Коли тиск «грає» проти вас: чим небезпечні гіпертонія та гіпотонія

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Т, призначений на цю посаду після відставки попереднього керівника, вступає в новий етап управлінської діяльності, що супроводжується не лише внутрішніми змінами, але й великими викликами для всієї організації. Призначення нового керівника, хоч і тимчасове, стало важливим кроком для стабілізації ситуації та забезпечення безперебійної роботи установи в умовах змін.

Новопризначений виконуючий обов’язки керівника вже відзначився своєю активною позицією щодо покращення внутрішніх процесів організації. У своєму зверненні до колективу він зазначив, що пріоритетами його роботи на цей час стануть зміцнення командної роботи, підвищення ефективності управлінських процесів та забезпечення прозорості у прийнятті рішень. Ці кроки необхідні для того, щоб організація могла успішно впоратися з новими викликами, зокрема в умовах економічної та соціальної нестабільності.

Михайло Борусовський користується елітним позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado 2019 року, який належить його батьку, а дружина має автомобіль Fiat Punto 2010 року.

У 2024 році Борусовський отримав 1,7 млн грн зарплати, 12 тис. грн соціальних виплат та понад 9 тис. грн доходу від здачі земельної ділянки в оренду компанії ТОВ “КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ”, що входить до міжнародного агрохолдингу. Дружина посадовця отримала лише 2,5 тис. грн соціальних виплат.

Загальні грошові заощадження родини перевищують 4,5 млн грн, з яких 90 тис. доларів та 15 тис. євро зберігаються готівкою. Частина земельних ділянок у селі Сіде належить батькам Борусовського, які раніше займали посади у місцевому самоврядуванні та здавали майно в оренду тій же агрокомпанії.