П’ятниця, 17 Липня, 2026

Колишній суддя підвищив пенсію майже до 200 тисяч гривень через суд

Важливі новини

Житлові пільги для Героїв України у 2026 році: що пропонує держава

У 2026 році в Україні продовжить діяти система житлових...

Використання погодних умов як зброї: російські війська активізують атаки під прикриттям туману

Російські підрозділи намагаються повернути собі ініціативу на фронті, задiюючи нетипову тактику, що базується на використанні природних умов. Туман і дощ стали для них інструментами, які дозволяють частково нівелювати перевагу України в застосуванні дронів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що російська армія свідомо робить ставку на погіршену видимість, адже в таких умовах розвідувальні та ударні безпілотники працюють менш ефективно.

Особливу увагу фахівці ISW звертають на район поблизу Новопавлівки, де 14 листопада відбулося раптове пожвавлення бойових дій. Після тривалого періоду відносного затишшя російські сили спробували скористатися погодними умовами, щоб просунутися вперед. Геолокаційні матеріали, які з’явилися в мережі, фіксують точні удари Сил оборони по російській бронетехніці на північний схід від населеного пункту. Водночас проросійські ресурси поширюють власні заяви, згідно з якими штурмові підрозділи змогли двічі наблизитися до українських позицій, скориставшись щільним туманом.

За даними ISW, окупанти останнім часом системно використовують туманну погоду для атак уздовж усього фронту, особливо на напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Коли українські очі в небі – розвідувальні й ударні безпілотники – не бачать цілі, росіяни намагаються просуватися штурмовими групами, бронетехнікою й мотопіхотою на короткі дистанції.

Окремі аналітичні огляди також фіксують: біля Покровська густий туман уже кілька днів полегшує російським підрозділам інфільтрацію української оборони, адже дрони стають малоефективними, а спостереження з повітря ускладнюється.

ISW нагадує, що Україна була змушена будувати оборону навколо безпілотників переважно з необхідності. «Стіна дронів» – це масове застосування тактичних ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які виснажують російську живу силу й техніку уздовж більш ніж 1200-кілометрової лінії фронту, компенсуючи нестачу піхоти та важкого озброєння.

Такий підхід справді дозволив ЗСУ стримувати більші й краще оснащені російські угруповання. Але він виявився вразливим саме в умовах, коли дрони не можуть нормально працювати – через туман, дощ, низьку хмарність, обмерзання чи сильний вітер. За словами аналітиків, рідкісні і не всюди належно укріплені українські оборонні позиції, а також брак артилерії та інших «класичних» систем ускладнюють дії ЗСУ, коли безпілотники тимчасово «сліпнуть».

У звіті підкреслюється, що вихід – не в відмові від дронів, а в побудові багаторівневої оборони, де безпілотники – лише один із елементів, а не єдиний ключовий інструмент.

Аналітики наголошують:– Україна потребує значно більшого постачання традиційних систем озброєнь – насамперед артилерії, боєприпасів до неї, а також танків, бронемашин і засобів ППО;– лише за умови достатньої кількості «класичного» вогневого ураження українська армія зможе перекривати прогалини, які виникають, коли погода зводить нанівець перевагу дронів;– війна показує, що жоден окремий тип озброєнь не може бути «чарівною паличкою» – ставка тільки на БпЛА робить оборону вразливою, а традиційні системи озброєння «точно не стали анахронізмом».

Фактично ISW попереджає Захід: якщо Україна не отримає достатньо артилерії та боєприпасів, росіяни й надалі шукатимуть «погодні вікна» – дні, коли дрони менш ефективні, – і намагатимуться проривати оборону локальними механізованими штурмами, як це сталося під Новопавлівкою.

ДОРОГОВАРТІСНЕ МАЙНО ПОСАДОВЦЯ ОВА: ЩО ЗАДЕКЛАРУВАВ КЕРІВНИК ТРАНСПОРТНОГО НАПРЯМКУ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ

Керівник управління транспорту Дніпропетровської обласної військової адміністрації Віталій Фіклістов за підсумками минулого року відобразив у своїй декларації суттєві зміни у майновому стані. Йдеться про набуття об’єктів нерухомості та транспортних засобів, загальна задекларована вартість яких перевищує 7 мільйонів гривень, без урахування можливої ринкової оцінки цього майна.

Відповідно до оприлюднених даних, у 2025 році посадовець став власником великого житлового будинку в межах міста Дніпро. Площа будинку становить 549,2 квадратного метра, що відносить його до категорії об’єктів підвищеного комфорту. Разом із будинком було оформлено й земельну ділянку площею 1731 квадратний метр, на якій розташована нерухомість.

Автопарк чиновника також викликає запитання. У декларації зазначено два автомобілі BMW. Перший — BMW X5 M 2022 року випуску, який Фіклістов отримав 12 лютого 2025 року за договором поділу майна подружжя. Надалі вартість цього авто вказана на рівні 4 мільйонів гривень. Другий — BMW M340i 2025 року випуску, спортивна модель, придбана 16 вересня 2025 року за 2,2 мільйона гривень.

Водночас у декларації відсутня інформація про дружину Інну Віталіївну Фіклістову та дітей — Діану і Дарію. Як зазначено в документах, подружжя офіційно розлучилося через суд у Дніпрі в березні 2025 року. Саме після цього в декларації з’являються об’єкти нерухомості та автомобіль, отриманий у результаті поділу майна.

