Кінець 2025 року принесе Україні справжню зимову атмосферу

Згідно з нашими джерелами, у депутатів від "Слуги народу" все частіше виникає бажання достроково скласти мандат. Попередньо було відомо, що близько 20 людей вже висловили таку інтенцію та подали офіційні заяви про це. Проте зараз кількість охочих значно зросла, але їм просто не дозволяють це зробити. Блокування відбувається на рівні керівництва фракції. Якби зараз депутати могли спокійно залишити Раду без наслідків, тоді виникло б питання — хто залишиться від фракції та в парламенті загалом. Внутрішня ситуація зараз ще гірша, ніж у січні 2022 року. Відносно фракції, ситуація є хаотичною, кожен робить те, що йому заманеться, а керівництво взагалі не звертає уваги на думку інших. Їх не залучають до планування, інформація надходить перед засіданнями у стилі "натисни зелену за все". Депутати не відчувають підтримки та розуміння від керівництва, але постійно отримують загрози відповідальністю перед громадськістю. Напівзагибельні надії на швидку перемогу у війні також негативно впливають на багатьох депутатів. Вони не розуміють, куди все це рухається, оскільки ніхто не розкриває глобальних планів. Остання зустріч президента з монобільшістю також вплинула на бажання багатьох депутатів скласти мандат. Зараз внутрішні настрої в фракції характеризуються смутком і безвихіддям. Багатьом вже давно "чемоданний настрій", однак їм не дозволяють піти.

З висновками зазначеної статті можна зробити декілька важливих висновків. По-перше, внутрішня ситуація в фракції "Слуга народу" у Верховній Раді є хаотичною, і дедалі більше депутатів виявляють бажання достроково скласти свої мандати через невдоволеність керівництвом і загальною невизначеністю щодо майбутньої політичної перспективи. По-друге, існує невизначеність щодо шляху конфлікту на Сході України, що також впливає на рішення депутатів щодо подальшого залишення в парламенті. І, нарешті, важливим фактором є втрата відчуття підтримки та спільної мети серед членів фракції, що призводить до демотивації та прагнення змінити політичну сферу.

Починаючи з 21 січня, в Україні прогнозується повільна, але помітна зміна погодних умов у бік підвищення денної температури повітря. Хоча відчутні морози ще зберігатимуться в нічний час, у денні години холод поступово слабшатиме. Синоптики зазначають, що справжні ознаки потепління стануть більш помітними ближче до кінця місяця, коли в окремих регіонах температура повітря вдень може наближатися до нульової позначки або навіть переходити у невеликий «плюс».

У найближчі дні погоду на території країни формуватиме стійкий антициклон. Саме він забезпечить переважно суху та ясну погоду без істотних опадів. Сонячні прояснення сприятимуть комфортнішому самопочуттю вдень, однак у нічні години небо залишатиметься малохмарним, що сприятиме подальшому вихолодженню повітря. Через це контраст між нічними та денними температурами буде досить відчутним.

Очікується зміна напрямку вітру на південно-західний та південний, що сприятиме послабленню морозів.

У Києві вночі прогнозують -12…-14 градусів, удень — близько -6…-8 градусів. Опадів не передбачається, проте на дорогах зберігатиметься ожеледиця, тож водіям і пішоходам радять бути обережними.

За оцінками синоптиків, із 22 січня морози в Україні послабшають ще на 2–4 градуси. У період з 20 по 22 січня істотних опадів не прогнозують, лише на південному заході можливий невеликий сніг. У нічні години температура становитиме -9…-17 градусів, удень — -4…-11, а в південних областях та на Закарпатті буде тепліше — до 0…-5 градусів.

У другій половині тижня, 23–24 січня, можливий невеликий сніг, подекуди з дощем та ожеледицею. Різкого потепління поки не прогнозують, а остаточні тенденції щодо погоди в лютому синоптики зможуть оцінити ближче до кінця січня.

Судова інстанція у Фінляндії винесла вирок професору Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку в Одесі Олександру Ганчеву, визнавши його винним у систематичному незаконному стягненні грошей з українців, які працювали на фермах країни. Як повідомив фінський суспільний мовник Yle, слідство встановило, що викладач, який має науковий ступінь доктора історичних наук, протягом багатьох років займався посередницькою діяльністю з організації сезонної праці українських громадян у Фінляндії.

За даними прокуратури, починаючи з 2000-х років, Ганчев налагодив схему, за якою заробітчани сплачували йому певну суму за послуги з працевлаштування, хоча офіційно така діяльність не мала законного підтвердження. Його клієнтами ставали сотні українців, що прагнули знайти роботу у сільськогосподарському секторі Фінляндії. Гроші, які збиралися під виглядом організаційних внесків, використовувалися не лише для покриття витрат на поїздку, а й приносили посереднику значний прибуток.

У 2024 році з’ясувалося, що він вимагав з кожного працівника по 60 євро щомісяця, нібито «за консультаційні послуги». За відмову платити професор погрожував людям втратою статусу біженця.

Фінський суд постановив, що такі дії є порушенням законодавства, оскільки витрати на посередництво мають покривати роботодавці, а не самі працівники. Таким чином, отримані Ганчевим кошти визнано незаконними.

Під час судового розгляду професор заперечував звинувачення, заявивши, що збирав гроші лише за консультації, а не за працевлаштування. Водночас він визнав, що «межа між консультаціями і працевлаштуванням справді є розмитою».

Попри рішення суду, Олександр Ганчев не визнав своєї провини і продовжує рекламувати свої послуги в соціальних мережах. На сайті його компанії A.Ganchev HR Consulting and Recruitment зазначено близько двадцяти фінських сільськогосподарських підприємств, зокрема полуничних ферм, з якими він нібито співпрацює.

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку вказано, що Ганчев працює у сфері вищої освіти з 2006 року. Він викладає дисципліни «Історія України та Історія української культури», а також «Історія України та державотворення».