Кінолог назвав три породи, які краще не заводити, якщо у вас є діти

Народний артист України Остап Ступка розповів про початок своїх стосунків з молодою журналісткою Маргаритою Ткач, поділившись важливими деталями в ексклюзивному інтерв’ю для ТСН.ua. За словами актора, все почалося з професійної зустрічі, коли Маргарита брала у нього інтерв’ю для інтернет-видання, яке висвітлювало культурні події та новини театрального світу. Саме любов до мистецтва стала тим фактором, який з’єднав їхні шляхи.

Перші півтора місяці після знайомства, як зазначає Маргарита, їхнє спілкування було виключно професійним: обговорювалися тільки інтерв’ю, театральні постановки, культурні події. Проте з часом, за її словами, Остап проявив ініціативу і перевів розмови на більш особисті теми. Це стало початком їхніх глибших стосунків, які тривають вже півтора року. І хоча їхні перші кроки в особистому житті були обережними і невидимими для сторонніх очей, тепер пара зізнається, що між ними виникла справжня хімія, яка розцвіла у теплі та щирі почуття.

Відзначимо, що Маргарита молодша за Ступку на 35 років — про це також йдеться у публікації. Сам актор і його обраниця говорять про свідомий вибір і повагу до спільних інтересів у культурній сфері.

Остап Ступка був одружений кілька разів. Першою дружиною була Тетяна Капліна — у цьому шлюбі народився син Дмитро. Друга дружина, Ірина, працювала в театрі і народила йому двох дітей — сина Богдана та доньку Устину. Третій шлюб із Дариною, яка була молодшою за актора на 20 років, розірвався після початку повномасштабного вторгнення.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Олександр Глущенко пояснив, що причиною зростання тарифів є не лише інвестиції в енергообладнання, але й інфляція та збільшення податків. З 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи базових станцій. Він прогнозує, що абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року, що умовно може скласти 50% з 1 січня до 1 грудня.

У компанії lifecell зазначили, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій. “Потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку та можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною”, – наголосили у lifecell.

Голова ради асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний зв’язок, не лише через загрозу санкцій, але й заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Проте забезпечення енергонезалежності вимагає колосальних інвестицій від операторів, а без преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку можуть призвести до значного зростання вартості послуг.

Нещодавно Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність послуг мобільного зв’язку протягом 10 годин під час відключень електроенергії, замість 4 годин, як було раніше. Міністерство цифрової трансформації повідомило, що мобільні оператори мають забезпечити 25% мереж генераторами для роботи без світла протягом 72+ годин, а решта мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях.

Збільшення податкового навантаження впливає на операторів телекомунікацій, знижуючи фінансовий ресурс для інвестицій у відновлення мереж та забезпечення їх резервним живленням. У компанії “Київстар” зазначають, що податкове навантаження обмежує фінансові ресурси для інвестицій і може призвести до підвищення цін на послуги.

У “Київстарі” нагадують, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 млн грн за рік через специфічний податок – ренту за частоти. Окрім цього, очікується додаткова рента від ліцензій на радіочастотний спектр, яка оцінюється у 2,8 млрд грн.