Кіт Келлог передав рекомендації Україні призупинити кадрові перестановки в Міноборони

У Тернополі правоохоронці провели масштабну операцію, результатом якої стало викриття організованої групи, що займалася систематичним викраденням дизельного пального з поїздів. Цей злочинний процес був добре організований і охоплював 18 осіб, серед яких були як досвідчені працівники локомотивного депо, так і колишній начальник депо, який координував незаконну діяльність.

Згідно з даними слідства, перший епізод крадіжки був зафіксований ще в жовтні 2024 року, коли поліція затримала п’ятьох осіб, які безпосередньо займалися незаконним відбором пального з потягів. Однак, подальше розслідування показало, що ця група діяла набагато масштабніше. У результаті з’ясувалося, що до злочинної діяльності були залучені не лише машиністи та їхні помічники, а й складачі поїздів, майстер цеху та інші співробітники депо. Всі вони діяли чітко за планом, використовуючи свої професійні знання про графіки руху потягів та специфіку роботи депо.

За даними слідства, дизельне пальне зливали у каністри під час зупинок тепловозів на одній із залізничних станцій області. Каністри скидали у визначених місцях, після чого доставляли їх до сховищ. Надалі пальне переливали у більші ємності та продавали мешканцям регіону, а отримані кошти ділили між учасниками групи.

Поліція встановила всі нові епізоди та ідентифікувала всіх причетних. Усім 18 учасникам повідомлено про підозру за статтями, що передбачають привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи. Якщо їхню вину буде доведено, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади та конфіскація майна.

Ця справа стала однією з найбільших викритих схем крадіжок на залізничному транспорті в регіоні, і слідчі не виключають можливість появи нових фігурантів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Цікаво, що цей “грошовий бум” відбувся саме в липні, коли Україна зіткнулася з найжорсткішими графіками відключень електроенергії. Люди по всій країні змушені були проводити по 14-16 годин на добу без світла, але, здається, що вищому керівництву НЕК “Укренерго” це тільки додало мотивації. Адже з таким розривом у розподілі ресурсів, можна зрозуміти, що менеджмент компанії в цей час не втрачав часу дарма і доклав усіх зусиль для “світлого майбутнього” свого банківського рахунку.

За даними “Укренерго”, за перші сім місяців 2024 року зарплата керівництва компанії сягнула майже 22 мільйонів гривень. Це означає, що кожен із п’яти членів правління – Володимир Кудрицький, Олексій Брехт, Сергій Галаган, Олег Скрипник та Андрій Немировський – отримав у середньому 4,4 мільйона гривень за цей період.

Що ж, у той час як прості громадяни сиділи в темряві, керівництво “Укренерго”, вочевидь, працювало в “більш світлих” умовах. Проте залишається питання: чому на фоні таких серйозних проблем з електропостачанням та посиленням соціального напруження, зарплата керівників компанії тільки зростала? І чи не час поставити ці запитання не лише керівництву НЕК “Укренерго”, але й усім, хто відповідає за функціонування енергосистеми України?