Кондратюк про Козловського: “Він давно не служить”

Виходячи з останнього розгляду справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, його випустили під особисте зобов'язання, звільнивши від запобіжного заходу, що викликає ряд питань у громадськості. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд ухвалив таке рішення, і він підкреслив, що судячи з трансляції засідання, прокурор був відсутній, що, м'яко кажучи, дивно. На додаток, суд відправив справу до Національної поліції після того, як НАБУ і САП не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи цю ситуацію, висловив здивування: "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд?".

Щодо самого Лієва, його вже раніше взяли під варту з заставою в розмірі 50 мільйонів гривень, проте він був відпущений під особисте зобов'язання. Однак, після скасування цього рішення ВАКСом 9 квітня, він не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Таким чином, експосадовець залишився без запобіжного заходу.

ВАКС 17 квітня повторно розглядав клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення це питання залишилося без розгляду. Ці нові обставини породжують додаткові запитання стосовно правосуддя та професіоналізму у вирішенні подібних справ.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Рішення суду щодо звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання викликає значні сумніви серед громадськості, особливо з урахуванням відсутності прокурора на засіданні.

• Передача справи до Національної поліції після відсутності достатніх доказів від НАБУ і САП підкреслює неоднозначність інформації, що надходить у судові органи.

• Повторне розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу ВАКСом, а також його відкладення за згодою обвинувачення, створює враження про можливі проблеми в судовій системі, які потребують додаткового розгляду та уваги з боку громадськості.

Уранці цієї вівторкової ночі інформаційне поле відірвало від реальності повідомлення про зіткнення в Курській області, де, як стверджували російські провоєнні блогери та телеграм-таблоїд Baza, тривав "стрілецький бій" і "працювала артилерія". Зокрема, обговорювалися події в районі селища Тьоткіне біля кордону з Україною, а також в Білгородській області. Однак, незважаючи на різнопланову інформацію, офіційних підтверджень чи спростувань зі сторін російського чи українського уряду не надходило. Слід зазначити, що кілька джерел відмовилися підтверджувати цю інформацію, зокрема, ВВС та представник ГУР Міноборони України. Згадані у повідомленнях "Легіон Свобода Росії", РДК (Російський добровольчий корпус) і "Сибірський легіон" до цього не мали жодних конкретних підтверджень щодо своєї діяльності в зазначених регіонах. Ситуація продовжує залишатися неоднозначною, хоча інформація про можливі бойові дії надзвичайно засмучує та тривожить.

Сповіщаючи про широкомасштабні обстріли та збиття безпілотників в прикордонних областях, він висловив серйозні занепокоєння щодо безпеки жителів. Він вказав на "фактично відселених" мешканців десятків населених пунктів, що лежать поблизу кордону, які стали жертвами атак. Поскаржившись на поширення "фейків" та провокацій з метою посіяти паніку серед населення, він закликав до ретельності у сприйнятті інформації та відповідальності в медіа. Відповідальність за атаки взяли на себе бійці "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", що активно діяли в районі. У той же час, урядові чиновники Києва послідовно заперечували будь-яку причетність до проведення цих операцій, підкреслюючи мирні цілі України та готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту.

У результаті описаних подій виокремлюються кілька ключових моментів. По-перше, наявність активної бойової діяльності та обстрілів у прикордонних областях, що призвело до відселення мешканців і загострення безпекової ситуації. По-друге, звинувачення з боку українського уряду в поширенні фейків та провокацій, що мають на меті посіяти паніку в суспільстві. По-третє, признання відповідальності за атаки бойовиками з "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", хоча український уряд заперечує свою причетність до цих подій. Всі ці фактори свідчать про загострення ситуації на сході України та необхідність подальшого міжнародного втручання для забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагороджені фільми Головну нагороду фестивалю — Гран-прі та «Скіфського оленя» — отримала українська стрічка «Медовий місяць». Вона також здобула грошову премію в розмірі 5000 доларів. Найкращим фільмом Міжнародного конкурсу стала робота «Все, що ми уявляємо як світло» режисерки Паял Кападії з Франції, Індії, Нідерландів та Люксембургу, яка отримала «Скіфського оленя» та 2000 доларів.

У категорії короткометражного кіно перемогла українська стрічка «Ми хочемо тут жити» режисерки Александріни Туркан, яка отримала 2000 доларів та «Скіфського оленя». У студентському конкурсі найкращими стали два фільми: «Як метелик» ізраїльської режисерки Іріс Ґершон Наґар та польська стрічка «Бася: Три короткі історії» Матеуша Петрака. Їх також відзначили грошовою премією у 2000 доларів.

Перемогу в документальному конкурсі здобув фільм «Квіти України» режисерки Аделіни Борець, що отримав 2000 доларів. Програма TEEN SCREEN відзначила фільм «Переможці» німецької режисерки Золеен Юсеф, який також отримав 2000 доларів. Переможцем національного конкурсу короткометражних фільмів стала українська стрічка «Лелеки завжди повертаються додому» режисерки Ґали Козютинської.

Про фестиваль Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» започаткували в 1970 році як майданчик для розвитку молодих кінематографістів. У конкурсній програмі беруть участь дебютні повнометражні та короткометражні стрічки, а також документальні фільми з усього світу.

Фестиваль тривав 9 днів, з 26 жовтня до 3 листопада, і зібрав близько 6 тисяч глядачів. Загалом було показано 123 фільми з 44 країн. До Києва завітали 30 іноземних гостей і понад півсотні представників кіноіндустрії, що стало символом підтримки України в умовах війни.

Ключові елементи військового обліку:

Про це повідомив голова фінансового комітету Ради Гетманцев.

«Від громадянки до бюджету надійшло понад 13,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Раджу якнайшвидше самостійно задекларувати свої доходи всім українцям, які отримували іноземні доходи від електронних платформ», – написав нардеп.

Раніше він повідомляв, що деякі українки заробили на згаданому сайті суми понад три мільйони доларів.

Полювання на моделей OnlyFans також веде українська поліція, закуповуючи в них контент під виглядом клієнтів.