Кому доведеться платити за “зайві метри” нерухомості?

Рінат Ахметов, відомий український підприємець, підтвердив свою непересічну позицію у світі бізнесу, ставши першим представником України, чия назва увійшла до списку найзаможніших людей планети згідно з авторитетним агентством Bloomberg. Цей визначний подвиг ще раз підкреслює його надзвичайну економічну майстерність та стратегічний підхід до ведення бізнесу. Не лише це, а його багатства продовжують зростати й у цьому році, свідчать про це останні дані.

За версією агентства Bloomberg рейтинг найбагатших людей світу очолив засновник і колишній гендиректор Amazon Джефф Безос. За даними агентства, статки Безоса станом на сьогодні становлять 205 мільярдів доларів. З початку року вони зросли на 27,9 млрд доларів.

Друге місце у рейтингу займає французький бізнесмен Бернар Арно, він володіє контрольними пакетом у компанії LVMH. Його статки складають 203 млрд доларів.

Замикає трійку багатіїв засновник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск, статки якого оцінюють у 202 млрд доларів.

Згідно із даними рейтинг, до першої десятки найбагатших людей світу також увійшли засновник Meta Марк Цукерберг (169 млрд доларів), співзасновник компанії Google Ларрі Пейдж (156 млрд доларів), засновник Microsoft Білл Гейтс (152 млрд доларів), колишній гендиректор Microsoft Стів Балмер (148 млрд доларів), екс-президент Alphabet Сергій Брін (147 млрд доларів), засновник і голова корпорації Oracle Ларрі Еллісон (138 млрд доларів), а також американський інвестор і філантроп Воррен Баффет (133 млрд доларів).

Згідно із даними агентства, єдиним українцем у списку є Рінат Ахметов. Бізнесмен посідає 451 місце. Його статки оцінюють в 6,44 млрд доларів. За даними Bloomberg, від початку року вони збільшилися на 598 мільйонів доларів.

Нагадаємо, що в Україні підняли тариф на електроенергію. В Міненерго підкреслили, що підвищення тарифу на електроенергію є складним, але необхідним кроком, адже за теперішніх умов держава не має можливості утримувати наднизьку пільгову ціну для всіх споживачів. Окрім того, там відзначили, що потрібні гроші на те, щоб відновити об’єкти, які були зруйновані Росією.

При цьому експерти підкреслюють, якщо виходити з логіки, що зараз пошкоджені станції, які належать ДТЕК, і держава буде витрачати кошти на те, щоб їх відновлювати, то вони повинні бути в державній власності.

Пенсіонери в Україні тепер можуть самостійно отримати довідку про розмір пенсії або доходи в електронному форматі, не відвідуючи відділення Пенсійного фонду. Ця послуга доступна через вебпортал електронних послуг ПФУ і дозволяє сформувати офіційний документ у кілька простих кроків, економлячи час і зусилля.

Щоб отримати довідку, необхідно увійти до особистого кабінету на вебпорталі ПФУ. Авторизація можлива за допомогою кваліфікованого електронного підпису, банківської картки, сервісу ID.GOV.UA або Дія.Підпису. Після входу користувачеві слід перейти до розділу «Комунікації з ПФУ», де доступні всі необхідні форми для запиту довідки. Система автоматично формує документ, який можна зберегти на комп’ютері, роздрукувати або переслати за потреби.

У переліку доступних послуг потрібно вибрати «Довідка про доходи пенсіонера», після чого заповнити електронну форму. Обов’язково необхідно зазначити період, за який формується довідка, а також заповнити всі поля, позначені як обов’язкові. Перед відправленням запиту заявник надає згоду на обробку персональних даних та підтверджує звернення.

Відповідь Пенсійного фонду з готовою електронною довідкою з’являється в розділі «Мої звернення» в особистому кабінеті. У фонді звертають увагу, що під час подання запиту обов’язково потрібно вказувати актуальний контактний номер телефону у форматі +380XXXXXXXXX, а також чітко визначати необхідний період.

