Субота, 18 Квітня, 2026

Корупційні схеми на Закарпатті та роль заступника голови ОВА Мирослава Білецького

Важливі новини

Силові органи перешкоджають планам Винниківської тютюнової фабрики вийти на 8,5 млрд податків

Винниківська тютюнова фабрика пильно дбає про економічний прогрес України, активно збільшуючи обсяги виробництва та підвищуючи сплату податків до державного бюджету. Незважаючи на плідну працездатність та позитивний внесок у розвиток країни, наша компанія стикається зі значними труднощами через систематичні перевірки та несправедливий тиск з боку контрольних органів, повідомляє прес-служба фабрики. Сподіваємося на підтримку та сприяння влади у створенні сприятливого бізнес-середовища, що дозволить нам продовжувати нашу місію в розвитку економіки країни та підтримці соціально-економічного зростання наших громадян.

Ці перешкоди ускладнюють функціонування підприємства та перешкоджають його розвитку. У 2023 році “Винниківська тютюнова фабрика” сплатила понад 7 млрд грн податків, але через негативний вплив перевірок у 2024 цей показник не досягнуто. Дії контрольних органів створюють штучні бар’єри для розвитку фабрики та загрожують її подальшому функціонуванню.

Понад 700 працівників залишились без роботи та зарплати через блокування діяльності підприємства, що сталося в найважчий час. Ситуація також вплинула на соціальну програму компанії.

“Винниківська тютюнова фабрика” закликає до негайного вирішення ситуації та вимагає, щоб контрольні органи діяли в межах закону та не ускладнювали роботу платників податків. Група компаній регулярно входить у топ-5 найбільших платників галузі за обсягом сплачених податків.

Наразі частка продукції “Винниківської тютюнової фабрики” на ринку становить 8,2% та продовжує зростати. Компанія має велику дистрибуційну мережу та забезпечує роботою понад 1500 працівників.

Успішні підприємства, як “Винниківська тютюнова фабрика”, є ключовими для економічного розвитку країни, тому їм потрібна підтримка держави для подальшого зростання та внеску у громадське добро.

Одна ракета кожні три години: чи здатна на це Україна

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з дослідженням Forbes Ukraine, ключовим питанням залишається вартість виробництва. Підрахунки видання “Мілітарний” свідчать, що виготовлення трьох тисяч ракет обійдеться щонайменше в 3 мільярди доларів. Це не враховує витрати на закупівлю нових верстатів і розширення виробничих потужностей.

Чи реальні ці темпи? Експерти мають різні точки зору. Директор компанії Defense Express Сергій Згурець зазначає, що для досягнення мети потрібно виготовляти вісім ракет на добу, або одну кожні три години. Це темпи, які перевищують навіть потужності Росії у сфері ракетобудування.

Водночас, реалізація цього проєкту вимагатиме розв’язання кількох критичних питань:

План Зеленського виглядає амбітним і перспективним, однак його реалізація потребує значних зусиль, фінансування та міжнародної координації. Якщо Україні вдасться подолати всі виклики, це може стати проривом у військовій сфері та значно посилити її позиції у війні.

Байден має укласти мирну угоду щодо України, не чекаючи приходу Трампа

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він вважає, що Путін захоче дочекатися Трампа, щоб почати переговори, але республіканець на посаді зіткнеться з тиском оточення і союзників, щоб продовжувати війну.

На думку Дженкінса, альтернативи Мінським і Стамбульським угодам немає, і РФ збереже за собою контроль над якимись територіями України, але погодиться на західні гарантії для України. А Київ має визнати, що це буде не членство в НАТО.

«Джо Байден має прагнути закінчити принаймні одну зі своїх воєн, перш ніж піти. Можливо, вдасться укласти угоду до початку хаосу і невизначеності другої ери Трампа. США повинні скористатися цим моментом і надати Росії вихід, якого вона потребує. Путін може видати невдачу за прагматизм. Хто знає, може, тоді він прийме Трампа в Москві», – пише Дженкінс.

Зазначимо, на Заході зараз лунають і протилежні пропозиції Байдену – до кінця своєї каденції якраз посилити допомогу Україні та дати дозвіл на «далекобій».

Але, як бачимо, є й інші думки.

