Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

Прокурори Офісу Генерального прокурора України ініціювали кримінальне провадження проти депутата Полтавської міської ради. Йому висунуто підозру за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях, що є порушенням, відповідно до частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Згідно з результатами слідства, депутат впродовж 2022–2024 років не зазначив у своїх деклараціях наявні віртуальні активи, а також операції з ними, загальна сума яких перевищує 200 мільйонів гривень. Це включає не лише його власні активи, але й активи близьких родичів.

Незважаючи на те, що у 2025 році були подані уточнені декларації, ці дані також виявилися неповними та частково неточними. Таке порушення може мати серйозні наслідки для депутата, оскільки воно передбачає кримінальну відповідальність за умисне подання неправдивої інформації в офіційних документах. Справа є важливою не лише з правової точки зору, а й для демонстрації прозорості фінансової діяльності державних посадових осіб.

Розслідування проводилося спільно з Головним слідчим управлінням Національної поліції та Управлінням СБУ в Полтавській області. Викриття стало результатом комплексної перевірки декларацій депутата та його родичів, що дозволило встановити приховані активи і недостовірні відомості.

Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято рішення про притягнення депутата до відповідальності. Санкція статті передбачає покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадової особи місцевого самоврядування.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Раніше рішення військово-лікарської комісії про непридатність означало автоматичне виключення особи з військового обліку. Наказом №686 така норма скасовується. Зокрема, з тексту Положення вилучено положення про негайну реалізацію постанов ВЛК щодо виключення з обліку. Також прибрано норму, яка зобов’язувала складати свідоцтво про хворобу для тих, хто підлягає виключенню.

Однак ці зміни викликають багато запитань щодо їх відповідності чинному законодавству. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко визначає, що громадяни, визнані непридатними до військової служби, мають бути виключені з військового обліку. Ця вимога залишається в силі, адже накази Міністерства оборони не можуть скасовувати законодавчі норми.

Нововведення породжують низку правових та практичних суперечностей. Якщо непридатних більше не виключатимуть, залишається незрозумілим, які саме дані про них мають бути внесені до військово-облікових документів. До того ж виникає питання, чи не стане це підґрунтям для юридичних колізій, адже наказ не відповідає вимогам закону.

Можливі причини таких змін поки не пояснені. Одна з версій — бажання Міністерства оборони зберегти максимальний контроль над мобілізаційним резервом у складний період війни. Утім, без чітких роз’яснень суспільство може сприйняти ці зміни як спробу створити додатковий тиск на осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати військові обов’язки.

Наказ №686, безумовно, потребує додаткових роз’яснень з боку Міністерства оборони. Поки що залишається відкритим питання, як ці зміни будуть впроваджуватися на практиці і чи не призведуть вони до соціальної напруги серед тих, кого визнають непридатними до служби.

Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення щодо додаткового фінансування діяльності Верховної Ради. За розпорядженням від 1 жовтня, парламенту надано понад 143 мільйони гривень. Більша частина цих коштів буде використана для забезпечення своєчасної виплати заробітних плат працівникам Верховної Ради. Важливе уточнення: фінансування надано за рахунок виділених раніше бюджетних коштів, які були переправлені через Управління справами Апарату Верховної Ради.

Ці зміни спрямовані на підтримку безперебійної роботи парламентських структур та забезпечення належного функціонування всіх підрозділів. Очевидно, що ці додаткові фінансові ресурси дозволять ефективніше виконувати обов’язки, забезпечуючи оперативність у прийнятті важливих рішень та законодавчих ініціатив. Оскільки більша частина фінансування йде на виплату заробітних плат, можна очікувати позитивний вплив на мотивацію співробітників та підвищення ефективності їхньої роботи.

Отримане фінансування буде використано за програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради».

Найбільша частина коштів — 120,21 мільйона гривень — призначена на оплату праці співробітників парламенту. Решту суми витратять на організаційні та технічні потреби Апарату Верховної Ради.

Таким чином, уряд забезпечив додаткове фінансування парламенту, що дозволить покрити зарплати та поточні витрати у другій половині 2025 року.