Корупційний скандал на Полтавському ГЗК

На нещодавньому саміті НАТО відбулася значуща дискусія щодо рівня підтримки України. Президент Румунії Клаус Йоганніс виступив з критичними зауваженнями на адресу деяких союзників, висловлюючи думку про недостатній рівень допомоги Україні.

Президент Румунії Клаус Йоганніс виступив з важливим заявленням під час саміту НАТО у Вашингтоні, в якому висловив свою недоволість недостатньою підтримкою України з боку західних союзників.

За словами політика, цитованого виданням The Guardian, Україна досі не отримала від Заходу всю обіцяну допомогу, необхідну для протистояння російській агресії та забезпечення своєї безпеки в умовах військового конфлікту.

«Щодо допомоги, яку ми всі надаємо, я думаю, настав час бути реалістами: ми надали близько половини обіцяного», — сказав Йоганніс журналістам.

Він додав, що цього явно недостатньо, і що «якщо ми хочемо, щоб Україна перемогла, ми маємо допомагати більше».

Нагадаємо, під час відкриття саміту НАТО президент США Джо Байден анонсував передачу Україні додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot. Президент Зеленський подякував США за нові системи Patriot, але сказав, що їх замало.

Державний секретар США Ентоні Блінкен, у свою чергу, заявив, що винищувачі F-16 з Данії та Нідерландів «прямо зараз перебувають на шляху» до України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В інтерв’ю для Intelligencer Кофман зазначив, що, попри тиск, який Росія чинить на Україну, її сили зазнають значного виснаження та стикаються з серйозними обмеженнями. “Ймовірно, перевага Росії на полі бою почне зменшуватися, коли ми наближаємося до зими, і далі, до 2025 року”, — заявив Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, що спеціалізується на питаннях Росії.

Попри це, Кофман підкреслив, що Росія найближчим часом не залишиться без ресурсів, проте темпи її наступальних операцій суттєво сповільняться. Це може дати Україні надію, адже російське просування на сході залишається повільним і супроводжується великими втратами живої сили та техніки.

Однією з причин цього є те, що Росія дедалі більше покладається на застарілу радянську техніку, запаси якої обмежені. “Росія використовує залишки своєї радянської спадщини, але темпи виробництва нової техніки не відповідають втратам на полі бою”, — сказав Кофман. Це змушує російські війська змінювати тактику, щоб мінімізувати втрати, але водночас ускладнює досягнення значущих проривів.

Крім того, Росія стикається з проблемами у вербуванні нових солдатів. Високі бонуси, які Кремль пропонує новобранцям, свідчать про напруженість у цьому питанні. Наприклад, у липні Росія рекламувала виплати, співмірні з американськими військовими зарплатами, що є аномальним на тлі середньої зарплати в країні.

Британська розвідка також повідомила про високий рівень російських втрат, підраховуючи, що взимку Росія втрачатиме до 1000 солдатів на день. Попри активність на сході, ситуація залишається складною для російських військ.

Бойові дії мають серйозні наслідки не лише для ситуації на фронті, але й для російської економіки. Бюджет країни значною мірою спрямований на військові витрати, що становлять близько 40% від загальних видатків. Хоча економіка Росії показала зростання у 2023 році, довготривалі перспективи залишаються непевними. Деякі аналітики вважають, що у разі сповільнення виробництва оборонний сектор більше не зможе підтримувати економіку, що може призвести до рецесії.

Тим часом Україна розвиває власне оборонне виробництво, створюючи ракети, артилерію та безпілотники, що допомагає протистояти російському тиску на фронті.