Електронна довідка про розмір пенсії або доходи пенсіонера може використовуватися для оформлення соціальних виплат, подання до органів соціального захисту, підтвердження доходів, а також для надання до банків та інших установ. Такий формат значно спрощує отримання необхідних документів і дозволяє уникнути черг та особистих візитів до державних органів.

Нещодавнє розблокування американської допомоги Україні викликало широку дискусію та аналіз у політичних колах як у самій Україні, так і за її межами. Реакції на цей крок були різноманітні та інтерпретувалися різними сторонами залежно від їхніх інтересів та поглядів.

Спочатку, багато експертів та аналітиків прийняли цей крок як підтвердження того, що конфлікт на сході країни може тривати ще довго, а надії на його швидке вирішення різко зменшилися. Цей погляд особливо активно підтримується в Росії, де стверджують, що американська допомога лише продовжує війну.

Проте, в Україні також існують відмінні точки зору. Деякі вважають, що розблокування допомоги руйнує плани Кремля змусити Київ прийняти мир на умовах, що задовольняють Росію, зокрема, щодо відмови від вимог щодо виведення російських військ. Існує також протилежний погляд, згідно з яким розблокування допомоги відкриває для України можливість налагодити переговори з РФ на прийнятних умовах.

Додатково, виділення американської допомоги може стимулювати РФ до участі у переговорах, оскільки її шанси на швидку перемогу війною тепер зменшилися. Однак, якщо Росія погодиться на будь-які умови, то тільки за умови припинення війни з фіксацією своїх територіальних досягнень в Україні. Проте такі умови не приймають ні Україна, ні Захід.

Наразі Київ розраховує на те, що тиск Заходу на Китай примусить останнього припинити підтримку Росії, що негайно позначиться на здатності Москви продовжувати війну. Крім того, Україна надіяється на збільшення військової підтримки зі сторони своїх європейських партнерів, що дозволить їй зміцнити фронт та чекати збільшення військового потенціалу.

Проте існують і ризики. Отримати новий пакет допомоги може бути складніше, ніж коли-небудь, а також можуть виникнути труднощі зі збільшенням військового виробництва в Європі. Таким чином, хоча розблокування допомоги сприймається як сигнал до продовження війни до остаточної перемоги, аргументи за відмову від перемовин з РФ залишаються актуальними. Однак, чи спрацює в останньому випадку стратегічний розрахунок, або ситуація для України погіршиться, залишається питанням на майбутнє.

Крім того, слід враховувати, що жодних гарантій не існує щодо того, як спрацює тиск Заходу на Китай та його вплив на рішення надавати допомогу Росії. Навіть якщо КНР візьме участь у конференції у Швейцарії, це не означає автоматичною підтримку "формули миру" Зеленського. Китай має свої власні стратегічні інтереси, які можуть не збігатися з інтересами України чи Заходу. У Пекіні існує власний "мирний план", який передбачає припинення вогню на лінії фронту без виведення російських військ.

Усі ці ризики відкриті і очевидні, що може бути аргументом для початку переговорів з РФ зараз, оскільки у майбутньому умови можуть стати тільки гіршими. Проте, наразі ця точка зору не є домінуючою ні в українській владі, ні на Заході.

Ключовою буде конференція у Швейцарії 15-16 червня. На цей момент стане зрозуміло, чи спрацьовує перша частина стратегічного плану України та Заходу – відірвати Китай від РФ. Також буде відомо, наскільки змінила (чи не змінила) ситуацію на фронті американська допомога. За результатами конференції можливе ухвалення рішення про подальшу стратегію: продовження війни на виснаження, збільшення участі країн НАТО у війні, аж до прямого зіткнення з РФ, або переговори про зупинку війни по лінії фронту.

