Контракти на стратегічний запас пального: деталі закупівлі та питання до ціни

Саміт Швейцарії з проблеми України, запланований на 15 червня, на жаль, не очікується приносити значних результатів. Оскільки військові обстановка на сході України на користь Москви, і вимоги з боку Києва, а також самі перспективи саміту, що вони пропонують, "здаються дещо непосягальними", зауважує журналіст The Responsible Statecraft, Коннор Еколс.

Але якщо за першим пунктом Зеленський домігся певних успіхів, то з другим виникли помітні труднощі. Після того, як ситуація на полі бою змістилася на користь Росії, вимоги України і сам саміт «здаються дещо нереалістичними», зазначає автор статті.

Ймовірно, найзначнішою перешкодою є відсутність довіри до саміту. Колись нейтральний Берн не приховує свого бажання покарати Москву і підтримує західні санкції. Ці рішення змушують Кремль відкинути перспективу швейцарського посередництва, що підриває шанси на досягнення будь-якого значущого прогресу на майбутньому саміті, підкреслює Еколс.

За його словами, іншою серйозною проблемою є той факт, що Росія не отримала запрошення на переговори. Україна заявила, що представники Москви можуть в кінцевому підсумку приєднатися до переговорів, але тільки на умовах Києва.

Відсутність Росії є основною причиною, чому Китай пропустить швейцарський саміт. Пекін відправляв своїх представників на кілька з п’яти попередніх раундів переговорів за планом Зеленського, але тепер Піднебесна, схоже, розчарувалася в підході України, міркує журналіст.

На його думку, всі ці показники «малюють похмуру дипломатичну картину». Китай і Швейцарія вважаються «безнадійно упередженими». Спроби інших потенційних посередників, зокрема Бразилії, Мексики, ПАР і Ватикану, не здобули особливої популярності.

“Саміт у Швейцарії, безсумнівно, включатиме серйозні переговори щодо важливих аспектів українського плану. Але всі наявні дані свідчать про те, що це не наблизить нас ні на дюйм до закінчення війни”, – підкреслює Еколс.

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.