Конфіскація активів російського бізнесмена: контрольний пакет “Кіровоградського рудоуправління” передано державі

Нові повноваження військової поліції: виявлення ухилянтів від мобілізації

З огляду на поточну ситуацію в Україні, заходи щодо забезпечення національної безпеки постійно посилюються. Наше джерело повідомило, що військова поліція отримала нові повноваження для виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації.

Відтепер військова поліція зможе здійснювати перевірки на місцях проживання громадян без попереднього судового рішення. Це дозволить оперативніше реагувати на інформацію про можливих ухилянтів та забезпечити своєчасне виявлення і притягнення їх до відповідальності.

Таке рішення викликало неоднозначну реакцію серед громадськості. З одного боку, посилення заходів контролю вважається необхідним для підтримання порядку та забезпечення обороноздатності країни. З іншого боку, багато хто висловлює занепокоєння щодо можливих зловживань новими повноваженнями та порушення прав громадян.

Представники Генштабу запевняють, що нові заходи будуть здійснюватися у відповідності до законодавства та з дотриманням прав людини. Військова поліція буде діяти виключно в межах своїх повноважень і з повагою до приватного життя громадян.

Крім того, планується проведення додаткових навчань для військової поліції з метою підвищення їх професійного рівня та забезпечення належного виконання нових завдань. Очікується, що ці заходи допоможуть уникнути можливих зловживань і забезпечать ефективне виявлення ухилянтів від мобілізації.

Громадськість та правозахисні організації закликають до відкритості та прозорості у впровадженні нових повноважень військової поліції. Вони наголошують на необхідності забезпечення контролю з боку незалежних органів для запобігання порушенням прав людини.

У поточних умовах забезпечення національної безпеки є пріоритетом для України. Нові повноваження військової поліції спрямовані на підвищення ефективності заходів щодо мобілізації та захисту країни. Водночас, важливо зберегти баланс між національною безпекою та дотриманням прав громадян, забезпечуючи прозорість і контроль над діями військових структур.

До нової структури увійдуть воєнкоми, яких розбавлять військовими і ветеранами, щоб у нової структури було прикриття.

Відповідно до тексту законопроєкту, військова поліція буде комплектуватися із чисельності ЗСУ, однак вона не може перевищувати 1,5% від загальної чисельності Збройних сил.

Рішення про створення, кількість та склад органів управління, підрозділів, центрів військової поліції та дисциплінарних батальйонів, визначення їх структури та дислокації приймається яіністром оборони України, спираючись на умови дислокації військ, але лише за поданням начальника військової поліції, попередньо погодженим з головнокомандувачем Збройних Сил України.

Військова поліція комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Центральний орган управління військової поліції та територіальні органи управління військової поліції можуть комплектуватися державними службовцями та працівниками. До працівників військової поліції належать особи, які уклали трудовий договір із Військовою поліцією.

Призначати керівника військової поліції буде президент України Володимир Зеленський.

Загальна структура нового правоохоронного органу така:

1) центральний орган управління військової поліції;

2) територіальні органи управління військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві);

3) центри спеціального призначення;

4) навчальні центри військової поліції;

5) дисциплінарні батальйони.

“У структурі органів управління Військової поліції діють оперативні та оперативно-технічні підрозділи, підрозділи патрульно-постової служби, підрозділи безпеки дорожнього руху, підрозділи внутрішньої безпеки, гауптвахти, а також інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань Військової поліції або на забезпечення її функціонування”, – сказано у документі.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив впевненість у тому, що між Україною та Росією буде знайдений компроміс, який може стати основою для досягнення миру. З його слів, це може статися в найближчому майбутньому, і Туреччина готова й надалі виконувати роль посередника в мирних переговорах. Виступаючи на форумі TRT World Forum 2025 у Стамбулі, Ердоган підкреслив важливість продовження зусиль для зупинення війни та стабілізації ситуації в регіоні. Він наголосив, що Туреччина, з початку повномасштабного вторгнення, активно прагнула знайти шляхи для переговорів і неодноразово виступала як платформа для зустрічей української та російської делегацій.

Турецький президент зазначив, що досягнення миру потребує зусиль усіх зацікавлених сторін, і важливим етапом є обговорення припинення вогню. Ердоган вважає, що лише через діалог та взаєморозуміння можливо покласти край конфлікту, який вже завдав величезної шкоди. Туреччина, як один з ключових гравців на міжнародній арені, має потенціал впливати на ситуацію, і для цього Анкара готова продовжувати свої дипломатичні зусилля.

«Я сподіваюся, що вже невдовзі між сторонами буде знайдено компроміс, який дозволить двом сусіднім народам знову жити поруч у мирі», — заявив Ердоган.

Його заява прозвучала на тлі заяв Москви про нібито готовність повернутися до переговорів з Україною. Російська сторона говорить про продовження діалогу «в стамбульському форматі» — тобто за посередництва Туреччини. Про це заявив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, стверджуючи, що «всі умови для переговорів є», але натякаючи, що Київ начебто не демонструє політичної волі.

Україна та Росія вже провели серію прямих контактів у Стамбулі в 2025 році — зокрема у травні, червні та липні. На цих зустрічах сторони узгоджували, зокрема, великі обміни полоненими: перший раунд у травні дав домовленість про обмін «1000 на 1000», що стало найбільшим обміном за час повномасштабної війни. Також обговорювали повернення тіл загиблих і припинення ударів по цивільній інфраструктурі.

Українська сторона виносила на стіл вимогу негайного припинення вогню, «тиші» вздовж усієї лінії фронту та зупинки атак по енергетичних і житлових об’єктах. У плані, який Київ презентував під час стамбульських контактів і який бачили міжнародні медіа, першим пунктом був повний режим припинення вогню мінімум на 30 днів, а далі — обмін усіх полонених і повернення незаконно депортованих українських дітей.

Москва на ці умови не погодилась. Публічні сигнали з російського боку свідчили, що Кремль не готовий до фіксованого припинення вогню без попередніх політичних поступок України, а ключові російські фігури прямо заявляли, що мета Росії — не компроміс, а перемога, з вимогами територіальних поступок і обмеження оборонних можливостей України.

Тобто реальна картина виглядає так: Туреччина публічно підкреслює готовність бути майданчиком для домовленостей і називає мир досяжним «у найближчому часі», Росія говорить про готовність до діалогу, але просуває максимум політичних вимог, а Україна публічно не відмовляється від переговорів як інструменту, але наполягає, що будь-який «компроміс» має починатися з припинення вогню й припинення ударів, а не з поступок у питаннях суверенітету.

На цьому тлі слова Ердогана про те, що «вже невдовзі буде знайдено компроміс», звучать як політичний сигнал: Анкара хоче й далі залишатися ключовим посередником і демонструвати, що саме Туреччина володіє каналами спілкування і з Києвом, і з Москвою.