визначається високим співвідношенням талії до стегон (WHR), може негативно впливати на когнітивні функції у недавно постменопаузальних жінок. Зокрема, виявлено, що підвищений WHR асоціюється з гіршими результатами когнітивних тестів, зокрема у сферах уваги, пам’яті та швидкості обробки інформації.

Нове дослідження, що базувалося на піддослідній вибірці KEEPS-Cog (частина Kronos Early Estrogen Prevention Study), продемонструвало, що жінки з вищим співвідношенням талії до стегон на початку дослідження мали значно нижчі показники у кількох когнітивних доменах порівняно з учасницями з низьким WHR. При цьому, навіть після врахування факторів способу життя та загального стану здоров’я, негативний вплив високого WHR залишався статистично значущим.

Зокрема, в аналізі виявили, що вищий початковий WHR був пов’язаний з подальшим зниженням однієї з когнітивних сфер — візуальної уваги й виконавчих функцій — протягом чотирирічного спостереження. Інші домени пам’яті та мислення мали менш виражену або не стабільну динаміку у зв’язку з WHR.

Механізм цього зв’язку, за словами авторів і оглядових джерел, ймовірно пов’язаний із вісцеральним (внутрішнім) жиром, який накопичується навколо органів і продукує провоспалювальні цитокіни та знижує чутливість до інсуліну — фактори, що сприяють хронічному запаленню й метаболічним порушенням. Падіння рівня естрогенів після менопаузи посилює ці процеси, оскільки естроген має нейропротекторні ефекти й впливає на регуляцію метаболізму.

Дослідники також перевіряли, чи змінює прийом гормональної терапії (пероральної чи трансдермальної) цей зв’язок — і не виявили, що замісна гормональна терапія суттєво захищає від негативного впливу центрального ожиріння на когнітивні показники у цій групі жінок. Це означає, що високий WHR лишається фактором ризику незалежно від прийому гормонів у ранній постменопаузі.

Експерти наголошують на практичному значенні висновків: профілактика накопичення вісцерального жиру ще до настання менопаузи — через контроль харчування, регулярну фізичну активність та боротьбу з факторами ризику метаболічних захворювань — може допомогти знизити ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. У прес-релізі The Menopause Society автори закликають досліджувати ефекти контролю центрального ожиріння на здоров’я мозку саме в ранній постменопаузі.