Комітет з енергетики підтримав закупівлю обладнання для добудови Хмельницької АЕС

У більшості країн світу ми можемо спостерігати зростання популярності дронів-убивць. Ця нова форма зброї, яка вперше була розроблена в Україні, відкриває перед військовими можливість проведення масштабних і високоточних операцій, що змінює парадигму ведення війни. Не дивно, що в обкладинці та заголовку ми бачимо гармату-ракету, символізуючи силу і вразливість нової зброї. Проте варто зазначити, що в Україні також розвивається інша галузь безпілотних літальних апаратів, таких як БПЛА і FPV-дрони, які відрізняються своєю більш практичною та функціональною спрямованістю. Такі саморобні дрони, які мають вигляд звичайних моделей на стяжках, навіть викликають сміх та сарказм.

Варто зазначити, що концепція безпілотних літальних апаратів має свої корені в минулому. Нікола Тесла, великий винахідник і електроінженер, вже наприкінці XIX століття запатентував радіокеровану модель корабля, підкресливши, що вона може мати велике значення у воєнний час, звертаючи увагу на потенційну руйнівність такої технології. Перший літаючий ударний безпілотник був створений Чарльзом Кеттерінгом у США ще у 1910 році. Цей літак, замаскований як звичайний літальний апарат, мав на борту вибухівку і годинниковий механізм, що автоматично активувався і спрацьовував, коли апарат перебував над ціллю. Незважаючи на те, що США прийняли вироблені 45 екземплярів на озброєння, вони так і не були використані у жодній воєнній операції.

У висновку можна зазначити, що розвиток безпілотних літальних апаратів, зокрема дронів-убивць, є актуальним явищем у сучасному військовому світі. Важливо враховувати не лише технологічні досягнення, а й потенційні наслідки використання такої зброї. Україна, яка є піонером у цій галузі, має можливість вплинути на подальший розвиток цієї технології та визначити її етичні та правові рамки в контексті міжнародного співробітництва. Також важливо враховувати історичний контекст розвитку безпілотних літальних апаратів і зробити висновки з минулих досвідів, щоб уникнути можливих негативних наслідків використання цієї технології у майбутньому.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Закон №3633-ІХ, що набув чинності 18 травня 2024 року, визначає, що колишні військовополонені мають право бути звільненими з військової служби, якщо вони не бажають її продовжувати, а також звільняє їх від примусової мобілізації. Проте це не стосується цивільних чоловіків, які, як і військовополонені, зазнали тортур та перебували у неналежних умовах.

Родини звільнених цивільних звертаються до Омбудсмана України, вказуючи на несправедливість. Вони стурбовані тим, що мобілізація цих осіб, які вже пережили полон, може поставити під загрозу їхнє фізичне та психічне здоров’я.

“Україна вперше стикнулася з ситуацією, коли держава-агресор порушує норми міжнародного гуманітарного права, затримуючи цивільних осіб. Нашій державі доводиться самостійно створювати правові стандарти, які можуть стати прикладом для інших країн,” — зауважив Омбудсман Дмитро Лубінець.

Для врегулювання цього питання Омбудсман пропонує внести поправки до:

За словами Лубінця, пропозиції вже передані до профільних комітетів Верховної Ради, але поки що конкретної реакції немає. Омбудсман наголошує, що це питання потребує суспільного розголосу, аби пришвидшити законодавчий процес.