П’ятниця, 16 Січня, 2026

Корупційні схеми під час війни: як влада перетворює допомогу на збагачення

Важливі новини

Ліквідація МСЕК: що змінює новий закон

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За словами народної депутатки та членкині комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольги Стефанишиної, реформа має на меті усунути застарілу систему, яка тривалий час не відповідала сучасним викликам. Усі функції МСЕК тимчасово передали до сфери охорони здоров’я, яка, за її словами, є “найсильнішою” серед дотичних галузей.

Хоча медична система взяла на себе функції МСЕК, це рішення не є ідеальним. Лікарі, які вже працюють у складних умовах, отримають додаткове навантаження.

“Це несправедливо, адже наші лікарі не повинні брати на себе функції, які їм не властиві. Але це було тимчасове рішення, щоб уникнути хаосу,” — зазначила Стефанишина.

Окрім того, передбачено виділення додаткових коштів на програму медичних гарантій, що має полегшити виконання нових обов’язків.

Кабінет Міністрів протягом пів року має розробити новий законопроєкт, який розподілить функції ліквідованих МСЕК між різними сферами, зокрема соціальною, освітньою та сферою зайнятості. Очікується, що нова система повноцінно запрацює з літа 2026 року.

“Це дозволить повернути медичній системі її основну функцію — охорону здоров’я, а не вирішення соціальних питань,” — підсумувала депутатка.

Трамп заявив про готовність Росії до миру: “Зеленський — головна складність”

Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія нібито готова укласти мирну угоду щодо війни в Україні, однак головною складністю у цьому процесі вважає позицію президента Володимира Зеленського. Таку заяву він зробив під час підписання указів в Овальному кабінеті. За словами Трампа, знайти спільну мову з українським лідером виявилося складніше, ніж він очікував. «На мою думку, […]

Житомирські студенти створили фейкову “Дію”, щоб допомагати ухилянтам уникнути мобілізації

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила масштабну схему ухилення від мобілізації, яка діяла одразу в трьох областях — Черкаській, Київській та Житомирській. У рамках спеціальної операції затримано організовану групу з п’яти осіб, які налагодили продаж фальшивих документів і створили копії державних цифрових сервісів. Двоє з організаторів — студенти одного з навчальних закладів у […]

Земля біля аеропорту “Київ”: Київрада планує довгострокову оренду стратегічної ділянки в Солом’янському районі

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

Мерц за, але Пісторіус проти: Німеччина не визначилась із ракетами для України

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що ймовірність передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається під питанням. Про це він повідомив під час конференції Соціал-демократичної партії у Ганновері, передає Tagesschau. За словами міністра, хоча є «вагомі аргументи» на користь передачі цих далекобійних ракет, існують також не менш переконливі аргументи проти. При цьому, частину з них неможливо […]

Під час війни, коли тисячі маріупольців залишалися без житла та засобів для виживання, окремі посадовці змогли використати ситуацію на власну користь. Мер Маріуполя Вадим Бойченко став центральною фігурою в журналістському розслідуванні, яке виявило масштабні схеми привласнення коштів, виділених для переселенців. За даними розслідувачів, мільйони гривень державної та міжнародної допомоги не доходили до людей, які втратили житло, а замість цього опинялися у приватних руках.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Бойченко залишив місто, залишивши мешканців під постійними обстрілами. Уже на третій день війни він перебував у безпечному місці, тоді як тисячі маріупольців опинилися в зоні активних бойових дій. Його родина тим часом оселилася у Києві, де почала скуповувати елітну нерухомість, що викликало додаткові запитання щодо джерел фінансування.

Кар’єра Бойченка тісно пов’язана з бізнес-імперією Ріната Ахметова. Саме на підприємствах “Метінвесту” він розпочав свій шлях, а після обрання мером дружина отримала посаду в компанії Ахметова із річним доходом понад 12 мільйонів гривень. Для експертів це виглядає як “винагорода” за лояльність і контроль над стратегічно важливим містом.

Після окупації Маріуполя виконком продовжив діяти у Запоріжжі, розпоряджаючись бюджетом, який майже повністю фінансується з державних дотацій. У 2024 році це близько 3 мільярдів гривень — коштів українських платників податків. Частину з них спрямували на підтримку переселенців через програму “ЯМаріуполь”, однак результати виявилися шокуюче мізерними.

Із понад 450 мільйонів гривень, витрачених на проект “ЯМаріуполь.Житло”, заселили лише 284 кімнати — менше 1% переселенців. Вартість однієї кімнати сягнула 1,6 мільйона гривень, тоді як ціна квартири в регіоні вдвічі менша. Аудит зафіксував порушення у тендерах, завищення цін і фіктивні закупівлі “під своїх”.

Паралельно виконком витрачав десятки мільйонів на іміджеві та фіктивні проекти: концерти, ремонти “доріг” у місті, яке фактично зруйноване, і навіть закупівлю дорогих автомобілів. Toyota Land Cruiser із бюджету опинилися у користуванні самого Бойченка та його сина.

Не менш сумнівним є благодійний фонд “Я — Маріуполь”, який отримує сотні мільйонів гривень бюджетних та міжнародних грошей, але не надає прозорої звітності. Переселенці скаржаться на бюрократію, низьку якість допомоги й відсутність реальної підтримки.

Тим часом родина мера продовжує купувати елітне житло на суму понад 900 тисяч доларів, а сам Бойченко регулярно з’являється на закордонних форумах, представляючи себе “символом незламного Маріуполя”.

Коли кошти, призначені для жертв війни, стають джерелом особистого прибутку, це — не лише корупція. Це зрада суспільної довіри. Подібні “мери-гуманітарії” створюють небезпечну модель, де благодійність перетворюється на бізнес, а трагедія міста — на прибутковий актив.

Останні новини