Кількість жертв удару по Києву зросла до 22 — пошукові роботи тривають

У Києві, в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою вул. Шота Руставелі, 39/41, ймовірно, продовжує свою діяльність шахрайський кол-центр, попри те, що раніше вже проводилися слідчі дії. Журналісти проекту «СтопКор» зафіксували активність підозрілого офісу на 9 та 10 поверхах цього приміщення. Під час чергового візиту медіа-агенти виявили численні ознаки того, що офіс може бути залучений до шахрайських схем, що стосуються псевдоінвестиційних проектів.

Згідно з інформацією, яку вдалося зібрати журналістам, приміщення, де працює кол-центр, виглядає так, ніби воно спеціально забарикадоване. Це може свідчити про те, що у випадку раптового візиту правоохоронців або інших перевіряючих органів, там готові застосувати заходи для захисту своїх «діяльностей». Крім того, для охорони об’єкта, за словами очевидців, було залучено до 20 молодих людей, які ймовірно виконують роль фізичної охорони або здійснюють контроль за вхідними та вихідними особами.

Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.

Балтійсько-французька ініціатива: розміщення західних військ в Україні

Президент Франції Еммануель Макрон висунув імовірність введення іноземних військ на територію України, що викликало суперечку з Берліном та іншими столицями Європи. Франція намагається створити альянс країн, готових надати підтримку Україні, зокрема у сфері розмінування. Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне зустрівся з колегами з країн Балтії та України, де підтримав ідею про можливе військове допомогти Києву. Він наголосив на важливості незалежного вирішення питань допомоги Україні та підкреслив, що це не може бути визначено Росією.

Балтійські міністри висловили підтримку Франції, вважаючи її підхід "нестандартним". Проте, варто зауважити, що не всі країни Європи підтримують ідею розміщення військ в Україні, зокрема Німеччина, Чехія та Польща відкидають такі плани.

Україна потребує допомоги в артилерійських боєприпасах, щоб зупинити агресивні дії Росії. Франція висловлює готовність надати цю допомогу та не виключає можливості відправлення військ на територію України. Балтійські країни, які знаходяться під загрозою російської агресії, сприймають цю ідею більш позитивно.

«Немає варіантів, окрім одного». Ми маємо встановити червоні лінії для Росії, а не для нас самих. Жоден вид підтримки України не може бути виключений. Нам необхідно продовжувати надавати Україні підтримку там, де вона найбільш потрібна», — заявив він.

Навіть за тими часів, коли Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, вона зазнає значного тиску через свою небажаність відправити до Києва крилаті ракети великої дальності Taurus з-за страху спровокувати Москву. У п’ятницю Кулеба відкрито висловив свою позицію щодо цієї стриманості. «Мені особисто дуже набрид… страх ескалації», — заявив він. «Наша проблема полягає в тому, що в нас все ще є люди, які думають про цю війну через страх перед ескалацією». Кулеба продовжив: «Якої ескалації ви боїтеся? Що ще має статися з Україною, щоб ви зрозуміли, що цей страх марний? Чого ви очікуєте від Путіна? Ну, я послав танки, але я не послав ракети або війська, то, може, ти будеш мені приємнішим, ніж іншим?» Не так Путін думає, не так він ставиться до Європи».

У вищезгаданій статті висвітлено ключові позиції щодо підтримки України в контексті її конфлікту з Росією. Відзначається важливість встановлення чітких червоних ліній для дій Росії та посилення підтримки України у всіх форматах. Ці позиції висловлені представниками Франції та України, а також відзначено протиріччя у відношенні до цих питань у Німеччини.

Підкреслюється, що, незважаючи на тиск та обмеження, Україна продовжує боротьбу за свої права та безпеку. Зазначається необхідність дії без страху перед можливою ескалацією конфлікту та активізація підтримки країни в умовах загострення ситуації на сході України.

Усі ці аспекти свідчать про значущість міжнародної спільноти у підтримці України в її боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет, а також показують складність політичної ситуації в Європі в контексті відносин з Російською Федерацією.