Колишній чоловік співачки Ані Лорак показав нову дівчину

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це повідомило агентство Associated Press, яке провело аналіз його останніх заяв після оголошення про намір балотуватися на виборах у 2024 році.

При цьому агентство уточнює, що способу завершення війни в Україні Трамп жодного разу не озвучував.

Також новий президент може планувати розширення армії і систем протиракетної оборони, щоб проводити політику «мир через силу».

Водночас він критикує НАТО і вищий генералітет США за відсутність лідерства і наводить як приклад Путіна та Орбана.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Наступ на курському напрямку має певні цікаві нюанси на які я б хотів звернути увагу, бо це може стати достатньо важливим фактором у російсько-українській війні. Почну з глобального…

Давайте чесно, росіяни фактично проковтнули мовчки українську відповідь. Крім алкаша Мєдвєдєва ніхто жодних заяв не робив, і навіть Китай мовчить про «територіальну цілісність», чи вже сам підтягує свою армію до кордону? Цей фактор здіймає рівень небезпеки по всіх російських регіонах і при умові розвитку подій на нашу користь буде грати проти російської влади (хоча з їх рівнем поліцейської держави неправильні думки вибивають кийками).

Вперше за два з половиною роки війни українські воїни володіють тактичною ініціативою, фактично перехвативши її у росіян (головне її втримати тепер). Така тактика росіянами використовувалась з початку 2023 року, коли вони змушували українців рефлексувати на різних ділянках лінії фронту без можливості реального планування військових операцій і ефективного використання резерву. Тепер так змусили рефлексувати росіян і при правильній стратегії це може дати ефект декількох проривів російської оборони.

Нова тактика використання РЕБів та FPV дронів. Тут у нас був пріоритет з перших днів війни, але зараз, коли росіяни швидко навчаються протидіяти нашим методам боротьби, хочу відмітити новітні можливості наших операторів дронів. Русня виє, що вони вже обмежили використання гелікоптерів, бо дрони СБУ збивають їх прямо у повітрі. Тобто техніку вартістю під 20 мільйонів доларів збиває українській винахід вартістю в тисячі разів дешевший. Це взагалі цікава історія, що саме Служба безпеки України часів Малюка стала реальним новатором в цій війні, спочатку змінивши ситуацію в Чорному морі на нашу користь, а тепер ще й може вирішити питання й з пануванням у повітрі.

Ну й поки ще під питанням, але можливий фактор Курської АЕС. Якщо її вдасться взяти під контроль, то це стане гарною розмінною монетою у перемовинах про захоплену росіянами ЗАЕС. І тут росіяни самі показали, як можна захопити та утримувати АЕС, так що не скидаємо поки що цей фактор. А для нас ЗАЕС важлива на зимовий період.

Український військово-промисловий комплекс (ВПК) неперервно трудиться над розробкою та модернізацією новітніх зразків озброєння та військової техніки для Сил оборони України. Надзвичайно важливим кроком на цьому шляху стали оголошені в квітні цього року значні досягнення, що свідчать про стабільний прогрес у сфері українського військового промислу. Україна нещадно впроваджує нові розробки, демонструючи їхню ефективність та високий рівень технологій.

Важливим етапом є представлення нових зразків озброєння перед вищими керівниками країни. Президенту Володимиру Зеленському був показаний новий дрон із машинним зором та дальністю понад 100 кілометрів, що є вражаючим свідченням розвитку українських технологій у цій сфері. Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському демонстрували оновлені бойові машини піхоти та нові броньовані транспортні засоби.

Особливо вражаючими стали покази новітніх зразків бронетехніки, проведені 18 квітня. Серед них виділяються модернізовані бойові машини піхоти БМП-1ТС із бойовим модулем "Спис-Синтез" та шестиколісний броньовик. Ці новинки дозволять українським військовим мати ефективну та сучасну техніку для захисту країни.

Окрім цього, важливим кроком у розвитку оборонної галузі стало організоване ліцензійне виробництво південноафриканських броньовиків Mbombe 6×6, які відповідають найвищим стандартам захисту та ефективності. Ці броньовані бойові машини мають високий рівень захисту від підриву на мінах та забезпечують комфорт та безпеку для військовослужбовців.

Неабияким досягненням української оборонної галузі є також модернізація радянської бойової машини піхоти БМП-1ТС, яка отримала новітній бойовий модуль "Спис-Синтез" та зміни в системі управління озброєнням та оптиці. Ці покращення значно підвищили бойові можливості та ефективність цієї техніки.

Завдяки постійному інноваційному розвитку та впровадженню передових технологій, український військово-промисловий комплекс продовжує зміцнювати обороноздатність країни, забезпечуючи необхідні ресурси та засоби для ефективного захисту національної безпеки та суверенітету.

САУ "Богдана" відзначається як значна досягнення в українській оборонній сфері. Ця 155-мм артилерійська установка стала предметом уваги завдяки своїм вражаючим характеристикам та ефективності у бойових умовах. Її почали активно вдосконалювати вже під час повномасштабних військових дій, що свідчить про важливість та актуальність цього проекту для української армії.

Протягом років було створено кілька версій САУ "Богдана", кожна з яких мала свої унікальні особливості та покращення. Остання ітерація цієї установки відрізняється наявністю досилача, що дозволяє значно прискорити процес перезарядки артилерійської системи. Вітчизняні військові високо оцінюють продукцію українського виробництва, надаючи перевагу власним розробкам.

Президент України Володимир Зеленський заявив про плани виготовлення 10 нових САУ "Богдана" лише за квітень цього року. Така ініціатива є частиною стратегії нарощування виробництва артилерійських систем для потреб Збройних Сил України. Успішна реалізація цього плану може значно підвищити обороноздатність країни та забезпечити необхідний рівень артилерійського забезпечення.

Нарощування виробництва САУ "Богдана" є частиною ширшої стратегії з посилення обороноздатності України. Уже в грудні 2023 року країна випускала 6 таких установок щомісяця. За умови збереження таких темпів виробництва, Збройні Сили України можуть отримати до кінця 2024 року ще 80 українських артилерійських установок.

Наприкінці квітня, в День працівника оборонно-промислового комплексу, Володимиру Зеленському було представлено нову модель баражувального дрона, який вже отримав прізвисько "український Ланцет". Цей дрон відрізняється високою дальністю польоту, яка перевищує 100 кілометрів, та можливістю ураження повітряних цілей. Його потужна бойова частина забезпечує ефективне виконання завдань навіть у найскладніших умовах бойових дій.

Українська оборонна промисловість продовжує активно розвиватися, надаючи Збройним Силам України сучасні та ефективні зразки військової техніки. Створення української артилерійської установки "Богдана" та баражувального дрона "Ланцет" є прикладами успішних науково-технічних розробок, які підтверджують високий потенціал українського військово-промислового комплексу. Плани на подальше нарощування виробництва та модернізацію військової техніки свідчать про національну визнаність не лише в сфері оборонної промисловості, а й у галузі технологічних розробок в цілому. Україна показує свою готовність та здатність забезпечити собі власний оборонний потенціал та впевнено стояти на варті своєї національної безпеки.