Колишній ресторан Тищенка “Велюр” виставили на продаж за 1,5 млн доларів

У Верховній Раді України внесено на розгляд законопроект, який пропонує заборонити мобілізацію 100% працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у зв'язку з їх вирішальною роллю у проведенні рятувальних операцій та ліквідації наслідків російських атак. Враховуючи необхідність постійної готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та важливість швидкого реагування на загрози безпеки, ініціатори закону стверджують, що захист кваліфікованого персоналу ДСНС є запорукою національної безпеки та внутрішнього спокою. Водночас, враховуючи недостатній кадровий резерв у сфері рятувальних служб, прийняття цього закону має на меті зберегти оперативну ефективність та готовність до дій в умовах можливих загроз.

“100% працівників ДСНС повинні отримати бронь від мобілізації. Подав відповідний законопроєкт №11323 до Верховної Ради,” – повідомив нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.

Він зазначив, що рятувальники, які щодня та щоночі рятують українців та розбирають завали після атак росіян, мають отримати бронь від мобілізації.

Раніше Олексій Гончаренко повідомив, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка передбачає бронювання частини працівників ДСНС.

У результаті масштабної спецоперації Служби безпеки України було викрито та припинено діяльність корупційної схеми у вищих ешелонах Державної митної служби. Оперативники СБУ затримали кількох високопоставлених посадовців Департаменту Держмитслужби, які, за попередніми даними, створили налагоджену систему отримання неправомірної вигоди.

СБУ затримала керівників Департаменту Держмитслужби, які “обклали даниною” регіональні митниці: їм загрожує до 10 років в’язниці з конфіскацією майна.

Повідомляється, що чиновники вимагали з регіональних митниць гроші, а натомість обіцяли “не чіпати” і “прикривати” їхні службові порушення.

Наразі тривають 28 обшуків у Центральному апараті Держмитслужби, а також в обласних підрозділах відомчої безпеки та контролю Західного, Південного та Центрального регіонів.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За весь час існування НАЗК тільки у двох депутатів було виявлено «ознаки необґрунтованих активів чи незаконного збагачення».

Мова про Кормишкіну Ірину Валеріївну та результати перевірки її декларації за 2022 рік, а також про нардепа Бабенка Миколу Вікторовича й підсумки вивчення його декларації за 2021 рік.

Тобто, станом на кінець 2024 року, серед депутатів, які у 2023 році, багатіли на нові квартири, машини, інші активи, НАЗК поки що так і не побачило порушників антикорупційного законодавства.

І це попри той факт, що про сумнівні та вартісні активи, набуті низкою народних обранців під час війни, у ЗМІ писали дуже багато.

Наприклад, нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк оселився у новій столичній квартирі вартістю понад 11 млн грн, а його дружина народна депутатка Ольга Коваль почала пересуватися на новому «Лексус».

Або інший приклад: нардеп Олександр Фельдман (група “Відновлення України”) не задекларував 500 тис. гривень за проживання в готелі на Мальдівах.

Також, нещодавно стало відомо про те, що нардеп від “Слуги народу” Роман Каптєлов не вказав у своїй декларації набуту московську нерухомість та доходи дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві.

Крім того, елітним авто BMW та ще й облігаціями на 11 мільйонів гривень у 2023 році розжився депутат-“слуга” Олександр Бакумов.

Загалом же, за даними ЕП, у третини народних депутатів під час війни з’явилися нові авто та нерухомість. І найбільше обросли цінними активами представники “Слуги народу” та бізнес-група “Довіра”.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Свердловину глибиною 4202 метри пробурено в центральній частині родовища. За словами голови правління НАК “Нафтогаз України” Олексія Чернишова, до кінця 2024 року планується пробурити ще одну, а у 2025 році – чотири додаткові свердловини.

“Другий рік поспіль нам вдається нарощувати видобуток завдяки професійній роботі фахівців Укргазвидобування. Дякую всім за цей результат”, – зазначив Чернишов.

Успіх цього проекту став можливим завдяки 3D-сейсморозвідувальним дослідженням, які дозволили визначити перспективні горизонти та уточнити їхню потужність. Як пояснив т.в.о. очільника “Укргазвидобування” Сергій Лагно, правильний вибір місця буріння був ключовим фактором ефективності.

З початку 2024 року компанія “Нафтогаз” забезпечила видобуток 9,8 млрд кубометрів товарного газу. Це на понад 7% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і перевищує операційний план на 2%. Однак ці результати все ще поступаються довоєнним показникам 2021 року, коли обсяг видобутку сягнув 13,7 млрд кубометрів.

Ключові елементи військового обліку:

В ефірі телеканалу КИЇВ24 Васильченко пояснила, що цей законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Таким чином, працівники змушені будуть віддавати більшу частку своєї зарплатні до державного бюджету, що може призвести до зниження їхнього чистого доходу.

“По суті, зарплати у більшості навпаки знизяться, якщо буде підписаний законопроєкт про підвищення податків. Ми пам’ятаємо, що ним передбачається підвищення військового збору до 5%, а це на 3,5% більше доведеться зі своїх заробітних плат віддавати у державний бюджет”, – підкреслила Васильченко.

Народна депутатка також нагадала, що понад 15 днів тому законопроєкт був підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та переданий на розгляд Офісу президента. Хоча вона виступала проти цього законопроєкту і вважає його несправедливим, більшість у сесійній залі підтримала документ.

“Президент має його підписати. Я не підтримувала цей законопроєкт і вважаю його несправедливим, але, тим не менш, він, на жаль, був підтриманий більшістю у сесійній залі. Тому, якщо говоримо про заробітні плати, навпаки очікується їх зменшення”, – додала Васильченко.

Ця ініціатива викликає занепокоєння серед працівників як у державному, так і приватному секторах, адже підвищення податкового навантаження може зменшити реальну зарплату, що призведе до зниження купівельної спроможності громадян.