У висновку слід зазначити, що ситуація, описана в статті, є складною та напруженою, і вимагає уважного аналізу та обговорення. Важливо враховувати, що ризики та можливості, пов'язані з розблокуванням американської допомоги, потребують уважної уваги та обговорення на рівні як української влади, так і міжнародних партнерів.

Незважаючи на сподівання на позитивний вплив допомоги та можливості нарощування підтримки союзників, необхідно бути обережними щодо можливих ризиків, таких як недостатність допомоги, невідповідність очікувань у співпраці з Китаєм, та інші фактори, які можуть вплинути на стратегію України в контексті конфлікту на сході країни.

Ключовим етапом, який може визначити подальший хід подій, є конференція у Швейцарії, де будуть визначені реальні можливості впливу міжнародних партнерів на розвиток ситуації. Отже, вироблення стратегії на майбутнє потребує обгрунтованих та об'єктивних рішень, які враховують усі аспекти та можливі наслідки для безпеки та майбутнього України.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Вартість оренди становила приблизно 675,5 тис. гривень, що перевищує більшу частину її доходу. Квартира площею 117 кв. м у будинку Orin Building” у районі Аль-Барша знаходиться неподалік від знаменитого острова Palm Jumeirah.

Із початку повномасштабного вторгнення РФ жінка не виходить на роботу, перебуваючи у відпустках, зокрема оплачуваних, а також не живе в Україні, хоча продовжувала отримувати зарплату.

Мешканці Orin Building мають доступ до приватного басейну, тенісного корту, зони барбекю та цілодобової охорони. Попри це, у декларації судді за 2023 рік немає жодної інформації про оренду чи нерухомість у Дубаї.

Алла Маломуж у своїй декларації за 2023 рік вказала річний дохід у 725 тис. гривень (зарплата судді) та 47 тис. гривень аліментів на дитину. Отож, витрати на оренду квартири в Дубаї майже дорівнюють її річному заробітку. А у 2023 коли Маломуж нібито почала орендувати квартиру, сума збережень чоловіка зменшилася на 9 тис. доларів. Жінка зазначила, що в цей рік у неї народилася третя дитина.

Із початку повномасштабного вторгнення Росії Алла Маломуж перебуває у численних відпустках, більшість з яких оплачувані. З червня 2023 року вона офіційно пішла у декретну відпустку на три роки. Як повідомили у Київському суді Одеси, суддя не виконує своїх обов’язків з 28 лютого 2022 року. Попри це, у 2022, коли офіційно 10 місяців жінка провела у відпустці, а за її словами виїхала за кордон, вона отримала 888 тис. гривень зарплати.

Алла Маломуж у коментарі журналістам заперечила інформацію про оренду квартири в Дубаї та порадила звертатися до правоохоронних органів для перевірки цих даних. “Такої судді, як я, не було і, мабуть, не буде. Я за своє життя не взяла жодного хабаря і завжди чинила правосуддя відповідно до закону. Таку суддю, як я, треба поставити на п’єдестал”, ‒ заявила вона.

Журналісти звернули увагу на фотографію, розміщену Маломуж у квітні 2023 року на Facebook, зроблену на знаменитій набережній Дубая. На знімку видно будівлю Continental Tower, що підтверджує її перебування в ОАЕ.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль звернувся до західних партнерів з закликом збільшити підтримку України в контексті наближення зимового періоду, який він назвав «вирішальним». За словами голови німецького дипломатичного відомства, на сьогоднішній день ключовим завданням для міжнародної спільноти є не лише забезпечення стабільності обороноздатності України, а й підтримка енергетичної інфраструктури, що стала мішенню для численних масованих атак Росії.

Вадефуль підкреслив, що українські сили вже зараз перебувають на межі виснаження через постійні бойові дії, і будь-яке ослаблення підтримки з боку союзників може мати серйозні наслідки для безпеки держави. Він також наголосив на необхідності зміцнити енергетичну стійкість України, оскільки без належного забезпечення енергоресурсами країна не зможе ефективно функціонувати, особливо в умовах холодної зими, яка наближається.

