Колишня редакторка “Слідства ведуть екстрасенси” розповіла про шалений бізнес “провидців”

Дружина Віталій Козловський, 38-річна Юлія Бакуменко, вже тривалий час залишається поруч із артистом не лише як кохана жінка, а і як професійна піарниця, яка добре знає закони медіапростору. Їхній союз сформувався на перетині особистого та професійного життя, де довіра і підтримка стали основою міцних стосунків. Попри роки спільної роботи, Юлія свідомо обирає залишатися в тіні, дозволяючи чоловікові бути в центрі уваги публіки.

За час співпраці вона навчилася тонко відчувати інформаційні хвилі, формувати імідж і водночас берегти приватність родини. Навіть після того, як їхні робочі відносини переросли в романтичні, а згодом у сімейні, Бакуменко не змінила власних принципів щодо публічності. Народження дитини лише зміцнило її прагнення оберігати особистий простір від надмірної цікавості сторонніх.

Сам Віталій Козловський це фото у своєму профілі не публікував. Натомість він поділився відео з прем’єри. Ймовірно, саме Юлія, як і раніше, займається його інформаційним супроводом і була причетна до створення цих кадрів.

Співак неодноразово підкреслював, що не втручається в рішення дружини щодо її публічності. За його словами, у їхніх стосунках панує повна довіра.

«Це її рішення. Я ніколи їй нічого не забороняю. В нас в цьому плані є повна демократія. Як вона хоче, так воно і буде. І я її слухаюся, тому що я своїй дружині дуже довіряю», — зазначив артист.

Попри багаторічну роботу у шоу-бізнесі, Юлія Бакуменко залишається людиною, яка свідомо обирає залишатися поза центром уваги. І навіть під час рідкісних публічних виходів вона, схоже, віддає перевагу стриманості та ролі підтримки.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі їхні дії залишалися непоміченими. Переполох зчинився вперше лише минулого тижня, коли уряд Гессена заявив у відповіді на запит від АдН: “Імміграційна влада Гессена не видаватиме українським чоловікам призовного віку жодних німецьких документів, що замінюють закордонні паспорти. Їм було б доцільно вирушити на Україну, щоб отримати там паспорт і пройти обов’язкову військову службу”.

Тепер українські чоловіки мають їхати на батьківщину і продовжувати документи там – при цьому їх, найімовірніше, одразу ж заберуть до армії. Досі цього не відбувалося, бо федеральні землі видавали українцям паспорт іноземця. Тепер такої можливості більше немає – і не тільки в Гессені.

Статс-секретар міністерства юстиції федеральної землі Баден-Вюртемберг Зігфрід Лорек підтвердив, що влада в його землі “вже не видає німецьких проїзних документів військовозобов’язаним українським чоловікам”. Сам політик ХДС вважає розумним, щоб українці пройшли військову службу. “Стосовно них не відбувається жодної несправедливості – навпаки, за українським законодавством вони підлягають переслідуванню за дезертирство”, – пояснив Лорек. За його словами, уряд хоче й надалі надавати Україні підтримку, сприяючи її здатності до самозахисту, а це включає в себе “спонукання громадян стати на захист своєї країни”.

Уряд Баварії також підтримує цей підхід. Міністр внутрішніх справ Йоахім Херрманн заявив: “Я неодноразово закликав федеральний уряд внести розумні уточнення в питання про військовозобов’язаних біженців з України. Йдеться не тільки про те, чи видавати нам документи замість українських паспортів із вичерпаним терміном дії, а й про те, чи не послаблюємо ми чинними правилами обороноздатність України”.

Рішення Верховної Ради викреслити з законопроєкту про мобілізацію положення про "дембель" викликало значне обговорення. За словами заступниці голови фракції "Слуга народу" Євгенії Кравчук, такий крок був обумовлений побоюванням, що затвердження відповідного пункту щодо демобілізації військових після 36 місяців може призвести до скорочення допомоги від Заходу. Вона наголосила на тому, що наши партнери на Заході висловлювали занепокоєння стосовно цієї норми та навіть прямо запитували про наміри України у воєнній справі, нагадуючи про надану допомогу. Кравчук зазначила, що хоча ця допомога є недостатньою, очікується позитивне рішення щодо пакета допомоги від США. Проте, виключення пункту про "дембель" відправило б сигнал, ніби Україна готова знімати зі служби значну кількість військових. Це, за словами політика, може створити враження про готовність країни до капітуляції, що викликає питання про доцільність надання допомоги такій країні. Не забуваймо, що початкова версія законопроєкту передбачала демобілізацію після 36 місяців служби, але цей пункт був вилучений перед другим читанням під впливом звернення головкому Сирії.

Висновки щодо згаданої статті можна сформулювати таким чином:

• Викреслення положення про "дембель" з законопроєкту про мобілізацію викликало значну обуреність і обговорення серед політичних коліг та громадськості.

• Причиною цього кроку стала опіка за збереженням допомоги від Заходу, оскільки вважалося, що введення такої норми про демобілізацію може призвести до скорочення міжнародної підтримки.

• Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук підкреслила важливість уважного ставлення до партнерства з країнами Заходу та уникнення сигналів, що можуть спричинити сумніви у готовності України до ведення війни.

• Необхідність збереження допомоги від міжнародних партнерів визначено як ключовий фактор для зміцнення обороноздатності країни та забезпечення її безпеки в умовах військового конфлікту на сході.