Корупційні схеми на оборонних закупівлях: як «Таланлегпром» отримує мільярдні контракти

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Втрата живлення загрожує безпечній роботі станції. У разі повного відключення від зовнішньої енергосистеми ЗАЕС змушена буде покладатися на резервні дизельні генератори, ресурс яких обмежений. Такі перебої створюють загрозу радіаційної безпеки в Україні та Європі.

Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив:

“Кожен день окупації станції наближає ЗАЕС до катастрофи. Лише повернення Україні контролю над станцією може гарантувати її безпечну експлуатацію”.

Він також наголосив, що українські енергетики готові відновити роботу пошкодженої лінії одразу після стабілізації безпекової ситуації.

Україна неодноразово зверталася до міжнародної спільноти із закликом забезпечити деокупацію ЗАЕС та посилити контроль над її експлуатацією, щоб уникнути ядерної катастрофи.

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.

Уточніть, будь ласка, на основі чого саме потрібно створити текст:

певної теми;

Прогноз базується на припущенні щодо зниження безпекових ризиків, активізації післявоєнної відбудови та поступового відновлення економіки. За останні 2,5 року населення України скоротилося щонайменше на 10 мільйонів осіб. Станом на середину 2024 року в країні проживало близько 35,8 мільйона людей. Така демографічна динаміка створює довгострокові виклики — дефіцит робочої сили, зростання навантаження на соціальну систему та уповільнення економічного зростання.

Водночас повернення громадян може частково компенсувати кадровий дефіцит. НБУ прогнозує підвищений попит на працівників у будівництві, промисловості, енергетиці та сфері послуг. Це може сприяти скороченню безробіття та поступовому зростанню доходів населення.

За оцінками регулятора, у 2025–2026 роках реальні зарплати зростатимуть приблизно на 7% щороку, а у 2027–2028 роках — близько 6% на рік.

Ключовими умовами для масового повернення залишаються безпека, стабільне енергопостачання та достатній рівень доходів. Саме ці фактори, на думку НБУ, визначатимуть готовність українців повертатися додому в середньостроковій перспективі.