Контекст заяв Вадефуля напряму пов’язаний із ударами Росії по українській енергетичній інфраструктурі напередодні опалювального сезону. Мета цих атак — залишити Україну без світла й тепла в холодний період. Саме загроза масованих блекаутів і спроби РФ повторити тактику енергетичного терору роблять питання ППО, ремонтних потужностей і резервних джерел енергії таким чутливим у військовій дипломатії ЄС та НАТО. Це вже не лише тема фронту, а тема виживання тилу — лікарень, теплопостачання і критичної інфраструктури.

Окремо глава МЗС Німеччини акцентував на політичному вимірі підтримки: після зустрічі з головною дипломаткою ЄС Каею Каллас він заявив про потребу «посилити тиск на Путіна».

«Ми повинні посилити тиск на Путіна й відстоювати наші європейські цінності — бути об’єднаними і готовими нести відповідальність за мир у рамках міцного європейського партнерства», — написав Вадефуль у X (колишній Twitter). Він підкреслив, що йдеться не лише про оборонну допомогу Україні, а й про політичну стійкість Європи в умовах відкритої агресії РФ.

Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Вадефуль також дав публічний сигнал про консолідацію Заходу. За його словами, Європа і НАТО «сильні, коли діють як єдине ціле», і саме тому союзники нарощують підтримку України — як у військовому вимірі, так і в енергетичній безпеці перед зимою. Це узгоджується з позицією чинного німецького уряду: Берлін, попри внутрішні дискусії щодо обсягів озброєння, не приховує, що бере на себе роль одного з ключових донорів обороноздатності України.

У ширшому політичному плані заява Вадефуля — це також сигнал Москві. Німеччина публічно демонструє, що не втомилася від війни: попри вартість підтримки України, Берлін готовий не лише доставляти техніку і засоби захисту, а й підтримувати санкційний тиск на Росію. Заяви міністра про «особливу відповідальність» ФРН відображають курс уряду на те, що без сильної України не буде безпеки для Європейського Союзу.

Паралельно із заявами Німеччини, сусіди України роблять кроки в енергетичній сфері. Молдова та Румунія погодилися знизити вдвічі тариф на транзит газу в Україну на опалювальний сезон 2025–2026 років, щоб допомогти Києву пройти зиму зі стабільнішим ресурсом. Це рішення важливе як фінансово, так і технічно: дешевший транзит означає менший тиск на українську ГТС і легший доступ до палива для генерації тепла. Такий крок прямо підсилює стійкість тилу. Це особливо критично на тлі російських атак по ТЕС і підстанціях.

Крім того, британський прем’єр-міністр Кір Стармер нещодавно заявив, що після зміни риторики Дональда Трампа щодо України позиції Києва «стали кращими». Лондон трактує це як ознаку того, що підтримка України з боку ключових західних столиць не розвалюється, а навпаки — стає більш скоординованою й жорсткішою до Кремля. У британській інтерпретації нинішній курс Заходу вже має «відчутний вплив» на російську економіку, яка платить усе більшу ціну за війну. Така риторика покликана одночасно заспокоїти внутрішню аудиторію союзників і показати Москві, що «зима візьме не Київ, а рубль».

Фактично міністр закордонних справ Німеччини робить дві речі.Перше — готує суспільства ЄС і НАТО до того, що підтримка України цієї зими буде не просто гуманітарною, а оборонною і дорогою.Друге — публічно бере на себе роль «лобіста України» в усерединієвропейських дискусіях напередодні холодів: від ППО і боєприпасів до енергоресурсів і відновлення пошкодженої інфраструктури.

Підсумок простий: Берлін каже вголос, що якщо Україна витримає цю зиму, то стратегічна мета Кремля — зламати її холодом і блекаутами — провалиться.