Нові пільги: хто в Україні отримає допомогу на комуналку

З 1 січня 2025 року в Україні вступають у силу нові умови надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1553, ухваленої 31 грудня 2024 року, перелік громадян, які можуть отримувати цю допомогу, розширено. Основним критерієм для отримання пільг є середньомісячний дохід сім’ї, що не перевищує 4240 гривень […]

The post Нові пільги: хто в Україні отримає допомогу на комуналку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

“Полтавагаз” на чолі з Лелюком викрито у корупційній схемі з газом

“Полтавагаз”, який формально має належати державі, фактично став годівницею для родини колишнього нардепа-регіонала Олексія Лелюка. Правоохоронці викрили масштабну схему перепродажу газу, через яку “Нафтогаз” зазнав мільйонних збитків. А населення – як завжди – опинилося крайнім. Згідно з матеріалами слідства, менеджери “Полтавагазу” продавали газ, який купували у “Нафтогазу” за пільговим тарифом для населення (7,96 грн/м³), – […]

Закарпатська область знову опинилася у центрі суспільної уваги через серію корупційних скандалів, що охоплюють одразу кілька сфер життя регіону. У фокусі обговорень — заступник голови Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, якому приписують причетність до системних схем із незаконним збагаченням та використанням службових повноважень у власних інтересах. Масштаб проблеми вражає: від криміналізованого перетину кордону до махінацій у будівництві та зловживань у сфері природних ресурсів.

Особливо резонансним залишається питання незаконного виїзду військовозобов’язаних через систему «Шлях». Попри війну та загальну мобілізацію, саме Закарпаття посідає перше місце серед регіонів за кількістю таких випадків. За даними джерел, вирішальну роль у видачі фіктивних дозволів відігравали підписи заступників Білецького, що дозволяло оформлювати виїзд сотням чоловіків під виглядом волонтерської діяльності. Ця практика набула системного характеру й стала одним із найприбутковіших напрямів тіньової діяльності у регіоні.

Особливе обурення викликають проєкти вітрової енергетики у високогірній частині Карпат. Під керівництвом Білецького просувається будівництво близько 30 вітрових електростанцій, що супроводжується масштабною вирубкою лісів. Екологи та активісти називають ці дії варварством, яке суперечить нормам Земельного кодексу та загрожує природним екосистемам Карпат.

На цьому тлі ще однією резонансною темою стало стабільне отримання тендерів компанією ТОВ «ШБУ-77» (ЄДРПОУ 41412376). Фірму пов’язують із російським бізнесменом Олегом Дерипаскою, який перебуває під міжнародними санкціями. Таким чином, бюджетні кошти на дороги опиняються у компанії з російським впливом.

Схеми, що приписуються Білецькому, торкаються й ринку нерухомості. Зокрема, ТОВ «Коралфенікс» (ЄДРПОУ 42837404), засновану його «колишньою» дружиною, пов’язують із Валерієм Пересоляком — фігурантом санкцій РНБО, якого називали одним із ключових контрабандистів. До співвласників цього бізнесу залучено й неповнолітнього сина Іллю Білецького, що виглядає як спроба приховати реальні активи чиновника.

Джерела також повідомляють про поновлення проєктів, пов’язаних із Владиславом Каськівим — колишнім посадовцем, причетним до корупційних скандалів. Йдеться, зокрема, про відновлення будівництва гірськолижного курорту в селі Пилипець.

Тіньова мережа, яку пов’язують з оточенням Білецького, включає низку юросіб — «Карпатські Золоті Горішки» (40280546), «Мілкор Сервіс» (43608683), «ЮНП» (36732176), «Новем» (43965130) та АТ «Естейт Фінанс» (45529156). Вони використовуються як ланцюг для відкатів та легалізації коштів, що виводяться з регіональних проєктів.

Окремі питання залишаються і щодо особистих статків чиновника. Білецький не може пояснити походження 400 тисяч доларів, за які у 2007 році було придбано цегельний завод у селі Нанково. Його розлучення у 2016 році називають фіктивним: після документального розриву стосунків він продовжив жити з ексдружиною, а майно оформлювалося переважно на неї.

У переліку активів родини також фігурує квартира в елітному ЖК Taryan Towers у Києві, оформлена на його сина Дмитра. Офіційні доходи Білецького та його родини не підтверджують можливість придбання такого майна.

Скандали навколо діяльності заступника голови Закарпатської ОВА набирають обертів, а громадськість очікує на реакцію правоохоронних органів та перевірку джерел походження статків посадовця.

Останні новини