Фіклістов має тривалий досвід роботи в системі правоохоронних і сервісних органів. Раніше він працював у ДАІ, згодом перейшов до системи Головного сервісного центру МВС, де навіть очолював підрозділ із боротьби з корупцією.

Що стосується доходів, у 2025 році посадовець задекларував заробітну плату в управлінні транспорту Дніпропетровської ОВА у розмірі 828 тисяч гривень. Крім того, він отримав 255 тисяч гривень пенсії від Пенсійного фонду України. Ще понад 154 тисячі гривень Фіклістов задекларував як дохід від продажу електроенергії за «зеленим» тарифом.

Найбільшу частку доходів становить 4 мільйони гривень, отримані від відчуження рухомого майна. Кошти надійшли від фізичної особи Олександри Гуменюк і, ймовірно, пов’язані з продажем одного з автомобілів. Сукупний офіційний дохід посадовця за рік склав близько 5,24 мільйона гривень.

Станом на кінець року Фіклістов задекларував також значні грошові активи. У готівці він зберігає 2 мільйони гривень. На рахунках у державних та комерційних банках розміщено близько 890 тисяч гривень, а також 1460 євро.

З огляду на задекларовані доходи, обсяги придбаного майна, занижену оціночну вартість нерухомості та обставини поділу майна після розлучення, декларація керівника управління транспорту Дніпропетровської ОВА може стати предметом підвищеної уваги з боку контролюючих та антикорупційних органів.

Визначальні тижні для України: Ситуація на фронті та майбутнє країни

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке триває вже третій рік, наближається до критичної точки. За цей час українці стали свідками не лише численних військових операцій, а й величезних людських втрат, руйнувань і змін у житті цивільних громадян. Однак сьогодні, як зазначає The Washington Post, ситуація на фронті досягла вирішального етапу. Наступні кілька тижнів можуть стати […]

The post Визначальні тижні для України: Ситуація на фронті та майбутнє країни first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Довіра до Володимира Зеленського в світі зменшується

Дослідження показало, що рівень підтримки українського лідера зазнав певних змін порівняно з попереднім роком. Ця тенденція спостерігалася в різних регіонах світу, що свідчить про глобальний характер цього явища.

Дослідження провели у 35 країнах світу, щоб визначити ставлення населення до президента України Володимира Зеленського.

Згідно з цими даними у середньому 40% респондентів позитивно ставляться до Зеленського, а негативно – 46%. У Європі найбільш позитивне ставлення до президента України у Швеції – 80% та Великій Британії – 72%.

Також переважає позитивне ставлення над негативним до Зеленського в Нідерландах, Німеччині, Польщі та Іспанії.

В Угорщині до Зеленського ставляться позитивно 14% населення, що стало найнижчим результатом у Європі, водночас негативний показник сягає 83% — найвищий серед 35 країн дослідження.

В Азії та Океанії найбільше довіри до президента України в Японії – 63% та Австралії – 62%. Також більш позитивне ставлення над негативним зафіксовано у Філіппінах, Південній Кореї та Бангладеш.

Населення в Індії має найвищий показник тих, хто не визначився – 45%, тоді як підтримує Зеленського 28%, а протилежної думки – 27%. У Канаді 64% до президента України ставляться з довірою, а негативно – 30%. У США показники – 48% проти 39% відповідно.

Як вказують аналітики Pew Research Center довіра до Володимира Зеленського значно знизилась у кількох країнах, а особливо у Польщі. У 2023 році 70% поляків довіряли Зеленському, а у 2024 цей показник впав на 22 пункти та становить 48%. Також значне зниження довіри до президента було зафіксовано у Південній Кореї – 15 пунктів та Південній Африці – 12 пунктів. Менш як 10 пунктів зниження за довірою також спостерігали у таких партнерів України як Австралія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія та США.

В Україні довіра до Володимира Зеленського становить 53,8%. Недовіряють президенту України – 37,8%. За балансом довіри та недовіри Зеленський має найвищі показники в Україні.

Колишній суддя Харківського апеляційного суду Ярослав Чопенко, який раніше набув публічності завдяки участі у справі керівника “Запоріжжяобленерго” Стасевського, домігся суттєвого збільшення своєї пенсії через судовий процес. До цього його виплати становили понад 138 тисяч гривень на місяць, тоді як після рішення суду вони зросли майже до 200 тисяч гривень.

Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/1627/25, Чопенко ще минулого року звернувся до Пенсійного фонду України з проханням перерахувати пенсію у зв’язку зі зростанням заробітних плат суддів. Пенсійний фонд відмовив у задоволенні цієї вимоги, посилаючись на відсутність законних підстав для підвищення. Проте суд визнав аргументи колишнього судді переконливими і ухвалив рішення на його користь, що дозволило значно збільшити розмір пенсійних виплат.

Суддя отримав пенсію у розмірі 62% від зарплати судді Харківського апеляційного суду. Розрахунок провели із зарплати у 223,3 тис. грн, тоді як актуальний розмір посадового окладу становить 321 725 грн: базова ставка – 189 250 грн, доплата за вислугу років – 132 475 грн.

Після перерахунку пенсія Чопенка зросла до 199,4 тис. грн. Суд зобов’язав Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року на підставі довідки Харківського апеляційного суду.

Таким чином, відставний суддя отримав пенсію, фактично прирівняну до зарплати чинних суддів, незважаючи на початкову відмову Пенсійного фонду.

Останні новини