Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

Ключові елементи військового обліку:

На запитання ведучої про майбутнє електропостачання в Запоріжжі та підконтрольних територіях, Федоров зазначив, що жителі повинні бути готовими до того, що електрики може не бути взагалі. “Може, це не подобається. Але давайте готуватися до найгіршого. Якщо буде краще – це буде супер”, – підкреслив він.

Він також зауважив, що можливі проблеми з централізованим електропостачанням на водонапірні станції, тому жителі повинні подбати про резервні джерела живлення. “Ми маємо двічі зарезервувати. Встановити один генератор та другий”, – пояснив Федоров.

Щодо теплопостачання, він повідомив, що на всі великі котельні в Запоріжжі та області, зокрема у Вільнянську, планується встановлення когенераційних установок. Перші з них запрацюють уже в грудні. “Чому є затримка? Тому що в Україні шалений попит на когенераційні установки, і жодне виробництво у світі не може покрити ці потреби”, – зазначив він.

Федоров також повідомив, що Україна звертається до партнерів за допомогою в закупівлі когенераційних установок. “Наші партнери нам фінансують, і вже 15 листопада перші установки будуть на території Запоріжжя. Підключення займе до місяця”, – додав він.

На завершення він зазначив, що в школах і лікарнях уже є генератори, які забезпечать електропостачання для освітнього процесу та медичних послуг.

27 жовтня — це дата, що має кілька важливих вимірів. Вона сплітає в собі як церковні традиції, так і українську мовну та культурну ідентичність, а також народні прикмети, які завжди були важливими для життя наших предків. У цей день вшановується пам'ять Нестора Літописця, великого діяча Київської Русі, який став основоположником літературної спадщини та історичної пам'яті нашого народу.

Нестор Літописець — це постать, яка має особливе значення для українців. Його твори, зокрема "Повість минулих літ", стали основою для розуміння історії Київської Русі. Завдяки йому ми дізналися не лише про події того часу, але й про духовний світ наших предків, їхні прагнення та боротьбу за існування на тлі політичних і релігійних змін. Важливість цих текстів для збереження національної пам’яті важко переоцінити. Саме через праці Нестора ми маємо доступ до найстаріших свідчень про формування української державності, перші хрещення, а також до образів святих, які стали основою нашої духовної традиції.

Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.

У контексті сучасних дискусій у Верховній Раді України народний депутат Олександр Федієнко висловив ідею про можливість впровадження системи забронювання працівників на підприємствах. Згідно з його висловленими поглядами, певні підприємства зможуть мати можливість резервувати від половини до всіх своїх працівників. Ця пропозиція спрямована на створення нового механізму регулювання працевлаштування та управління ресурсами на ринку праці. Відповідно до концепції, компанії матимуть можливість забезпечити собі стабільну кадрову базу через систему бронювання працівників, що в свою чергу може вплинути на зниження оборотності персоналу та покращення умов праці. Такий підхід може виявитися перспективним для ринкових учасників, адже він сприятиме більш ефективному використанню робочих ресурсів та плануванню кадрової політики заздалегідь. Однак важливо враховувати потенційні виклики та нюанси імплементації такої системи, такі як захист прав працівників та забезпечення прозорості та справедливості у виборі кандидатів для роботи.

Підприємства, які визнані критично важливими за економічними критеріями або ті, що надають послуги Збройним силам України, можуть забронювати від 50% до 100% своїх працівників, повідомив народний депутат Олександр Федієнко.

Для цього, каже нардеп, необхідно пройти певну процедуру і отримати відповідні документи. Він додав, що адміністрації та профільні міністерства активно обробляють такі заявки на бронювання працівників.

Щодо законопроекту про економічне бронювання, Федієнко повідомив, що Верховна Рада ще не досягла навіть стартового етапу, не кажучи вже про фінішну пряму. За словами нардепа, зараз тривають численні дискусії та дебати щодо моделі економічного бронювання.

Генштаб та Збройні сили мають одну позицію, тоді як представники економічного сектору – іншу. Як каже Федієнко, у Верховній Раді розуміють, що з одного боку потрібно оновлювати склад Збройних сил, а з іншого – враховувати чисельність працівників тих підприємств, які працюють офіційно.

При цьому народний обранець наголосив, що Збройні сили утримуються за рахунок коштів українських платників податків, і це не можуть бути кошти іншої країни. Тобто, відзначив Федієнко, Верховній Раді необхідно знайти баланс інтересів, щоб не зруйнувати економіку шляхом вимивання робочих кадрів, що може призвести до недостатнього забезпечення ЗСУ.

Втім, з іншого боку, потрібно створити механізми, щоб працівники нелегальних підприємств почувалися некомфортно, додав політик.