Корупційні схеми на Миколаївщині: підряди на мільйони та зв’язки з місцевими можновладцями

У своїй заяві глава держави підкреслив важливість широкого міжнародного представництва на цьому саміті. Зеленський наголосив на необхідності залучення різних сторін для обговорення ключових питань, що стосуються України.

Минулого місяця в Швейцарії відбувся перший міжнародний саміт з питань України, де Київ приймав делегації з 92 країн. Основною метою цього заходу було просування мирного плану, запропонованого Україною. Проте Росія не отримала запрошення на цей саміт і одразу ж визнала його приреченим на невдачу.

Володимир Зеленський заявив на пресконференції: “Я поставив за мету, щоб у листопаді в нас був повністю готовий план”. Він також додав: “Я думаю, що на другому саміті мають бути представники Росії”. Ця заява свідчить про бажання українського лідера знайти спільну мову з Москвою для досягнення миру.

Росія ж скептично ставиться до ідеї нового саміту. Раніше заступник міністра закордонних справ Росії заявив, що представники країни не збираються брати участь у наступному саміті. Водночас у Кремлі висловилися менш категорично, зазначивши, що ідея другого саміту “не має чіткого змісту”, повідомляє Reuters.

Риторика Зеленського поступово змінюється в бік мирних переговорів. Це може бути пов’язано з усвідомленням того, що західні партнери в будь-який момент можуть зменшити підтримку України, що вплине на його політичний вплив як на міжнародній арені, так і всередині країни.

У 2022 році колишня дружина нардепа Вадима Столара стала власницею шести нових компаній в Об'єднаних Арабських Еміратах. Поза тим, їхня родина орендувала нерухомість як у Дубаї, так і в Монако, і розмістила великі суми грошей у різних банках світу. Цю інформацію виклав журнал Bihus.Info. За даними журналістів, Вадим Столар покинув Україну ще до початку військового конфлікту. Згодом Михайло Ткач з видання "УП" виявив нардепа на Лазурному узбережжі Франції, де він орендував маєток. Проте, в декларації за 2022 рік, яку депутат подав недавно, немає згадки про будинок. Зате там є інформація про оренду квартири площею майже 600 квадратних метрів у Монако. На сайті компанії, якій, за заявою нардепа, належить ця квартира, є житло з аналогічною площею. Ці апартаменти оцінюються в 130 000 євро за місяць. Це далеко не єдине закордонне майно, зазначене в документі. Також вказується про оренду пентхаусу площею майже 500 квадратних метрів у ОАЕ. Цю нерухомість орендувала компанія Anita Rajan Sippy & Rajan Ram Sippy. Аніта та Раджан Сіппі – це пара боллівудських акторів, які колись були відомі в Індії. У 90-х роках вони переїхали в Дубай і зараз займаються бізнесом: у них є власний ресторан в стилі Боллівуду і, судячи з декларації Столара, вони здають в оренду нерухомість. Аналогічні за площею апартаменти в Дубаї коштують від 800 000 до 1 мільйона доларів на рік, що становить 60-80 000 доларів на місяць. Здається, що у Дубаї також переїхав бізнес колишньої дружини нардепа. Згідно з декларацією, Інна Майструк у 2022 році стала власницею шести нових компаній в Об'єднаних Арабських Еміратах. Дві з цих компаній мають назву, ідентичну назві української будівельної компанії – ENSO, з якою пов'язаний Вадим Столар. ENSO INVESTMENT L.L.C. та ENSO DEVELOPMENT L.L.C. були зареєстровані в Дубаї у травні-червні 2022 року. Назва ENSO INVESTMENT вказує на профіль компанії на Linkedin, де зазначено, що ENSO релокувалася в Емірати з України в травні 2022 року і є бенефіціаром групи компаній, що консультує бізнесменів, розвиває нерухомість, ІТ-технології і займається прокатом розкішних автомобілів. За назвою другої компанії ENSO DEVELOPMENT існує дубайський вебсайт із таким самим логотипом, що й української компанії. Згідно з сайтом і Linkedin обох компаній ENSO, офіс цього холдингу розміщено в розкішному хмарочосі Boulevard plaza 2, а оренда невеликого офісу в цій будівлі обходиться від 300 000 доларів на рік.

Дуже цікаво, що фінансові активи сім'ї нардепа Вадима Столара, судячи з його декларації, зазнали значних змін. Згідно з декларацією за 2022 рік, тепер гроші сім'ї зберігаються в різних місцях. Наприклад, понад три мільйони доларів укладені у банку на острові Домініка, понад два мільйони євро – у австрійському Oberbank, а 700 000 доларів – у банках Дубаї. За попередній рік в декларації про світові банки не було згадок, тоді кошти Столара та його родини зберігалися або у готівці, або в українських банках. Ці зміни в розташуванні фінансових ресурсів є цікавим відображенням стратегій управління активами та можливого пошуку нових можливостей для інвестування та збереження капіталу.

У висвітленому матеріалі виявлено значні зміни у фінансових активах сім'ї нардепа Вадима Столара за період з 2021 до 2022 року. За даними декларації, зазначеної у тексті, можна побачити розширення географії зберігання фінансових ресурсів, що включає понадтисячний доларовий еквівалент у банку на острові Домініка, значну суму у євро в австрійському Oberbank та значні кошти у банках Дубаї. Ці зміни вказують на можливе розширення інвестиційних горизонтів та диверсифікацію портфеля в цілях забезпечення фінансової стабільності та ефективного управління активами. Такий підхід може відображати стратегічне планування інвестицій та бажання зменшити ризики, пов'язані з концентрацією активів у певних регіонах чи інструментах.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, зовнішній державний і гарантований державою борг на кінець вересня становив 4,61 трлн грн (72,03% загальної суми державного і гарантованого державою боргу), або $112,06 млрд, внутрішній державний і гарантований борг – 1,79 трлн грн (27,97%), або $43,51 млрд.

Власне, державний борг становив 6,12 трлн (95,52% загальної суми боргу), або $148,59 млрд. Зокрема, зовнішній – 4,39 трлн грн (68,60% загальної суми), або $106,72 млрд, а внутрішній – 1,72 трлн грн (26,92% загальної суми), або $41,87 млрд.

Гарантований державою борг становив 286,98 млрд грн (4,48%), або $6,97 млрд, зокрема зовнішній гарантований борг – 219,78 млрд грн, або $5,34 млрд, внутрішній – 67,20 млрд, або $1,63 млрд.

При цьому, за прогнозами, за підсумками наступного року держборг України зросте до 8,2 трильйонів гривень.

Зі свого боку зазначимо, що державний борг України зростає абсолютно шаленими темпами, оскільки військова допомога у вигляді грантів майже припинилася. Основне, що виділяється – кредити. Майже всі заяви про надану Заходом допомогу треба сприймати саме так. Ну а нові кредити українській економіці потрібні насамперед для покриття боргів за старими. А тим часом економічна ситуація в країні настільки плачевна, що за всіх виділених кредитів Україні знову потрібні екстрені фінансові вливання, щоб покрити дефіцит бюджету і закупити нове озброєння, яке було витрачено на піар-наступ Зеленського в Курській області.

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.