П’ятниця, 17 Липня, 2026

Кіберзлочинці створюють підроблені сайти для крадіжки акаунтів українців

Важливі новини

Захід тисне на Офіс Президента: кошти для України тимчасово заблоковані

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Financial Times, аналізуючи узгоджену декларацію саміту G20 у Ріо, дійшла висновку, що «Велика двадцятка» послаблює підтримку України на тлі тиску на користь мирних перемовин з Росією.

У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б жодної заяви».

Наближається відставка генпрокурора Андрія Костіна: що чекати від майбутнього керівника прокуратури?

У цьому тижні політичні кола та ЗМІ в Україні активно пророкують значні зміни у кадровому складі, як у владному апараті, так і в Офісі генерального прокурора. За інформацією, отриманою від джерел прямо в Офісі генерального прокурора, очікується відставка самого генпрокурора, Андрія Костіна. Згідно з цими джерелами, головною причиною його відставки стали скандали, пов'язані з його частим перебуванням за кордоном, переважно в США, де мешкає його родина.

Парламентарі раніше зазначали, що генпрокурор витрачає багато часу на закордонні відрядження, що ставило під сумнів його ефективність на посаді. За даними, наразі ймовірним наступником Костіна є Олег Кіпер, колишній прокурор Києва та сучасний голова Одеської військової адміністрації. Кіпер у своїх інтерв'ю відзначав, що не отримував пропозицій на посаду генпрокурора.

Зазначено, що Кіпер і Костін обидва походять з Одеси, що може зіграти певну роль у виборі нового керівника прокуратури. Проте остаточне рішення про кандидатуру ще не ухвалено. Тому можливо, що після відставки Костіна тимчасово обов'язки генпрокурора виконуватиме його перший заступник, Олексій Хоменко.

Якщо на посаду генпрокурора буде призначено Кіпера або Хоменка, це стане історичним моментом, оскільки з 2016 року на цій посаді не було кадрового прокурора. Відтоді керівництво прокуратурою здійснювалося особами, які не мали прямого досвіду у системі прокуратури. Кіпер, працюючи у генеральній прокуратурі ще за часів Януковича, зазнав випробувань у вигляді закону про люстрацію. Однак у 2019 році Окружний адмінсуд скасував цю лустрацію як незаконну. Пізніше Кіпер очолив Київську міську прокуратуру.

У висновку можна зазначити, що в Україні очікуються значні кадрові зміни у владних структурах, зокрема в Офісі генерального прокурора. Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна через скандали, пов'язані з його частими відрядженнями за кордон, переважно до США. Ймовірними кандидатами на посаду генпрокурора є Олег Кіпер та Олексій Хоменко. Якщо один із них буде обраний, це стане першим випадком з 2016 року, коли на посаді генпрокурора буде кадровий прокурор. Такі зміни можуть вплинути на роботу прокуратури та зміцнення правової системи в країні.

Масштабна схема легалізації доходів через державні закупівлі під прицілом СБУ

Служба безпеки України проводить розслідування стосовно організованої схеми легалізації незаконних доходів, що діяла через систему державних закупівель. За інформацією слідства, ключовим фігурантом є бізнесмен Олег Мітрохін, який налагодив контроль над низкою компаній. Серед них – ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОР», через які здійснювалася фіктивна участь у тендерах та завищення вартості поставок.

За попередніми даними, підприємства, підконтрольні Мітрохіну, вигравали державні тендери завдяки підробленим документам та створенню штучної конкуренції. Частина коштів, отриманих від державних замовлень, поверталася у вигляді готівки або перераховувалася на рахунки підставних осіб, що дозволяло приховувати походження доходів. Слідчі СБУ наразі працюють над встановленням повного кола учасників схеми та сум, які могли бути легалізовані незаконним шляхом.

Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

Мільйонні заощадження і поїздки на Мальдіви: чим живе посадовиця ДМС Чернігівщини

В.о. начальника управління Державної міграційної служби в Чернігівській області Юлія Кран у своїй декларації за 2024 рік не вказала користування двома квартирами у Києві, які оформлені на її матір Миненурію Кран — безробітну пенсіонерку без задекларованих джерел доходу. Попри те, що офіційно Кран зареєстрована в Софіївській Борщагівці на Київщині, фактично вона проживає в Чернігові. Однак […]

Статки екскерівника інституту судових експертиз: майно та доходи, що не співпадають

Колишній директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Розумний опинився в центрі суспільної уваги через невідповідність між офіційними доходами та реальним стилем життя його родини. У 2024 році його офіційна заробітна плата складала близько 50 тисяч гривень на місяць, проте оприлюднені відомості свідчать про значно більші фінансові можливості.

Родина Розумного є власником двох квартир у столиці, ринкова вартість яких перевищує 5 мільйонів гривень. Крім того, на них зареєстровано кілька об’єктів нерухомості в інших регіонах України. Додаткову увагу привертає колекція швейцарських годинників Rolex, оцінена більш ніж у 125 тисяч євро, а також придбаний у 2024 році новий автомобіль Porsche Cayenne. Окремо джерела повідомляють про наявність у сім’ї значних сум готівкових коштів — мова йде про мільйони гривень.

Через підконтрольні юридичні та фізичні особи, зокрема ГО «Громадська ініціатива розумних рішень», здійснювалося виведення бюджетних коштів та їхнє відмивання за допомогою фіктивних операцій і конвертації у готівку. Ця діяльність відбувалася за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які досі не відреагували на сигнали про невідповідність задекларованих доходів і майна.

Відсутність належного контролю ставить під сумнів ефективність роботи антикорупційних органів і їхню спроможність протидіяти чиновницькій безкарності, створюючи ризики для державного бюджету та довіри громадян.

Українські користувачі стали мішенню нової хвилі шахрайства — цього разу під виглядом прохання підписати електронну петицію. Зловмисники масово розсилають повідомлення з фальшивими посиланнями, які нібито ведуть на офіційний сайт «Електронних петицій».

За даними правоохоронців, схема працює просто: жертва отримує повідомлення з проханням підтримати петицію, наприклад, щодо присвоєння комусь почесного звання. Перехід за посиланням веде на підроблений сайт, де просять авторизуватися або ввести персональні дані. У результаті шахраї отримують доступ до акаунтів і можуть викрасти не лише логіни з паролями, а й інші конфіденційні відомості.

У МВС нагадують, що насамперед варто перевіряти адресу сайту — вона має починатися з офіційного домену, без зайвих символів і граматичних помилок. Якщо ж посилання надійшло з невідомого номера, поштової адреси або месенджера — велика ймовірність, що це шахрайство.

Фахівці радять не переходити за такими посиланнями, не вводити особисті дані та обов’язково перевіряти інформацію через офіційні ресурси. У разі підозрілої активності варто повідомляти кіберполіцію.

Кіберполіція України вже зафіксувала понад 12 тисяч випадків викрадення даних через фішингові посилання лише у 2024 році. І хоча схеми змінюються, головна мета зловмисників незмінна — отримати доступ до персональних чи фінансових даних громадян.

Цей випадок стався невдовзі після того, як Київська міська прокуратура передала до суду справу проти псевдоактивіста, який заволодів трьома квартирами в столиці. Зловмисник підробляв документи та видавав себе за родича померлих власників житла.

The post Кіберзлочинці створюють підроблені сайти для крадіжки акаунтів українців first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини