П’ятниця, 16 Січня, 2026

Комітет Ради не підтримав законопроект про зменшення пенсій прокурорам – Гетманцев

Важливі новини

Борошно дорожчає: українцям прогнозують суттєве подорожчання хліба

Хоча цьогорічний урожай зернових в Україні виявився дещо гіршим за минулорічний, його вистачає для покриття внутрішнього попиту. Проте проблема полягає у якості зерна, що безпосередньо вплине на ціну борошна і, відповідно, хліба. Про це в коментарі УНІАН заявив перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ “Київ Хліб” Юрій Дученко. Чому дорожчає борошно За його словами, […]

Хто стоїть за брендом “українських” мийних засобів “Укрхімтех”

Поки в країні воєнний стан, а державні закупівлі скорочуються до критичного мінімуму, деякі бізнесмени примудряються не просто виживати — а розквітати. Один із таких – Павло Бартковський, власник компаній, що спеціалізуються на мийних і дезінфікуючих засобах. І водночас — герой публікацій у медіа про “патріотичний бізнес” із присмаком мільйонів. За даними видання “Антикор”, Бартковський під […]

Керівник державного органу підозрюється в корупційних злочинах на 56 мільйонів гривень

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

У слідстві ім’я чиновника не вказується. Однак ЗМІ повідомляють, що йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який раніше очолював Донецьку ОДА.

У 2020-2023, обіймаючи посаду керівника Донецької ОВА, Кириленко придбав 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів своєї дружини.

Серед незаконно придбаного:

▫️7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м; ▫️дом під Києвом площею понад 220 кв. м; ▫️2 гаражних боксу; ▫️6 паркувальних місць; ▫️3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м; ▫️автомобиль ВМW Х3.

Придбане майно не було вказано в деклараціях Кириленка за 2020, 2021, 2022 і 2023 роки.

ISW підтвердив нові просування армії РФ на кількох напрямках фронту

Російські війська здійснили локальні просування на кількох напрямках фронту, включно з північчю Сумської області, районом Лимана на Донеччині та Покровським районом. Про це свідчить новий звіт американського Інституту вивчення війни (ISW). Зокрема, аналітикам вдалося геолокаційно підтвердити просування російських підрозділів у районі населеного пункту Ворачине, розташованого на півночі Сумщини. Водночас інформація про повний контроль над селом […]

Британські війська та Україна: історичні уроки і сучасні сценарії безпеки

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

Законопроект, що передбачає скасування спеціальних пенсій для працівників прокуратури, пройшов перше читання у Верховній Раді, але не отримав схвалення профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, ініціатива зіткнулася з потужним спротивом, попри підтримку з боку керівництва комітету.

Опір зсередини

«Опір з боку прокурорської спільноти та деяких депутатів, які їх підтримують, виявився шаленим», — зазначив Гетманцев. Він підкреслив, що тиск із боку зацікавлених сторін зупинив ухвалення позитивного рішення, хоча аргументи авторів законопроєкту базуються на ідеї соціальної справедливості та економічної доцільності.

Питання справедливості і ресурсів

На думку Гетманцева, скасування спецпенсій — це не лише крок до рівності в пенсійній системі, а й реальна можливість перерозподілити кошти на користь тих, хто отримує найменше.

«Мова йде не просто про зміни у законодавстві, а про вивільнення ресурсів для підвищення мінімальних пенсій, що є особливо актуальним в умовах воєнного часу та економічної нестабільності», — заявив він.

Наступні кроки

За словами Гетманцева, законопроект можуть доопрацювати вже на наступному тижні під час чергового засідання Комітету. Якщо компроміс буде знайдено, документ можуть винести на голосування у другому читанні.

Зараз доля законопроєкту лишається невизначеною, однак ініціатори налаштовані рішуче. «Це питання принципу», — додав Гетманцев.

Останні новини