Колишній «Спортмастер» йде з України: рішення ухвалила рада директорів

Вища рада правосуддя надала згоду на арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала трагічні наслідки. За даними Офісу Генерального прокурора, клопотання про дозвіл на тримання під вартою надійшло від сторони обвинувачення, і члени ВРП підтримали це рішення після розгляду матеріалів справи.

Інцидент стався на території Івано-Франківської області. За попередньою інформацією слідства, дії водійки, яка перебувала за кермом транспортного засобу, призвели до загибелі однієї людини та спричинили тілесні ушкодження іншій. Правоохоронні органи кваліфікували подію за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та завдання шкоди здоров’ю іншого учасника ДТП.

Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

У Миколаєві, спільно з міжнародними партнерами, прийнято стратегічне рішення щодо впровадження системи прозорості та чесності. Ця важлива ініціатива націлена на відновлення довіри до міста, яке постраждало від наслідків агресії Росії. Мер Миколаєва, Олександр Сєнкевич, оголосив про це під час п’ятого міжнародного саміту мерів у молдовському Данчені. Він підкреслив, що побудова чесної системи стає ключовим елементом відновлення міста, яке стало жертвою агресії Росії. У владних структурах акцент робиться на боротьбі з корупцією, адже довіра є основною складовою успішної співпраці з міжнародними партнерами. Місто активно співпрацює з Антикорупційною європейською ініціативою, проводить реформи в комунальних підприємствах та впроваджує прозору систему закупівель. Планується створення спеціального веб-сайту для моніторингу міжнародної допомоги, що підкреслить прозорість та ефективне використання коштів. Окрім цього, мер розповів про виклики, які стоять перед містом після агресії Росії, та подякував міжнародним партнерам, зокрема Данії, за підтримку та співпрацю в удосконаленні Миколаєва. Генеральний план розвитку, який розробляється наразі, стане основою для реабілітації та подальшого розвитку міста.

Ці новини виходять попереду звітів про 5-й Міжнародний саміт мерів (IMS), що відбувається у молдовському місті Данчені. Заснований у 2016 році, цей захід почав як платформа для обміну досвідом між лідерами місцевого самоврядування, а з часом переріс у щось більше, ніж просто конференцію, ставши місцем зародження нових проєктів та партнерств. Саміт отримав підтримку президентки Молдови Маї Санду. Серед учасників – представники Франції, Італії, Швеції, Словаччини, Румунії, Польщі, Литви, Молдови та України. Темою цьогорічного заходу стала "Розбудова стійких громад через інновації та співпрацю". На саміті зібралися понад 200 мерів та представників громад, серед яких – представники Чортківа, Копичинців, Миколаєва, Львова, Хмельницького, Вінниці, а також потенційні інвестори та представники Європейського Союзу.

У звіті про 5-й Міжнародний саміт мерів (IMS) у молдовському місті Данчені виділяється важливість обміну досвідом між місцевими лідерами та розвиток партнерств для створення стійких громад. Підтримка президентки Молдови Маї Санду свідчить про значимість заходу. Участь представників різних країн, включаючи Україну, підкреслює міжнародний характер саміту та його вплив на розвиток муніципалітетів. Тема цьогорічного заходу, "Розбудова стійких громад через інновації та співпрацю", показує акцент на важливості інноваційного підходу до розвитку міст та сел. Участь різних рівнів влади, потенційних інвесторів та представників Європейського Союзу свідчить про широкий інтерес до зміцнення місцевого самоврядування та розвитку громад.

Державне бюро розслідувань оголосило підозру Богдану Хмельницькому, колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. За версією слідства, під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України він допустив серйозні порушення, що призвели до переплати понад 322 мільйони гривень. Ситуація стала наслідком укладання двох договорів з комерційними структурами в умовах воєнного стану, де державні кошти були витрачені неефективно.

Слідчі органи з'ясували, що Хмельницький, будучи посадовцем, не забезпечив належного контролю за цінами на постачання води та умовами укладених угод. У результаті цього не тільки державний бюджет поніс значні збитки, а й загальне фінансування потреб Збройних сил України було піддано ризику. Оскільки контрактні зобов'язання були укладені під час воєнного стану, розмір переплати виглядає ще більш кричущим на тлі поточної військової ситуації в країні.

Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.