Кличко заявив про тиск правоохоронців на міську владу Києва

Державна митна служба України знову стала об’єктом пильної уваги суспільства у зв’язку з конкурсом на посаду її очільника. Попри численні заяви про реформування, перезавантаження інституції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, перебіг конкурсу викликає серйозні запитання. Серед кандидатів, яких експерти називають найбільш імовірними претендентами на перемогу, знову фігурують вихідці з так званої «старої» митниці — системи, що роками асоціюється з корупційними схемами та непрозорими рішеннями.

Аналітичні матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, а також дослідження профільних громадських організацій неодноразово вказували на високий рівень ризиків у митній сфері. Саме митниця традиційно входить до переліку найбільш проблемних галузей з точки зору зловживань владою та конфліктів інтересів. Типовими для неї залишаються маніпуляції з митною вартістю товарів, свідоме неправильне застосування кодів УКТ ЗЕД, а також вибірковий підхід до оформлення вантажів.

Опитування представників бізнесу, які безпосередньо взаємодіють з митними органами, демонструють стабільно високий рівень недовіри. За результатами дослідження (N = 105), від 27% до понад 32% респондентів у різні роки заявляли про зіткнення з корупційними проявами — неформальними вимогами, пропозиціями «вирішити питання» або використанням особистих зв’язків.

На цьому тлі Кабінет міністрів оголосив конкурс на посаду голови Державної митної служби. Згідно з інформацією Урядового порталу, заявки подали 38 кандидатів — серед них чинні та колишні митники, податківці, прикордонники, представники бізнесу, викладачі, а також співробітники НАБУ та НАЗК. Водночас, за даними журналістів «Української правди», до числа найбільш імовірних претендентів увійшли саме вихідці з системи, які вже тривалий час працювали на митниці.

Одним із таких кандидатів став колишній очільник Закарпатської митниці Станіслав Балуєв. Аналітики звернули увагу на його службову біографію, декларації та особисті обставини.

Станіслав Балуєв набув загальнонаціональної відомості у 2019 році після резонансної історії з нарадою у президента Володимира Зеленського, на яку він не з’явився через перебування у відпустці за кордоном. Після цієї зустрічі було звільнено низку керівників західних митниць, включно з Балуєвим, із негативною оцінкою їхньої роботи. Окремо СБУ зафіксувала порушення ним вимог щодо охорони державної таємниці, що було кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

Нині Балуєв працює заступником начальника Служби відновлення інфраструктури Закарпатської області та відповідає за питання, пов’язані з пунктами пропуску через державний кордон.

У 2020 році він успадкував житловий будинок в Ужгороді площею 174 кв. м, а вже за рік офіційно розлучився з дружиною Наталією. Водночас публічні факти ставлять під сумнів реальність цього розлучення: колишня дружина регулярно публікує фото з того ж будинку, а у 2025 році подружжя щонайменше двічі разом подорожувало за кордон — до Іспанії та Словенії. Це може свідчити про збереження спільного побуту та потенційне уникнення декларування майна.

Додаткові запитання викликає і епізод із позбавленням Балуєва права керування транспортними засобами за водіння у стані алкогольного сп’яніння. Попри це, згодом він придбав Audi Q7 2017 року випуску, вартість якої у декларації була відображена лише через кілька років і на рівні, що не відповідає ринковому.

Згідно з поданою декларацією, Балуєв зберігає готівкою 4,5 млн грн та 20 тис. доларів США. Його річний дохід від заробітної плати склав 834 тис. грн, також задекларовані доходи від оренди та матеріальна допомога. Серед активів — квартира, гараж і нежитлові приміщення у Вінниці, будинок і земельні ділянки в Ужгороді та під Вінницею, а також спільна нерухомість із колишньою дружиною. Водночас автомобіль Audi Q7 у декларації оцінено у символічні 140 тис. грн.

Балуєв декларує двох дітей, однак не зазначає фактичне спільне проживання з колишньою дружиною, попри численні публічні ознаки збереження сімейних відносин.

Експерти зазначають, що історія Балуєва — не виняток, а радше ілюстрація системної проблеми. Серед інших кандидатів також фігурують фіктивні розлучення, оформлення активів на родичів, невідповідність доходів стилю життя та участь у гучних скандалах минулих років.

Перезапуск Державної митної служби через відкритий конкурс є одним із зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ. Втім, ризик політичного впливу та повернення старих кадрів із сумнівною репутацією залишається високим, що робить громадський контроль за конкурсом критично важливим.

Незважаючи на виклики та атаки з боку Російської Федерації, Україна стоїть на шляху до енергетичної незалежності, активно розвиваючи використання відновлювальних джерел енергії. Один із ключових напрямків цього розвитку — це планування встановлення нових високогірних вітрових електростанцій (ВЕС). Це стрімко розвиваючийся сектор не лише забезпечить безпеку енергопостачання для громадян, а й сприятиме зменшенню залежності від російського газу, який часто використовується для політичного тиску.

Вибір України на користь вітроенергетики — це не лише стратегічний хід для забезпечення енергетичної безпеки, а й важливий крок у рамках глобальних зусиль з боротьби зі зміною клімату. Подібний шлях обрали також наші європейські партнери, що вже активно розбудовують вітропарки та використовують альтернативні джерела енергії. Вітрова енергетика стає важливим елементом Енергетичної стратегії до 2050 року, спрямованої на підвищення енергетичної безпеки та зменшення викидів парникових газів.

Встановлення вітроелектростанцій в Карпатах та інших вітряних районах України є не лише об'єктивною необхідністю, а й стратегічно важливим кроком. Останнім часом відбувається інтенсивний розвиток цього напрямку, що демонструє зростаючий інтерес до використання вітрової енергії як найбільш екологічного та безпечного джерела енергії.

Наприклад, компанія "Френдлі Вінд Технолоджі" уже успішно встановила перший вітряк на межі Закарпатської та Львівської областей, а планується облаштування до 30 таких вітряних електростанцій на полонині Руни. Історія успіху вітрової енергетики у світі, включаючи Китай, Швецію та інші країни, свідчить про великий потенціал цього напрямку для розвитку енергетики та збереження навколишнього середовища.

Реалізація проектів з вітрової енергетики в Україні та за кордоном не лише забезпечить стабільне енергопостачання та зниження залежності від імпортуваного палива, а й сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню доходів місцевих бюджетів.

Україна розпочала важливий крок у напрямку розвитку вітроенергетики, зосереджуючи зусилля на будівництві високогірних вітрових електростанцій в Карпатах та інших вітряних районах країни. Це не лише важлива стратегічна ініціатива для забезпечення енергетичної безпеки та зменшення залежності від імпортованого палива, але й крок у напрямку більш екологічно чистого та стійкого енергетичного сектору.

Позитивний досвід розвитку вітрової енергетики в інших країнах світу, таких як Китай та Швеція, свідчить про значний потенціал цього напрямку. Успішна реалізація проектів з вітрової енергетики принесе багато переваг, включаючи створення нових робочих місць, збільшення доходів місцевих бюджетів та збереження навколишнього середовища.

Зосередження на альтернативних джерелах енергії в Україні стає важливим кроком у забезпеченні сталого розвитку та підвищенні енергетичної безпеки країни. Реалізація цих проектів відображає наше залучення до глобальних зусиль у боротьбі зі зміною клімату та сприятиме подальшому розвитку енергетичного сектору України та Європи.