Вівторок, 15 Липня, 2025

Кінолог назвав три породи, які краще не заводити, якщо у вас є діти

Важливі новини

Військові КНДР можуть вступити у конфлікт з Україною вже в листопаді — Сергій Кислиця

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його інформацією, з 23 до 28 жовтня щонайменше сім літаків вилетіли зі Східного військового округу до кордону з Україною, перевозячи приблизно 2100 військовослужбовців. Наразі в західні райони Курської області Росії вже прибули близько 400 північнокорейських солдатів, додав Кислиця, раніше газета Financial Times повідомляла про три тисячі корейців у Курській області.

За словами українського представника, з 20 жовтня на передових позиціях у зоні відповідальності 11-ї десантно-штурмової бригади діє група північнокорейських військових чисельністю 40 осіб, що виконує розвідувальні завдання.

Очікується, що з листопада північнокорейські підрозділи можуть приступити до виконання активних бойових завдань проти України.

Загалом у Росії, каже Кислиця, близько 12 тисяч корейців, які вже проходять підготовку на полігонах Східного військового округу. До цього складу, за даними Кислиці, входять понад 500 офіцерів, включно з трьома генералами північнокорейського генштабу.

Кислиця повідомив, що найближчим часом планується створення кількох підрозділів по 2-3 тисячі осіб, кожен з яких буде еквівалентний російському мотострілецькому полку. При цьому північнокорейські військові носитимуть російську форму і будуть озброєні російською стрілецькою зброєю.

Третя дружина ведучого Остапчука повідомила, що планує пластичну операцію

Катерина Полтавська — третя дружина українського шоумена Володимира Остапчука — відкрито розповіла своїй аудиторії про зміни у зовнішності та подальші плани щодо пластичної операції. Після народження дитини зірка зізналася, що не до кінця задоволена своєю фігурою. Про це Полтавська написала в Instagram, коментуючи свій досвід після вагітності. За її словами, материнство принесло не лише щастя, […]

Гра у військових: від героїзму до ігрової залежності у лавах ЗСУ

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

Зеленський відреагував на відсутність Байдена на мирному саміті у Швейцарії

Президент України Володимир Зеленський висловив своє розчарування у рішенні президента США Джо Байдена не взяти участі в мирному саміті у Швейцарії. Ця звістка викликала хвилю обурення та здивування серед громадськості, адже спільна участь у таких заходах може стати важливим кроком у розв'язанні глобальних проблем та зміцненні міжнародного співробітництва.

Зеленський підкреслив, що участь країн-лідерів у міжнародних самітах сприяє обговоренню актуальних питань світового масштабу та пошуку спільних шляхів їх вирішення. Відсутність представника США на такій важливій події може порушити баланс і знизити ефективність обговорень.

Також у промові Зеленського відзначили, що співпраця між Україною та Сполученими Штатами має велике значення для забезпечення стабільності та безпеки у регіоні. Обидва президенти раніше висловлювали намір поглибити співпрацю між країнами, тому рішення Байдена викликає певне занепокоєння щодо майбутнього відносин.

Зеленський закликав до подальшої дипломатичної діалогу та спільних зусиль для зміцнення міжнародного порядку та миру. Він висловив надію, що обидва лідери зможуть знайти компроміс та продовжити спільну роботу над вирішенням глобальних викликів.

За словами Зеленського, це рішення можна назвати “не дуже сильним”.

«Я б дуже хотів, щоб особисто президент Бадйен був присутній на саміті миру. За всієї поваги, рішення не бути присутнім я вважаю не дуже сильним. Я вважаю, що президент Байден потрібен саміту миру і потрібен іншим лідерам, які дивляться на реакцію США”, – сказав президент у Брюсселі.

Він зазначив, що все ще не знає, хто представлятиме Штати на саміті.

Нагадаємо, Байден пропустить саміт заради передвиборчого збору коштів у Голлівуді з американськими зірками шоу-бізу.

Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Бабака, державне замовлення зберігається, оскільки є певні спеціальності, де держава виступає монополістом як роботодавець. Це, зокрема, стосується вчителів, частини медиків і працівників атомної енергетики, які працюють на державу. Вони повинні готуватися за бюджетні кошти, адже держава потребує саме таких фахівців.

Паралельно з держзамовленням почав діяти пілотний проєкт із грантами, які покривають частину витрат на навчання за контрактом. Вступники можуть отримати гранти на суму від 15 до 25 тисяч гривень залежно від спеціальності. Це має мотивувати абітурієнтів обирати більш важливі для економіки країни напрямки, зокрема природничі та технічні спеціальності.

Бабак зазначає, що через ризик втрати важливих спеціалістів для держави, зокрема в таких сферах, як атомна енергетика та високоточні технології, повна заміна системи державного замовлення грантами наразі не є доцільною. Водночас гранти можуть стати стимулом для майбутніх фахівців, щоб обирати спеціальності, яких бракує на ринку праці.

Законопроєкт №10399, який запроваджує перехідний період, ухвалили у першому читанні. Під час цього перехідного етапу залишатиметься система держзамовлення, водночас паралельно вводитимуться гранти. Важливою частиною експерименту є аналіз того, як зміни впливають на вибір спеціальностей серед абітурієнтів. Якщо гранти будуть ефективними, то на майбутнє уряд розгляне можливість подальшого розвитку цієї системи.

На даний момент триває обробка даних щодо результатів пілотного проєкту. Важливим аспектом є мотивація студентів вибирати спеціальності, які мають високий попит в економіці та забезпечують стабільну кар’єру. Проте повне ухвалення змін до законодавства, яке передбачає впровадження грантової системи, може затягнутися до початку вступної кампанії 2025 року.

Таким чином, хоча система державного замовлення в освіті збережеться, гранти на навчання можуть стати важливим інструментом для реформування освітнього процесу в Україні, стимулюючи правильний вибір майбутніх фахівців.

Вибір собаки для родини — відповідальне рішення, особливо якщо у вас є маленькі діти. Не всі породи однаково добре адаптуються до сімейного життя: деякі з них вимагають особливого підходу, високого рівня активності чи навіть не мають терпимості до дитячих витівок. Британський кінолог Вілл Атертон попереджає про три породи, яких краще уникати в родинах з дітьми.

1. Бордер-колі: не ідеальний для родинної ідилії

Хоча бордер-колі відомі як дуже розумні та дресирувані собаки, це зовсім не означає, що вони легкі у побуті. Їхня сильна потреба у виконанні завдань і стадні інстинкти можуть призводити до небажаної поведінки.

«Якщо бордер-колі не отримує достатнього навантаження, він починає “пасти” дітей — ганяти їх по кімнаті, кусати за щиколотки. Це не агресія, а інстинкт. Але для дітей це може бути травматичним», — зазначає Атертон.

2. Акіта: незалежна та непередбачувана

Акіта — порода з сильно вираженим характером. Вони незалежні, стримані та можуть бути непрогнозованими у спілкуванні з дітьми.

«Це не агресивна, але дуже серйозна собака. Вона може не терпіти дитячого галасу або неконтрольованих обіймів, що часто закінчується конфліктами. У моїй практиці я бачив чимало прикладів, коли акіта ставала джерелом проблем у сім’ї з дітьми», — розповів кінолог.

3. Далматинець: красива, але ризикована порода

Попри свою привабливу зовнішність і популярність після відомого мультфільму, далматинці не завжди дружелюбні до дітей. Ця порода має високу історію укусів у Великій Британії, і більшість інцидентів — саме з малими дітьми.

«Далматинці — активні, чутливі й іноді дратівливі. Батьки часто недооцінюють, що ця порода може не витримати постійного шуму чи несподіваних дотиків», — пояснює Атертон.

Вибір собаки має бути не лише питанням симпатії, а й відповідальності. Важливо зважати на характер породи, її потреби й темперамент. Якщо у вас діти — краще уникати ризикованих рішень і консультуватися з кінологами перед тим, як завести чотирилапого друга.

Останні новини