Комітет з енергетики підтримав закупівлю обладнання для добудови Хмельницької АЕС

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу народному депутату Юрію Кісєлю, якого підозрюють у організації отримання неправомірної вигоди за голосування у Верховній Раді. Підозра стосується схеми, де, ймовірно, через посередників здійснювались незаконні виплати за підтримку певних законодавчих ініціатив.

За рішенням суду, народний депутат має бути під вартою до завершення розслідування. Це рішення стало результатом ретельного аналізу доказів та висновків, представлених антикорупційними органами, які заявляють про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтування обвинувачень. Справа щодо Кісєля є частиною більш широкої боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, що була ініційована після численних скарг на підозрілі схеми з отриманням незаконних платежів за політичну діяльність.

Напередодні НАБУ повідомило про оголошення підозр одразу п’ятьом народним депутатам України. За даними слідства, йдеться про можливу організацію схем отримання хабарів за підтримку певних рішень під час голосувань у Верховній Раді. Усім фігурантам справи були вручені клопотання про обрання запобіжних заходів.

У ВАКС зазначили, що під час ухвалення рішення враховували статус підозрюваного, характер інкримінованих дій, а також ризики, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України. Сума застави та додаткові процесуальні обов’язки, покладені на депутата, мають забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Досудове розслідування у справі триває. У разі доведення вини Юрію Кісєлю може загрожувати кримінальна відповідальність відповідно до антикорупційного законодавства.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними дослідження платформи OLX Робота, у жовтні 2024 року найважче було знайти конструкторів на виробництві. На 39 вакансій припало лише 60 відгуків. Незважаючи на це, роботодавці пропонують доволі високу медіанну зарплату – 28 750 грн, що суттєво перевищує середню зарплату по країні, яка за даними Держстату у другому кварталі становила 20 964 грн.

Другою складною вакансією стала позиція стоматолога. При медіанній зарплаті у 30 000 грн на платформі OLX було лише 197 відгуків на 110 вакансій.

Схожі труднощі виникають із пошуком автоелектриків, попит на яких залишається стабільно високим уже другий рік. На 149 вакансій у жовтні було лише 296 відгуків, хоча зарплата цих спеціалістів зросла до 35 000 грн, у порівнянні з 27 500 грн торік.

У сфері краси та здоров’я також спостерігається дефіцит кадрів. Наприклад, для вакансій тренерів (медіанна зарплата 17 500 грн) було лише 290 відгуків на 107 вакансій.

Ще однією проблемною позицією стала роль технолога у виробництві. На 67 відкритих вакансій було лише 204 відгуки, при цьому середня зарплата становить 22 500 грн.

Аналітики OLX Робота зазначають, що низький інтерес до цих спеціальностей зумовлений кількома факторами:

Дефіцит кадрів водночас відкриває нові можливості для спеціалістів. Менша конкуренція дозволяє кандидатам обирати кращі умови працевлаштування, зокрема вищі зарплати або комфортніші графіки.

Експерти радять роботодавцям переглядати підходи до пошуку персоналу: інвестувати у навчання новачків, пропонувати гнучкі умови роботи та адаптувати заробітні плати до рівня, який відповідає реаліям сучасного ринку.

Історія будівлі на вулиці Короленка, 33 (колишня Володимирська) розпочинається у 1912 році, коли Київська губернська земська управа вирішила збудувати нове представницьке офісне приміщення. Враховуючи важливість цього проєкту, було організовано конкурс серед архітекторів, який виграв один із найвідоміших зодчих того часу — Володимир Щуко. Архітектурне рішення, яке він запропонував, стало символом епохи та поєднувало кілька архітектурних стилів, що разом створювали неповторний вигляд будівлі.

Проєкт Щуко містив симетричний фасад, елементи барокового стилю та витончену мансарду, доповнену двоярусною баштою, яка нагадувала знамениті київські колокольні. Вражаюча конструкція мала не лише естетичну, але й практичну цінність, адже будівля була спроектована як важливий адміністративний центр. Перший камінь у фундамент поклала Ольга Столипіна, вдова відомого реформатора Петра Столипіна, а другий — сам прем'єр-міністр Російської імперії Володимир Коковцов.

Після 1934 року будівля стала резиденцією головних органів влади УРСР. Тут розміщувалися ЦК КП(б)У та ЦК комсомолу, а згодом – органи держбезпеки. Під час німецької окупації приміщення використовували гестапівці. У його стінах перебували радянські підпільники, українські патріоти та відомі дисиденти, серед яких Василь Стус, Олена Теліга, Іван Світличний.

Не менш цікава й доля Сергія Корольова: юний майбутній конструктор космічних кораблів отримав тут у 1924 році документи, які дозволили йому продовжити навчання в Київському політехнічному інституті та зробили перший крок до видатної кар’єри.

Таким чином, будівля на Короленка, 33 стала свідком ключових подій історії Києва – від земських управ до профспілок, від радянських репресій до боротьби дисидентів, залишаючись значущим культурним та історичним об’єктом столиці.