У Києві засудили молодика, який погрожував поліцейським зброєю в метро

Новий закон щодо посилення мобілізації в Україні призначений для забезпечення ефективної обороноздатності країни. Окрім звичайної повістки, він вводить ще один документ — "вимогу" від Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК), який надає можливість військкомату обмежити право керування автомобілем особі, яка ухиляється від військової повинності.

Ця "вимога" виставляється в разі, якщо військовозобов'язаний протягом 60 днів після набрання законної сили закону не надав своїх персональних даних або не з'явився на призов до ТЦК, або не пройшов медичний огляд. Якщо встановлюється факт порушення, військкомат звертається до поліції з метою затримання особи.

У випадку, якщо поліція не може затримати особу за письмовим повідомленням, ТЦК висилає призовнику "вимогу" звичайною поштою рекомендованим листом. Якщо особу не знайдено за адресою або вона відмовляється розписатися за листом листоноші, вважається, що вимога не була вручена.

Якщо протягом 10 календарних днів особа не з'явиться до ТЦК, військкоми через суд починають обмежувати її права на керування автомобілем. Це ставить під відповідальність тих, хто ухиляється від військової служби, та сприяє зміцненню обороноздатності держави.

Висновки до вищезгаданої статті підкреслюють важливість нового закону щодо посилення мобілізації в Україні. Введення "вимоги" від Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК), яка дає можливість обмежувати право керування автомобілем особам, що ухиляються від військової повинності, є важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Цей закон має на меті підвищити відповідальність тих, хто ухиляється від виконання військової служби, та забезпечити ефективну мобілізацію в разі потреби. Він встановлює чіткий алгоритм дій щодо видачі "вимоги" та подальших заходів у випадку порушення війсь

Родичі колишнього радника голови Фонду державного майна Андрія Гмиріна протягом 2021–2023 років інвестували щонайменше 14 мільйонів доларів у елітну нерухомість у Дубаї. Ці покупки викликали суспільний резонанс, адже збіглися за часом із розслідуванням НАБУ щодо масштабних розкрадань на державних підприємствах — Одеському припортовому заводі та Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, де Гмирін зазначався як один із ключових учасників схем.

Журналістські розслідування підкреслюють, що найбільш значні придбання відбувалися вже після того, як детективи Національного антикорупційного бюро оголосили про ліквідацію злочинної організації, очолюваної Гмиріним разом із тодішнім керівником Фонду держмайна Дмитром. Така синхронізація викликала питання щодо джерел фінансування та можливого використання незаконно отриманих коштів для придбання активів за кордоном.

Одним із найпомітніших епізодів став день, коли Володимир Колот — чоловік сестри Андрія Гмиріна — оформив одразу дев’ять квартир у Дубаї. Загальна сума цих угод перевищила 7,3 млн доларів. У матеріалах справи Колот також фігурує як співвласник компанії, яка отримувала надприбутки завдяки корупційним схемам на ОПЗ.

Сам Гмирін у березні 2023 року придбав апартаменти у житловому комплексі Grande вартістю 1,3 млн доларів, однак невдовзі перепродав їх.

Найдорожча покупка була здійснена ще у лютому 2022 року: дружина радника ФДМУ Анастасія Гмиріна інвестувала 5,5 млн доларів у розкішні апартаменти площею майже 500 квадратних метрів у комплексі Il Primo — буквально за кілька хвилин ходу від Burj Khalifa. Формально нерухомість записана на тещу чиновника, Тетяну Орлову.

Сьогодні родина Гмиріна володіє в ОАЕ майном мінімум на 5,5 млн доларів. Деякі апартаменти передані в довгострокову оренду — до 2025–2026 років. Це може свідчити про намір родини надовго залишитися в ОАЕ або розглядати ці активи як стабільне джерело доходу.

НАБУ та САП продовжують розслідування підозр щодо Гмиріна та Сенниченка. Їм інкримінують створення злочинної організації та розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі.

Попри гучні викриття, жодного ключового фігуранта справи досі не притягнуто до відповідальності. А дубайські інвестиції лише посилили суспільний тиск на правоохоронців і стали черговим доказом масштабності схеми, від якої, за версією слідства, постраждали державні підприємства.