Субота, 26 Липня, 2025

Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

Важливі новини

Активізація дій на Курському напрямку є спробою посилити переговорні позиції України перед інавгурацією Трампа

Україна перебуває в активному пошуку способів посилити свої переговорні позиції на міжнародній арені. За словами джерела в Офісі Президента, саме з цією метою було розпочато масштабну наступальну операцію в Курській області. Ця операція має на меті не лише стабілізувати ситуацію на фронті, а й стати демонстрацією військових можливостей України перед інавгурацією Дональда Трампа у США. […]

The post Активізація дій на Курському напрямку є спробою посилити переговорні позиції України перед інавгурацією Трампа first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

У справі адвокатської компанії «Гарантія ваших прав», очолюваної Дмитром Борзих, виявлено далеко не єдиний випадок витоку інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень. Як заявив в інтерв’ю ZN.UA директор НАБУ Семен Кривонос, мова йде про масову й системну компрометацію доступів до ЄДРСР, зокрема з боку суддів і посадовців. За його словами, ситуація значно серйозніша, ніж […]

Український бізнесмен Козловський через Сирію виводить сигарети “Compliment” із тіньового ринку України

Події, які розгортаються в українських портах, не завжди помітні для широкого загалу, але вони є відображенням масштабних схем нелегального експорту, контрабанди та ухилення від податків. У центрі цієї історії опинився контейнер MRSU4885915, що прибув до порту «Чорноморськ» і містить близько 1000 ящиків сигарет COMPLIMENT виробництва «Винниківської тютюнової фабрики». Виявлена продукція позбавлена будь-яких акцизних марок, що […]

The post Український бізнесмен Козловський через Сирію виводить сигарети “Compliment” із тіньового ринку України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Мінімальна зарплата в Європі: порівняння з Україною

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.

Іспанський легіонер розповів про реалії війни в Україні

Іноземні добровольці, які долучилися до боротьби України проти російської агресії, не завжди мають романтичне уявлення про війну. Один із таких – іспанський солдат, який воює у складі Збройних сил України. В інтерв’ю іспанському виданню El Periodico він розповів про корупцію, несправедливий розподіл ресурсів і напруження між командирами та рядовими бійцями. За словами іноземного військового, ключова […]

Минулого тижня через систему «Прозорро» було оголошено тендерів на понад 17 мільярдів гривень. Найбільший і найдорожчий з них — проєкт будівництва нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатті. Його реалізацію доручили турецькій компанії «Онур конструкціон інтернешнл» за 2 мільярди гривень. Але за гучною назвою — непрозора процедура, формальна конкуренція і ризик розмитих кошторисів.

Пункт пропуску з’явиться поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпаття, напроти румунського міста Сігету Мармацієй. Інфраструктура включатиме:

  • 6 смуг для легкових автомобілів,

  • 2 автобусні смуги,

  • 6 смуг для вантажівок.

Планується, що через цей пункт щоденно проходитимуть до 1000 транспортних засобів. У зміну працюватимуть до 40 прикордонників і митників. Завершити роботи підрядник має до 2028 року.

У тендері брали участь лише дві компанії: «Онур» та «Автомагістраль-Південь». Пропозиція переможця виявилася лише на 2% дешевшою. Такий рівень «знижки» — типова ознака домовленостей або відсутності боротьби на ринку.

До того ж «Онур» отримає повний контроль над усім процесом: від проєктування до будівництва. Це означає, що компанія сама визначатиме, що саме будувати і скільки це коштує — вже після затвердження контракту. Такий підхід залишає мінімум простору для зовнішнього контролю і відкриває двері для маніпуляцій з кошторисами.

Наразі у відкритому доступі немає жодної інформації про вартість матеріалів, розцінки робіт або деталізований бюджет. Усе це з’явиться лише після завершення проєктної стадії. Але контракт уже підписано — і виділені 2 мільярди гривень фактично стануть «стелею», під яку потім підтягуватимуть проєкт.

Будівництво нового міжнародного пункту пропуску — стратегічно важливий крок, який може суттєво розвантажити західні кордони України. Але чи не стане цей об’єкт черговим прикладом роздутого кошторису і слабкої якості — залежить від громадського контролю і незалежного аудиту. Бо без прозорості та реального конкурсу великі проєкти залишаються зручним інструментом для розпилу бюджетних коштів.

Останні новини