Корупційні скандали та роль Ігоря Коломойського: політичні ігри в оточенні Зеленського

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виявився в центрі уваги громадськості, представивши звіт, що налічує понад 250 сторінок, з обґрунтуванням та доказами нападів на УПЦ, а також на церкви та священиків, що до них належать. Цю інформацію він розкрив у відеозверненні, в якому також закликав владу України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ.

"Цей законопроект є нічим іншим, як проявом мови ненависті", — наголосив адвокат. "Напади на вірян, їх вигнання з церков, відмова в доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти наше населення, націльовуючи братів проти братів", — додав він.

Амстердам також зазначив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та відокремлюється від ідеології "русского мира". "Ми будуємо божий мир, а не будь-який 'русский мир'", — пояснив він, цитуючи заяву митрополита Київського Онуфрія.

Заклик до підтримки України також пролунав з його вуст. "Підтримка України має велике значення для Америки, не лише для України. Як ми можемо залишити людей на прощання на кожному кроці? Чи зможе США відновити довіру після подій у Кабулі та зараз у Києві?", — написав Амстердам у соцмережі.

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, презентував звіт з обґрунтуванням і доказами нападів на УПЦ, її церкви та священиків. Він закликав уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, оцінивши його як прояв мови ненависті. Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відокремлення від ідеології "русского мира". Його заклик до підтримки України з боку США відображає важливість міжнародної підтримки для країни у контексті її захисту від російської агресії. У цілому, висновки статті свідчать про актуальні проблеми, з якими зіштовхується УПЦ, та потребу у захисті свободи віросповідання та недопущення міжконфесійних конфліктів.

Увечері 13 листопада 2025 року депутат Київради та голова фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко повідомив про виявлення в своєму службовому автомобілі пристрою для зчитування та передачі інформації, тобто прослушки. Політик заявив, що пристрій був знайдений під час звичайної перевірки транспортного засобу, і одразу подав відповідну заяву до правоохоронних органів. Вітренко звернув увагу на серйозність ситуації, адже встановлення прослушки може свідчити про спробу незаконного стеження за ним.

Вітренко висловив припущення, що пристрій міг бути встановлений як представниками правоохоронних органів, так і невідомими особами, які прагнуть дізнатися приватну або службову інформацію. Враховуючи його діяльність, як на рівні Київради, так і на посаді заступника міністра освіти і науки, політик не виключає, що прослушка може бути пов’язана з його професійною діяльністю або з політичними процесами, в яких він бере участь.

«Якщо це встановлено в межах Закону – я готовий до будь-якої співпраці з правоохоронними органами! Якщо ні – повʼязую це з моєю публічною політичною позицією. Відповідну заяву до правоохоронних органів, як передбачено законодавством, я подав», – зазначив депутат.

Андрій Вітренко звернувся до ДБР, СБУ та МВС України з проханням оцінити ситуацію, особливо якщо прослушка пов’язана з його політичною діяльністю. Депутат також продемонстрував сам пристрій, який був встановлений у салоні автомобіля – кілька дротів прикріплені до панелі, ймовірно, до освітлення в пасажирській частині, на червоному скотчі, що свідчить про поспішне встановлення.

Правоохоронці наразі перевіряють обставини та походження пристрою, а Вітренко закликав до прозорого розслідування та надання оцінки факту можливого незаконного втручання у його приватне та службове життя.

Український виробник засобів радіоелектронної боротьби під брендом Contra Drone потрапив у центр гучного скандалу, що стосується ймовірного використання криптовалют і криптогаманців для виведення коштів. Мова йде про діяльність фізичної особи-підприємця Андрія Яковчука, а також пов'язаної з ним компанії ТОВ «Флай-Груп Україна», яка бере участь у державних тендерах на постачання обладнання РЕБ для Сил оборони України. За попередньою інформацією, власниками ТОВ є Юрков Тимофій Олександрович із Києва.

Тенденція використання новітніх фінансових інструментів, таких як криптовалюти, викликає серйозні питання щодо законності та прозорості фінансових операцій в українському бізнес-середовищі. Використання криптогаманців може призвести до труднощів у відстеженні фінансових потоків, а також відкрити можливості для незаконних фінансових операцій. На даний момент є декілька джерел, які вказують на можливу наявність непорозумінь у зв'язку з фінансовими операціями компанії, що може мати серйозні наслідки для репутації виробника та його подальшої діяльності.

У матеріалах, які стали підставою для суспільного резонансу, зазначається, що кошти, отримані за контрактами на постачання засобів РЕБ, можуть виводитися через підконтрольних фізичних осіб-підприємців під виглядом оплати за послуги. Подальший рух грошей, за твердженнями авторів розслідування, здійснюється через криптогаманці та операції з криптовалютами, що ускладнює відстеження фінансових потоків.

Окрему увагу привернули витрати родини підрядника. Згідно з опублікованими документами, лише на внутрішні потреби родина витратила близько одного мільйона гривень, а ще понад 932 тисячі гривень було витрачено на відпочинок у країнах Європи. Такі суми, на думку критиків, не відповідають офіційно задекларованим можливостям малого бізнесу зі скромним статутним капіталом.

При цьому Яковчук бере участь у численних тендерах, пов’язаних із закупівлею обладнання для потреб оборони. З огляду на воєнний стан та критичну важливість засобів РЕБ для фронту, будь-які підозри у нецільовому використанні коштів або їх відмиванні можуть мати не лише фінансові, а й безпекові наслідки.

Ситуація, яка складається навколо Національного банку України, вказує на невідповідність між публічною риторикою та реальними фінансовими процесами. Офіційна влада постійно підкреслює свою відкритість та прозорість в управлінні державними ресурсами, однак за лаштунками цієї політики існують практики, які викликають серйозні питання. Важливим елементом цього явища є використання благодійних організацій як інструментів для проведення непублічних фінансових операцій.

Одним з найбільш яскравих прикладів такої ситуації є діяльність Василя Горбаля, члена Ради та голови Аудиторського комітету НБУ, який також контролює благодійну організацію, тісно пов'язану з державним університетом. Йдеться про Фонд розвитку, що активно взаємодіє з численними державними та комерційними структурами, здійснюючи фінансові операції, які залишаються поза офіційним контролем.

Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.